Шкала Реомюра — Вікіпедія

Шкала́ Реомю́ра — температурна шкала, запропонована в 1730 році французьким вченим Рене Антуаном Реомюром, який описав винайдений ним спиртовий термометр.

Одиниця — градус Реомюра (°R), 1 °R дорівнює 1/80 частині температурного інтервалу між опорними точками — температурою танення льоду (0 °R) і кипіння води (80 °R). 1°R = 1,25 °C. Виходить 1 °C = 0,8 °R (відповідно 1 °R = 1,25 °C). Хоч насправді за оригінальною шкалою реомюра має бути 1 °R = 0,925 °C. Це було пов'язано з тим, що суміш вода-спирт за температури кипіння води (100 градусів Цельсія) розширюється рівно на 8 %. У 1772 році у Франції в якості стандартної була прийнята температура кипіння води, що дорівнює 110 градусам Реомюр.

В наш час[коли?] шкала вийшла з ужитку, найдовше вона зберігалася у Франції, на батьківщині автора.

Література[ред. | ред. код]

  • Chang, Hasok (2007). Inventing temperature : measurement and scientific progress. Oxford. с. 64. ISBN 978-0-19-533738-9. OCLC 457147642. 
  • Draper, John William (1852). Textbook on chemistry. New York: Harper and Brothers. с. 20. «draper, john william.» 


Посилання[ред. | ред. код]

  • (рос.) Конвертор градусів Реомюра в інші одиниці вимірювання [Архівовано 14 березня 2011 у Wayback Machine.]