Школи Лохвицького земства — Вікіпедія

Школи Лохвицького земства
Країна Україна Україна
Розташування Лохвицький повіт, Полтавська губернія
Архітектор Опанас Сластіон
Клієнт Лохвицьке повітове земство
Дата початку спорудження 1910 рік
Дата закінчення спорудження 1916 рік
Стиль український архітектурний модерн
CMNS: Школи Лохвицького земства у Вікісховищі

Школи Лохвицького земства — загальновживана назва навчальних комплексів, розташованих в межах території колишнього Лохвицького повіту Полтавської губернії.

У червні 2018 року першим семи школам було надано статус пам'яток місцевого значення[1].

Передумови створення[ред. | ред. код]

В 1903 році архітектор, художник та етнограф Опанас Георгійович Сластіон визначив три основні фактори розвитку архітектури: клімат, місцевість (ландшафт) та етнографію. Ним же вперше було сформульовано шість основних морфологічних ознак української архітектури[2]:

  1. шестикутні трапеційні прорізи дверей і вікон;
  2. прорізи з напівеліптичними перемичками;
  3. чотирисхилі (вальмові) або наметового типу дахи;
  4. влаштування заломів на дахах;
  5. галереї на стовпчиках, опасання чи піддашшя;
  6. колонки крученої форми.
«…під час революції 1905—1907 pp., коли взагалі у суспільстві посилюються демократичні тенденції, Олена Пчілка подала думку щодо необхідності споруджувати сільські школи в архітектурних формах народного стилю…»

— Чепелик Віктор. Український архітектурний модерн / Віктор Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; КНУБА, Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К.: КНУБА, 2000

3 травня 1908 року було прийнято закон щодо впровадження в межах Російської імперії обов'язкової загальної початкової освіти. З цією метою планувалось створення мережі навчальних закладів, кошти на спорудження яких виділило Міністерство народної просвіти. Реалізація ж даної програми було покладено насамперед на земства. Полтавська губернія була однією з перших, де розгорнулося будівництво навчальних закладів.

У 1909 році Олена Пчілка звертається до Полтавського земства із пропозицією «виробити кілька планів, для більших і для менших шкіл, з нутряним розпорядком хат і з окольними оздобами»[3].

У 1909 році Міністерство народної просвіти[ru] внесло у III Державну Думу проєкт нового «Положення про початкові училища». Законопроєкт трохи упорядкував систему, яка склалася на той час, але не передбачав ніяких радикальних реформ. Міністерство пропонувало підпорядкувати єдиним вимогам і єдиній системі управління всі види початкових училищ, включно з церковно-парафіяльними школами. Однокласні училища могли мати три- або чотирирічний курс навчання, у другому випадкові обов'язковою була наявність двох вчителів. Двокласні училища могли мати п'яти- або шестирічний курс навчання. Навчання повинно було продовжуватися не менше шести місяців на рік. Там, де діти при вступі до школи не вміли розмовляти російською, допускалося перші два роки викладати місцевою мовою. У класі могло бути не більше 50 учнів. Учителям призначалася плата за службу не менше 360 рублів на рік. Систему управління і нагляду за училищами було трохи пом'якшено на користь земств. Заснування шкіл земствами вимагало лише повідомлення влади, тим часом раніше був необхідним дозвіл.[4]

Для зведення шкіл в національному стилі «було немало перешкод, тому перші такі школи, виконані за проєктами земських будівничих, якими керував О. Г. Сластіон, з'явилися у селах Лохвицького повіту лише 1909—1910 рр…»[5].

В 1909 році Лохвицька земська управа замовила О. Г. Сластіону розробити вісім проєктів шкіл в українському стилі. В цих проєктах впроваджено розроблені О. Сластіоном ще 1903 року теоретичні положення щодо архітектурно-художнього вигляду будівель в українському національному стилі[2].

Зазначимо, що застосування при проєктуванні типових проєктів було найбільш прогресивним в ті часи, однак в даному випадку типові проєкти передбачали «…створення не одного чи двох проектів шкіл, але ж цілої їх серії»[6].

