Шкільний страйк заради клімату — Вікіпедія

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (жовтень 2019)
Кількість учасників шкільного страйку заради клімату по країнам

Шкільний страйк заради клімату, також відомий як П'ятниці за майбутнє (Fridays for Future), Молодь за клімат (Youth for Climate) та Молодіжний страйк за клімат (Youth Strike 4 Climate) ― це міжнародний рух школярів, які вирішують не відвідувати заняття, а замість цього брати участь у демонстраціях, щоб вимагати заходів для запобігання подальшому глобальному потеплінню та зміні клімату. Широка організація та популіризація компанії розпочалися, коли кліматична активістка Ґрета Тунберг влаштувала акцію у серпні 2018 року під шведським парламентом (Риксдагом), тримаючи плакат з написом: "Skolstrejk för klimatet " ("Шкільний страйк заради клімат").[1][2]

Кліматичний страйк 2015[ред. | ред. код]

У 2015 році незалежна група студентів запросила студентів по всьому світу пропустити школу в перший день Конференції ООН з питань клімату, Кліматичної конференції ООН.

30 листопада, в перший день конференції в Парижі, у більш ніж 100 країнах було організовано "Кліматичний страйк", у якому взяло участь понад 50000 осіб.[3]

Рух зосередився на трьох вимогах: 100% чистої енергії, збереження викопного палива в землі, а також допомога кліматичним біженцям.[4]

Ґрета Тунберґ та інші ранні страйки в 2018 році[ред. | ред. код]

Грета Тунберг перед шведським парламентом у Стокгольмі, серпень 2018 року
Велосипед Грети Тунберг у Стокгольмі 11 вересня 2018 року: "Зміна клімату повинна розглядатися як криза! Клімат - найважливіше питання виборів!"

20 серпня 2018 року шведська активістка з питань клімату Ґрета Тунберґ [5] у дев'ятому класі вирішила не відвідувати школу до загальних виборів у Швеції 2018 року 9 вересня після спеки і лісових пожеж у Швеції.[1] Ґрета повідомила, що вона була натхнена підлітковими активістами у вищій школі Marjory Stoneman Douglas у Паркленді, штат Флорида, який організував «Марш за наші життя».[6][7] Тунберг протестувала, сидячи біля Риксдагу кожен день під час навчальних годин з табличкою "Skolstrejk för klimatet" ("шкільний страйк за клімат").[8] Серед її вимог був заклик до шведського уряду зменшити викиди вуглецю відповідно до Паризької угоди. 7 вересня, безпосередньо перед парламентськими виборами у Швеції, вона оголосила, що продовжуватиме страйк кожну п'ятницю, доки Швеція не приєднається до Паризької угоди. Ґрета вигадала гасло FridaysForFuture, яке привернуло всесвітню увагу, надихаючи школярів та студентів по всьому світу взяти участь у студентських страйках.[9]

Наступні події[ред. | ред. код]

Протест "FridaysForFuture" у Берліні 14 грудня 2018 року.
Брюссель, 24 січня 2019 року
Берлін, 25 січня 2019 року
Банер «Чому вчитися без майбутнього» (Берлін, 25 січня 2019)
Плакати "Поважайте існування або очікуйте опору" і "Зміни систему, а не клімат!" (Берлін, 25 січня 2019)
Плакат "Ми піднімаємось як рівень моря", Берлін, 8 лютого 2019 року

Починаючи з листопада 2018 року страйки почали організовуватися по всьому світу, натхненні поглядами Ґрети Тунберг. В Австралії тисячі студентів страйкували по п'ятницям, ігноруючи заклик прем'єр-міністра Скотта Морісона до "більше навчання в школах і менше активності".[10] У грудні страйки продовжувалися у приблизно 270 містах [9] в країнах, включаючи Австралію, Австрію,[11] Бельгію, Канаду,[12] Нідерланди, Німеччину, Фінляндію, Данію, Японію, Швейцарію,[13][14] Велику Британію та Сполучені Штати.[9][15], що було активізовано конференцією COP24 щодо зміни клімату в Катовицях, Польща.

