Шкафут — Вікіпедія

Шкафу́т (від нід. schavot — «стелаж, ешафот») — у поширеному значенні — частина верхньої палуби між фок-щоглою і грот-щоглою. На дерев'яних військових кораблях — назва помостів вздовж бортів, розташованих врівень з баком і шканцями (квартердеком), що з'єднували бак і шканці, служили для переходу з кормової частини корабля на носову і назад. У паровому флоті шкафутом називається простір на верхній палубі військового корабля між фок- і грот-щоглами, на річкових сталевих баржах — дерев'яний брус, укріплений на палубі в деякій відстані від борту, що служить огорожею та іноді місцем встановлення леєрного пристрою.

Див. також[ред. | ред. код]

• Ростри
• Спардек

Джерела[ред. | ред. код]

• Шкафут // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Палубы // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)
• Самойлов К. И. Шкафут // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)