Виставка 1913 року у Києві[ред. | ред. код]

Шкільне будівництво представлене на виставці дуже убого. Серед маси сірих, казарменого типу шкільних будівель виділяється шкільне будівництво лохвицького земства на Полтавщині (міський павільйон, початкова освіта, кімната №1). Тут маємо знімки з шкіл в українському стилю уже побудованих цим земством (невідомого архітектора) і нових, ухвалених до будування по проєктах класного художника А.Сластьона (три проєкти двохкомплектових шкіл). Звичайно, як в побудованих уже школах, так і в тих, що ухвалені до будування, можна знайти деякі промахи (указують, напр., на відсутність органічного сполучення башт, з самим корпусом будівлі, на непристосованість двоповерхових барокових дахів до башт, позичених з дерев'яних церков тощо) але, щоб не казали вороги українського архітектурного стилю, а все ж таки мусять вони признати, що спроби наших архітекторів вносять в задушливу атмосферу казенного будівництва нову, свіжу думку і оживляють його.

— П[авловський] М. Український елемент на Всеросійській виставці в Київ // Рада. — К., 1913. — 15 (28) жовтня. — Число 235. — С. 3

Сластіон Опанас Георгійович[ред. | ред. код]

Сластіон Опанас Георгійович

Сластіон Опанас Георгійович народився в Бердянську Таврійської губернії. Дитинство Опанаса пройшло у Ногайську (нині Приморськ). Там хлопчина учився малярству у батька — реставратора і церковного живописця, а сусід-музика і художник Анастас Смоктій учив кобзарству. Разом із сусідом потрапив до Петербурга, познайомився з Порфіром Мартиновичем і вступив до школи Товариства заохочення мистецтв. Пізніше він напише «Спогади про художника П. Мартиновича».

1874—1882 рр. навчався в Академії мистецтв, учень І. Крамського і П. Чистякова. На канікулах Опанас мандрував Україною, змальовував пейзажі, старовинні споруди, архітектурні деталі. Зібрав альбом замальовок селянського одягу, предметів побуту, зразки народного різьблення на дереві. Подовгу жив у Києві, на Волині, Чернігівщині. Починаючи з 1875 р. Сластіон досліджував кобзарство: створив галерею кобзарів із зазначенням їхнього репертуару, записував думи з живих уст. За 30 років постало 23 портрети кобзарів (Остап Кальний з Сорочинців, Микола Дубина з Решетилівки, Петро Неховайзуба з Бондарів, Опанас Савченко з Черевків, Іван Жовнянський із Золотоніського повіту), збирав все про кобзарство,

1883-85 рр. створив ряд ілюстрацій до поеми Шевченка «Гайдамаки». У 1894 році ілюстрував 100 примірників «Кобзаря», технологія оформлення така, що кожна книга — оригінал. 1894—1895 рр. художник створив альбом літографій «Старовина українська і запорозька» (загинула 1900 року в Петербурзі під час повені). Свої малюнки друкував у часописах Львова, Києва, Петербурга під псевдонімом Опішнянський Гончар.

1897—1900 рр. Сластіон працював художником технічного комітету Військового міністерства, але душа рвалася на батьківщину.

1900—1928 рр. працював у Миргороді. За його проєктами було побудовано ряд шкіл, лікарень, будинків кооперативних товариств, Миргородську водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню.

Брав участь у конкурсі на найкращий проєкт монумента Кобзарю в Києві. До 100-річчя з дня народження Шевченка Сластіон виступив ініціатором зведення пам'ятника поету в Миргороді, брав участь у зборі коштів.

Починаючи з 1918 року очолював комісію по збору культурних і мистецьких цінностей. 1920 року організував художньо-промисловий музей у Миргороді, через кілька років став організатором селянської капели бандуристів імені І. Франка.

24 вересня 1933 р. Опанас Георгійович помер, поховано його на Троїцькому кладовищі Миргорода.