У 2019 році до перелічених вище країн приєдналися інші, серед яких Колумбія, Нова Зеландія і Уганда.[16] Масові страйки відбулися 17 і 18 січня 2019 року, лише у Швейцарії та Німеччині близько 45000 студентів протестували проти недостатньої політики щодо глобального потепління.[17][18][19] У деяких країнах, у тому числі у Німеччині та Великій Британії, учні вимагали зміни закону стосовно скорочення віку голосування до 16 років, щоб вони могли впливати на громадські вибори на користь молоді.[20]

Бельгійський міністр охорони навколишнього середовища Фландрії, Джоке Шавліге, подав у відставку 5 лютого 2019 року, після того, як він заявив, що протести - це «установка» і «більше, ніж спонтанні дії солідарності». Активно брали участь у цьому русі у Бельгії Ануна де Вевер, Кіра Гантуа та Аделаїда Шарльє[21]

У Великій Британії 13 лютого 2019 року, після відкритих листів на підтримку суспільно-політичного руху "Повстання проти вимирання" ("Extinction Rebellion") у 2018 році, 224 науковці підписали відкритий лист, який надав "повну підтримку студентам", які відвідують Шкільний страйк зради клімату.[22][23] У п'ятницю, 15 лютого, відбулося понад 60 заходів у містах Великої Британії, охоплюючи близько 15 000 учасників.[22][24][25]

21 лютого 2019 року Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер заявив про свій намір витратити сотні мільярдів євро на пом'якшення наслідків зміни клімату, що становитиме чверть бюджету ЄС. Про це він заявив в промові поруч з Ґретою Тунберг, і засоби масової інформації приписали руху шкільних страйків провокуюче оголошення.[26]

5 березня 2019 року 700 німецьких дослідників підписали петицію на підтримку шкільних страйків у країні.[27]

Глобальний кліматичний страйк заради майбутнього 15 березня 2019 року[ред. | ред. код]

Шкільний страйк у Клівленді, 15 березня 2019 року

15 березня 2019 року шкільні страйки, які закликали дорослих взяти на себе відповідальність і зупинити зміну клімату, почали відбуватися у більш ніж 2000 містах по всьому світу. За винятком Антарктиди, де немає шкіл,[28] за оцінками, у заходах взяли участь 1,4 млн. учнів з усього світу.[29][30][31] У Антарктиці принаймні сім вчених провели підтримку мітингу на Неймайєрському вокзалі III Інституту Альфреда Вегенера.[32][33][34]

З 1 березня 2019 року 150 студентів з глобальної координаційної групи молоді, у тому числі Тунберг, опублікували відкритий лист в The Guardian, де було сказано:[35]

День Глобального кліматичного страйку заради майбутнього повинен був стати найпоширенішим із страйків, де десятки тисяч дітей принаймні в 100 країнах і понад 35 штатах США виходили зі школи, з підтримкою деяких найбільших екологічних груп у світі.[36] Керівний сайт страйку FridaysForFuture.org нарахував 1659 подій, запланованих у 106 країнах.[37][38]

У Шотландії міські ради Глазго, Едінбургу, Хайленд і Файф давали дозвіл дітям відвідувати страйки.[39] У Фінляндії листи згоди батьків були направлені до шкіл[40] а у фінському місті Турку шкільна рада заявила, що діти мають конституційне право брати участь у страйках.[41]

За інформацією організаторів, події відбувалися у близько 125 країнах, охоплюючи близько 2200 подій у всьому світі.[30] У Німеччині понад 300000 учнів страйкували у 230 містах, і понад 25000 учасників вийшло у Берліні.[42][43] В Італії понад 200000 студентів ( 100000 у Мілані за даними організаторів), у Монреалі більше ніж 150000 осіб, у Стокгольмі від 15000 до 20000, у Мельбурні 30000, у Брюсселі 30000, і Мюнхені 8000 осіб приєдналося до акції. Інші міста включали Париж, Лондон, Вашингтон, Рейк'явік, Осло, Гельсінкі, Копенгаген і Токіо.[30]

Україна[ред. | ред. код]

Українські активісти вийшли підтримати рух за збереження клімату в Києві, Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі, Тернополі та Львові.[44] Одним з найвпливовіших представників руху в Україні є Ільєсс Ель Кортбі[45][46][47].

Шкільний страйк заради клімату. Карта розташування: Україна
Київ
Київ
Львів
Львів
Тернопіль
Тернопіль
Харків
Харків
Дніпро
Дніпро
Миколаїв
Миколаїв
Запоріжжя
Запоріжжя
Міста України, в яких відбувалися страйки за клімат 15 березня 2019 року

Реакції керівників шкіл і політиків[ред. | ред. код]

Страйки також піддавалися критиці від політиків консерваторів у Сполученому Королівстві та Австралії. Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Тереза Мей розкритикувала страйки за марний пропуск уроків і часу навчання.[48] Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон закликав до "більшого навчання і меншої активності".[49] Міністр освіти Австралії Дан Техан припустив, що якщо школярі відчувають сильну думку про причину, то вони повинні протестувати у власний час увечері або у вихідні дні.[50]

У Новій Зеландії реакція політиків, лідерів громад та шкіл була неоднозначною. Студентам погрожували, що деякі керівники позначатимуть шкільників, як прогульників за відвідування страйку без дозволу батьків або школи.[51] Джудіт Коллінз і декілька інших членів парламенту відкинули вплив страйку,[52] а міністр з питанная Зміни Клімату Джеймс Шоу висловив підтримку, зазначивши, що мало уваги буде приділятися протестуючим у вихідні дні.[53][54]