Типологія шкіл[ред. | ред. код]

Всього відомо 8 типових проєктів О. Сластіона, за якими будувались школи в Лохвицькому земстві. Однак основних було три, які визначались за кількістю класів: одно-, дво-, трикласні (або ж «-комплектні»).

Планувальна та функціональна структура[ред. | ред. код]

Розроблені за проєктом О. Сластіона школи, мали «…добре розв'язані плани, створені на підставі чіткого зонування навчальних та допоміжних приміщень. Великі шестикутні вікна достатньо освітлювали класи. Автор застосував розкладні дерев'яні перегородки, які дозволяли, у разі потреби, об'єднувати класи між собою в одну велику залу. У той час подібні прийоми розв'язання трансформованого внутрішнього простору майже не були відомі, тому в цьому О. Г. Сластіон виступає новатором, котрий збагачує композицію шкільного будинку і стає провідником прогресивного принципу в сільському будівництві»[5].

Загальні принципи. Планування підпорядковувалось вимогам доцільності, яка проявлялась у функціональному групуванні приміщень.

Земська однокомплектна школа у с. Риги Лохвицького р-ну. 1912-13 рр.
Кольоровий фасад земської двокомплектної школи у с. Гільці. 1911-12 рр.
Обмірний фасад двокомплектної земської школи в с. Богодарівка Чорнухинського району. 1913-14 рр.

Однокомпектна школа. Розпланувальна типологія змішана (коридорна, анфіланда). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). Бібліотека та житлові кімнати учителів з кабінетом, маючи автономну функціональну одиницю, мали окремі входи до бібліотеки та до житлових приміщень.

Двокомплектна школа. Розпланувальна система змішана (коридорна, анфіладна). Зона навчального процесу: навчальний клас, вхідний тамбур, коридор-рекреація (в зимовий період використовувався під роздягальню). житлові приміщення для учителів, сільська та шкільна бібліотеки.


Трикомплектна школа. Розпланувальна типологія коридорна двобічна з двома крилами. Навчальна зона включала вхідний тамбур, роздягальню, рекреацію, класи, кімнату вчителів, бібліотеку та сторожку. Житлова зона охоплювала двокімнатну квартиру вчителя з кухнею, хижкою та передпокоєм.

Чотирикомплектна школа. В сучасних статтях інколи з'являєть інформація про чотирикомплексні школи. Проте всі посилання робляться на школу у Варві (Чернігівська область). Зазначимо, що ця школа початково будувалась, як трикомплектна і лише в радянський час була розширена, від чого й з'явилась мабуть думка, що це невідомий — чотирикомплектний тип школи. Проте це є помилковим судженням. Запроєктовані та зведені були лише одно-, дво- та трикомплектні школи.

Сучасність[ред. | ред. код]

Сьогодні унікальні школи за проектом Опанаса Сластіона в більшій мірі руйнуються будучи позалишені пусткою. Саме тому ці унікальні об'єкти української архітектурної школи закликають рятувати активісти Полтавщини[8][9].

Історична іконографія[ред. | ред. код]

Проєкти шкіл для Лохвицького земства. Малюнки О.Сластіона, які були представлені на Всеросійській виставці в 1913 році. Матеріали зі статті: Український елемент на всеросійській виставці в Київі // Ілюстрована Україна. — Львів, 1914. — 1 лютого (Число 2).

Перелік шкіл[ред. | ред. код]

Перелік шкіл
№ п/п Тип Населений пункт Район Область Дата створення Статус Зображення
1 Однокомплектна Западинці Лохвицький Полтавська 1913-14 Спалена в 2011 році
2 Лучка Лохвицький Полтавська (?) На обліку не перебуває
3 Макушиха Варвинський Чернігівська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 55-Чг)
4 Нетратівка Чорнухинський Полтавська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4886-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
5 Нове

(Новий Хутір)

Лохвицький Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4872-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
6 Піски-Удайські Чорнухинський Полтавська 1914 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4888-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
7 Риги Лохвицький Полтавська 1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4874-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
8 Рудка Лохвицький Полтавська (?)