15 березня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш прийняв страйкуючих, зізнаючись, що «Моє покоління не спромоглося належним чином відповісти на драматичні виклики зміни клімату. Це відчувається молодими людьми. Не дивно, що вони гніваються." Гутерріш вже запросив світових лідерів на саміт ООН у вересні 2019 року, щоб більш рішуче взяти на себе зобов'язання щодо політичних рамок, викладених Паризькою угодою.[55]

Больцано, 15 лютого 2019 року
Шкільний страйк заради клімату в Веллінгтоні, 15 березня 2019 року
Шкільний страйк заради клімату перед будинком Парламенту, Гельсінкі, 15 березня 2019 року
Шкільний страйк у Сан-Франциско 15 березня 2019 року
Віченца, 15 березня 2019 року

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б The Swedish 15-year-old who's cutting class to fight the climate crisis. The Guardian. London, United Kingdom. 1 вересня 2018. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2018.
  2. ↑ The youth have seen enough. Greenpeace International. 4 січня 2019. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 22 січня 2019.
  3. ↑ Climate Strike (1 березня 2016). Climate Strike 2015: Students Skip School demanding Climate Actions. YouTube. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  4. ↑ Climate Strike. Climatestrike.net. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2019.
  5. ↑ How teenage girls defied skeptics to build a new climate movement. CNN. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 February 2019. Процитовано 28 лютого 2019. Anna […] Taylor, 17, has taken a leading role in organizing a protest that is expected to see hundreds of students walk out of class across the UK on Friday […] Youth Strike 4 Climate, is planned for more than 40 British towns and cities […] Taylor and co-organizer Vivien "Ivi" Hohmann
  6. ↑ Teen activist on climate change: If we don't do anything right now, we're screwed. CNN. 23 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  7. ↑ The Guardian view on teenage activists: protesters not puppets – Editorial. The Guardian. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  8. ↑ The Fifteen-Year-Old Climate Activist Who Is Demanding a New Kind of Politics. The New Yorker. 2 жовтня 2018. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  9. ↑ а б в 'Our leaders are like children,' school strike founder tells climate summit. The Guardian. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  10. ↑ Australian school children defy prime minister with climate strike. CNN. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 28 February 2019. Organizers estimated around 15,000 left their classrooms in 30 locations across the country, including Melbourne, Brisbane and Perth […] Friday's protests followed similar protests in Canberra and Hobart earlier this week. […] Central Victoria pupils […] Harriet O'Shea Carre and Milou Albrecht, both 14, penned a call to arms asking fellow school children to join them in protest […] 17-year-old Ruby Walker, a protesting pupil from the state of New South Wales. […] Jean Hinchcliffe, a pupil who spoke at the Sydney rally […] 14-year-old
  11. ↑ FridaysforFuture Vienna. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 29 грудня 2018.
  12. ↑ Metro Vancouver students cut class to demand action on climate change. CBC News. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 28 квітня 2019.
  13. ↑ More than 1,000 Swiss pupils strike over climate. Swissinfo. 21 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2019.
  14. ↑ La "grève du climat" rassemble des centaines d'étudiants alémaniques. RTS Info (фр.). 22 грудня 2018. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. ["Climate strike" brings together hundreds of German-speaking students]
  15. ↑ Klimatmanifestation över hela landet: "Ödesfråga". Expressen (швед.). 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  16. ↑ "I'm Sure Dinosaurs Thought They Had Time, Too": Over 12,000 Students Strike in Brussels Demanding Bold Climate Action. Common Dreams. 17 січня 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  17. ↑ En Suisse, l’heure de l’urgence climatique a sonné. Le Temps (фр.). 18 січня 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. Ce mouvement d’ampleur nationale a vu 22 000 gymnasiens, apprentis et étudiants crier à l’urgence climatique dans les rues de Lausanne, Fribourg ou Saint-Gall au lieu d’aller en classe. [This nationwide movement saw 22000 high-schoolers, apprentices and students shouting at the climatic emergency in the streets of Lausanne, Friborg or St. Gallen instead of going to class.]
  18. ↑ Les jeunes se sont mobilisés pour le climat un peu partout en Suisse (фр.). Radio Télévision Suisse. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 28 квітня 2019. En tout, une quinzaine de villes participent à cette action. [In all, about fifteen cities participate in this action.]
  19. ↑ Schüler streiken für Klimaschutz: "It's our fucking future" [Pupils strike for climate protection] (нім.). Mitteldeutscher Rundfunk (MDR). 18 січня 2019. Архів оригіналу за 18 February 2019. Am Freitag haben Kinder und Jugendliche in mehr als 50 Städten in ganz Deutschland protestiert. Etwa 25.000 junge Menschen sind nach Angaben von Fridays for Future bundesweit auf die Straßen gegangen. Halle war die einzige Stadt in Sachsen-Anhalt, die sich an der Demo beteiligt hat.