руйнується

Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4875-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
9 Ручки Лохвицький Полтавська (?)

руйнується

На обліку не перебуває
10 Синяківщина Чорнухинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4881-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
11 Старий Хутір Лохвицький Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4870-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
12 Степуки Лохвицький Полтавська (?) На обліку не перебуває
13 Христанівка Лохвицький Полтавська 1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4868-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
14 Шевченкове

(Крижанове)

Лохвицький Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4871-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
15 Шмиглі Лохвицький Полтавська 1912 На обліку не перебуває, руйнується
16 Двокомплектна Безсали (№ 1)

(північ села)

Лохвицький Полтавська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4846-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
17 Безсали (№ 2)

(південь села)

Лохвицький Полтавська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4845-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
18 Бербениці (№ 1) Лохвицький Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4897-Пл)
(Наказ МКУ від 25.04.2019 № 354)
19 Богодарівка Чорнухинський Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4880-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
20 Бодаква Лохвицький Полтавська 1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4848-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
21 Брисі (Заводське) Лохвицький Полтавська 1913-14 Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»

(Наказ управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 р. № 196.)

22 Гаївщина (Скоробогатьки) Лохвицький Полтавська 1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4895-Пл)
(Наказ МКУ від 25.04.2019 № 354)
23 Гільці Чорнухинський Полтавська 1911 (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4883-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
24 Голінка Роменський Сумська 1911 Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»

(Наказ управління культури Сумської ОДА від 28.12.2011 р. № 236.)

25 Городище Чорнухинський Полтавська 1912 Зруйнована. Дата руйнування не встановлена
26 Гудими Роменський Сумська 1911-12 рр. На обліку не перебуває
27 Кізлівка Чорнухинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4884-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
28 Млини Лохвицький Полтавська 1911 Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»

(Наказ управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 р. № 196.)

29 Мокіївка Чорнухинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4887-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
30 Окіп Лубенський Полтавська 1912 (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4877-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
31 Піски Лохвицький Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4896-Пл)
(Наказ МКУ від 25.04.2019 № 354)
32 Пісочки Лохвицький Полтавська 1913-14 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4849-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
33 Світличне Варвинський Чернігівська 1912 На обліку не перебуває
34 Токарі Лохвицький Полтавська 1912 На обліку не перебуває
35 Бербениці (№ 2) Лохвицький Полтавська 1912-13 рр. Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4867-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
36 Білоцерківці (№ 2) Лубенський Полтавська 1911-12 рр.. Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4878-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
37 Хитці (Шеківська сільська рада) Лубенський Полтавська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4876-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
38 Яблунівка

(Гапонівка)

Лохвицький Полтавська 1913 (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4873-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
39 Трикомплектна Білоцерківці (№ 1) Пирятинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4879-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
40 Білогорілка Лохвицький Полтавська 1912–1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4847-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
41 Бондарі Лубенський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4893-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
42 Брагинці Варвинський Чернігівська (?) На обліку не перебуває
43 Варва Варвинський Чернігівська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 44-Чг)
44 Гнідинці Варвинський Чернігівська (?) На обліку не перебуває ФОТО ВІДСУТНЄ
45 Жабки (Луценки) Лохвицький Полтавська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4850-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
46 Курінька Чорнухинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4885-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
47 Лука Лохвицький Полтавська 1912–1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4851-Пл)
(Наказ МКУ від 4.06.2018 № 480)
48 Нова Гребля Роменський Сумська (?) Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»

(Наказ управління культури Сумської ОДА від 28.12.2011 р. № 236.).

Школа згоріла у 2017 році

ФОТО ВІДСУТНЄ
49 Озеряни Варвинський Чернігівська (?) Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 54-Чг) ФОТО ВІДСУТНЄ
50 Остапівка Варвинський Чернігівська (?) На обліку не перебуває ФОТО ВІДСУТНЄ
51 Сенча Лохвицький Полтавська (?) Зруйнована. Дата руйнування 2014—2015
52 Чорнухи Чорнухинський Полтавська 1912 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4889-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
53 Харсіки Чорнухинський Полтавська 1913 Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох. № 4892-Пл)
(Наказ МКУ від 03.04.2019 № 266)
54 Ярошівка Роменський Сумська 1912 Щойновиявлений об'єкт культурної спадщини за видом «архітектура»

(Наказ управління культури Сумської ОДА від 28.12.2011 р. № 236.)

ФОТО ВІДСУТНЄ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ України, Міністерство культури. Наказ МК України від 04.06.2018 № 480 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 17 січня 2024.
  2. ↑ а б Чепелик В. Теоретична спадщина українського архітектурного модерну / В.Чепелик //Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1994. — Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. — С. 166
  3. ↑ Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ — початку ХХ ст. / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильского НАН України. — К.: Наукова думка, 2000
  4. ↑ Часть вторая. Программа реформ. Раздел 7. Начальное образование. Положение о начальных училищах // Программа реформ П. А. Столыпина : В 2-х т. — М. : Российская политическая энциклопедия, 2002. — Т. 1. Документы и материалы. — 1568 с. — ISBN 978-5-8243-0333-9.
  5. ↑ а б Чепелик Віктор. Український архітектурний модерн / Віктор Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; КНУБА, Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К.: КНУБА, 2000
  6. ↑ Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 288—290
  7. ↑ Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 289
  8. ↑ Прооект Школи Лохвицького земства.
  9. ↑ Святослав Келим-Золотайко (16.06.2016). Порятунок модерну. hromadske.tv — Полтава. Архів оригіналу за 19.06.2016. Процитовано 16.06.2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Аббасов А. М. Опанас Сластьон: Життя і творчість. Нарис. — К. : Мистецтво, 1973.
  2. // Ілюстрована Україна. — 1914. — № 2. — С. 35.
  3. Г. Н. Народні школи в українському стилю // Рада. — К., 1911. — 14 сентября (27  вересня). — №. 207. — С. 1 — 2
  4. Макроус Павло. Український елемент на всеросійській виставці в Київі" // Ілюстрована Україна. — Львів, 1914. — 1 лютого (Число 2). — С. 27-31
  5. Назаріїв Ол. Український національний архітектурний рух // Ілюстрована Україна. — Львів. — 1914. — Ч. 2. — С. 32 — 35
  6. Народні школи в українському стилю // Рада. — К., 1911. — 14 (27) верес. — Ч. 207. — С. 1 — 2
  7. О помещениях для народных школ // Полтавщина. — Полтава. — 1905. — 11 (24) червня — № 149. — Хр. — С. 4;
  8. П[авловський] М. Всеросійська виставка у Київі // ЛНВ. — 1913. — Т. LXIV. — Кн. X. — за жовтень. — С. 249
  9. П[авловський] М. Український елемент на Всеросійській виставці в Київ // Рада. — К., 1913. — 15 (28) жовтня — Ч. 235. — С. 3;
  10. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «УРЕ» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 281, 288—290, 875—876, 921—924.
  11. Романовський В. С. Орнаментика пам'яток українського архітектурного модерну // Традиційна культура в умовах глобалізації: народна музика та декоративне мистецтво в світовому цивілізаційному просторі. Матеріали науково-практичної конференції. — 22 — 23 серпня 2014
  12. [Саливон Г.] Про український стиль // Рада. — К., 1913. — 15 (28) жовт. — Ч. 235. — С. 2;
  13. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ — початку ХХ ст. / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильского НАН України. — К.: Наукова думка, 2000. — С. 198—209.
  14. Український стиль // Сяйво. — К., 1913. — Числа 10, 11, 12. — С. 263;
  15. Украинский стиль // Украинская жизнь. — Москва. — 1913. — № 11. — С. 88
  16. Ханко В. М. Мініакадеії освіти Опанаса Сластьона. В кн.: Полтавщина: плин мистецтва, діячі: мистецтвознавчі праці. — К.: Видавець Остап Ханко, 2007. — С. 200—214.
  17. Чепелик В. Архитектура малых сельских школ начала ХХ века. Планировка, застройка и благоустройство сел Украинской ССР. — Вып. 4. К., 1981.
  18. Чепелик В. Зберегти архітектурну спадщину О. Г. Сластіона на Лохвиччині / В.Чепелик // Зоря. — 1975. — 21 червня. — № 99 (5957). — С. 2.
  19. Чепелик В. Пионер сельской архитектуры / В. В. Чепелик // Строительство и архитектура / Орган Гос. ком. Совета Министров УССР по делам стр-ва и архитектуры и Союза архитекторов Украины. — К., 1978. — Январь. — № 1 (285). — С.27 — 32 : портр., планы, фото, рис.
  20. Чепелик В. Пошук народного стиля в архітектурній творчості О. Г. Сластьона. Народна творчість та етнографія. 1979. — № 2.
  21. Чепелик В. Теоретична спадщина українського архітектурного модерну / В.Чепелик // Архітектурна спадщина України / Редкол.: М. Дьомін (голова), В. Тимофієнко, А. Антонюк та ін. — К.: НДІТІАМ; «Українознавство», 1994. — Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. — С. 166.
  22. Чепелик Віктор. Український архітектурний модерн / Віктор Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; КНУБА, Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К.: КНУБА, 2000.
  23. Шкільні будинки на український зразок // Рідний край. — К., 1911. — Ч. 27. — С. 14;
  24. Школи в українськім стилю // Дніпрові хвилі. — Катеринослав, 1911. — Ч. 11. — 18 берез. — С. 161;
  25. Школи в українськім стилю // Неділя. — Львів, 1911. — Ч. 34. — С. 8;
  26. Школи в українськім стилю // Світло. — К., 1911. — Кн. 4. — Грудень. — С. 67;
  27. Школи в українськім стилю // Світло. — К., 1911. — Кн. 9. — С. 86;
  28. Школи в українськім стилю // Світло. — К., 1912. — Ч. 3. — Листопад. — С. 86;
  29. Школи в українськім стилю (Підпис: Техник) // Світло. — К., 1913. — Ч. 1. — Жовтень. — С. 59;
  30. Школа в українському стилі // Світло. — 1914. — № 6. — С. 69.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Земські школи України

Сучасна преса про школи[ред. | ред. код]

  1. Оксана Олійник. Толока в Христанівці відбулася! / З міста в село. Крок до внутрішньої революції. — 7 червня 2016
  2. Школа може бути осередком нешкільної освіти, — культурологиня / Громадське радіо. — 22 червня 2016
  3. Ольга Ситнік. Секрети закинутих шкіл. Один приклад відродження села / Українська правда. Життя. — 23 червня 2016
  4. Задорожна Олена. Школи Лохвицького земства — комплекс, що заслуговує на увагу ЮНЕСКО? // Події та коментарі. — 3 жовтня 2016
  5. Богдан Проскуров (Полтава) «Шанс вистояти»: Дев'ять унікальних архітектурних споруд на Полтавщині — відтепер під охороною / День.Kyiv.ua 31 серпня 2016
  6. Школи Лохвицького земства, створені за проєктом О.Сластіона / Полтавщина: офіційний сайт Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. — 6 вересня 2016.
  7. ХАРСІЦЬКА ЗЕМСЬКА ШКОЛА ОТРИМАЛА СВОГО ГОСПОДАРЯ / ЧОРНУХИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ. Офіційний вебпортал. — 2016
  8. Іван Биков: Школи Сластіона зберегли українську традицію у царській Росії / Виступ на Громадському радіо — 5 листопада 2016
  9. Лідія Віценя. Ми дуже вартісні люди, ми варті своєї свободи! // Зоря Полтавщини. Всеукраїнська громадсько-політична газета. — 6 січня 2017
  10. Як у Христанівці пустку зі школи виганяли… // Зоря. Лохвицька районна газета. — 5 січня 2017

Відеосюжети[ред. | ред. код]

  1. Школи Лохвицького земства — пам'ятки українського архітектурного модерну: Архітектурний модерн в українській вишиванці — небайдужі українці намагаються врятувати унікальні столітні споруди — школи Лохвицького земства / Факти ICTV. — 2 травня 2016
  2. Столичні активісти заходилися рятувати український архітектурний модерн / Випуск ТСН 19:30. — 9 травня 2016 («…Під опіку взяли школи колишнього Лохвицького земства. Їх на початку минулого століття спроєктував відомий український архітектор Опанас Сластіон. Зараз півсотні навчальних закладів розкидані по трьох областях. Спецоперацію з порятунку шкіл, з унікальною цегляною кладкою та характерними вікнами, активісти почали з Полтавщини»). Святослав Келим-Золотайко. Порятунок модерну / ГромадськеТБ.Полтава. — 16 червня 2016. («Засновники проєкту „Школи Лохвицького земства“ займаються порятунком унікального архітектурного спадку України початку ХХ століття — будівель у стилі українського модерну архітектора Опанаса Сластіона. Більшість із близько 50 споруд одного автора розташовані в Полтавській області. Значна частина з яких спустошені та перебувають в стадії руйнації…»).
  3. Унікальні будівлі земських шкіл на Полтавщині під загрозою знищення / Випуск ТСН 12:00. — 5 вересня 2016 («Унікальні будівлі земських шкіл на Полтавщині під загрозою знищення. Їх на початку минулого століття спроєктував відомий український архітектор Опанас Сластьон. Три десятки будівель вже втрачено, решту вирішили взяти під опіку активісти. Тепер будуть шукати гроші, аби відреставрувати приміщення. Чи будуть тут вчитися діти, вирішуватимуть громадою»).
  4. На Полтавщині активісти рятують зразки національного архітектурного модерну / Телеканал Лтава. — 6 вересня 2016 (На Полтавщині активісти взялися рятувати унікальні зразки національного архітектурного модерну — столітні земські школи за проєктом Опанаса Сластьона. Деякі з них вже зникли безслідно. А близько третини тих будівель, що вціліли, потребують термінового ремонту й реставрації. Тож засновники проєкту «Школи Лохвицького земства» влаштовують толоки, щоб не стільки причепурити занедбані будівлі, як привернути до них увагу).
  5. Активісти проекту «Школи Лохвицького земства» побували на могилі архітектора Сластіона / Телеканал «Лтава». — 27 вересня 2016 (Проєкт «Школи Лохвицького земства» побував у Миргороді. Містянам подарували виставку фотознімків вцілілих архітектурних об'єктів, які у перспективі планують внести до списку світової спадщини. Докладніше про громадську ініціативу в сюжеті Наталії Кондри).
  6. На Полтавщині активісти намагаються зберегти унікальні школи / Сніданок з 1+1. — 24 жовтня 2016 (На Полтавщині активісти намагаються зберегти унікальні школи. Збудовані вони більш як 100 років тому. Такі споруди могли б запросто стати оселею заможних людей того часу, але будували їх для звичайних сільських дітей. Активісти створили інтерактивну карту з фотографіями, вивчають архіви, влаштовують толоки. Захисники сластіонових шкіл мріють зробити їх пам'ятками архітектури).
  7. Чи може комплекс сільських шкіл на Полтавщині претендувати на увагу з боку ЮНЕСКО / УКМЦ. 04.11.2016 (Ольга Герасим'юк, ініціатор проєкту, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та зв'язку, Максим Іванов, дослідник проєкту, фотограф, Іван Биков, керівник «Архітектурної майстерні Івана Бикова», Оксана Чепелик, художниця, Олена Задорожна, представник Тараса Кутового, міністра аграрної політики та продовольства України).
  8. Школи Сластіона / Телеканал ZIK. Головні розслідування країни. — 26 грудня 2016
  9. На Полтавщині рятують школи Сластіона / Телеканал ZIK. Головні розслідування країни. — 4 січня 2017
  10. Школи Лохвицького земства: архітектор Опанас Сластіон / Розбирай архітектуру — 30 квітня 2022
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Школи_Лохвицького_земства&oldid=41456453