  20. ↑ The grown-ups have failed miserably on climate change. The Independent. 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  21. ↑ Belgian minister resigns over school-strike conspiracy claims. The Guardian. London, United Kingdom. 5 лютого 2019. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  22. ↑ а б School climate strike children’s brave stand has our support. The Guardian. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  23. ↑ Academics back UK schools' climate change strikes. The Guardian. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
  24. ↑ UK pupils to join global strike over climate change crisis. The Guardian. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 11 лютого 2019.
  25. ↑ Schoolchildren go on strike over climate change. BBC News. 15 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  26. ↑ Swedish student leader wins EU pledge to spend billions on climate. Reuters. 21 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  27. ↑ 700 Wissenschaftler und Prominente unterstützen Klimastreik [700 scientists and prominent people support climate strike]. Der Tagesspiegel. Berlin, Germany. 5 березня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 5 березня 2019. [Solidarity with student demonstrations: hundreds of researchers believe the protests are justified. In a petition they call for a quick change in climate policy.]
  28. ↑ The Antarctic Population - Who lives in Antarctica?. www.coolantarctica.com. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  29. ↑ Photos: kids in 123 countries went on strike to protect the climate. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 16 березня 2019.
  30. ↑ а б в Climate strikes held around the world – as it happened. The Guardian. 15 березня 2019. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019. Over 24 hours of climate action, organizers of the climate strike believe more than 1 million students skipped school on Friday or protest government inaction on climate change. From Australia and New Zealand, to Asia, Europe, Africa, North America and South America, students from all over the world took to the streets to demand change. Organizers said there were more than 2,000 protests in 125 countries.
  31. ↑ Youth climate strikes to take place in more than 100 countries. The Guardian. 14 березня 2019. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  32. ↑ These Photos of Kids Protesting Climate Change All Over the World Will Give You Hope for the Future. Mother Jones. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  33. ↑ #FridaysForFuture Overwinterer at the Neumayer Station III in the #Antarctic support the #SchoolStrike4Climate #ScientistsForFuture. AWI Media. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  34. ↑ There Is No PLANet B - Stop Climate Change - Secure The Future Of Antarctica. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  35. ↑ Global coordination group of the youth-led climate strike (1 березня 2019). Climate crisis and a betrayed generation. The Guardian. Архів оригіналу за 1 March 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  36. ↑ How a 7th-grader's strike against climate change exploded into a movement. Washington Post. 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 February 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  37. ↑ Youth climate strikers: 'We are going to change the fate of humanity'. The Guardian. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 1 March 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  38. ↑ Events list. FridaysForFuture.org. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 1 March 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  39. ↑ Seipel, Brooke (11 березня 2019). Thousands of Scottish students to be allowed to miss school to join climate protests. TheHill.com. Архів оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  40. ↑ Osa nuorista pelkää, uskaltaako perjantain ilmastolakkoon osallistua koulun asenteen takia: Näin rehtorit yrittävät suitsia lakkoilijoita. Yle.fi. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  41. ↑ Turun koulutoimenjohtaja: "Ilmastolakko lapsen perustuslaillinen oikeus, ei voida kieltää". Ts.fi. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 14 березня 2019.
  42. ↑ Staude, Jens (15 березня 2019). 300.000 bei "Fridays for Future" in Deutschland [300000 at "Fridays for Future" in Germany]. Klimareporter (нім.). Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  43. ↑ Klima-Demos - von Berlin bis Sydney [Climate demos from Berlin to Sydney]. tagesschau.de (нім.). 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019. #Fridaysforfuture mobilisierte auch in Deutschland Hunderttausende Menschen. Bundesweit waren 220 Proteste angekündigt, an denen sich laut Veranstaltern rund 300.000 Menschen beteiligten. Die meisten Teilnehmer gab es bei der Demonstration in Berlin, wobei die Angaben über die Teilnehmerzahl schwanken. Die Polizei zählte bis zu 20.000 Menschen, die bei dem Zug mitliefen. In München kamen nach Behördenangaben rund 10.000 Teilnehmer zusammen, 6000 versammelten sich in Frankfurt am Main. Auch in anderen Städten wie Köln, Bremen, Hannover und Nürnberg wurde protestiert. [#Fridaysforfuture also mobilized hundreds of thousands of people in Germany. Nationwide 220 protests were announced, in which, according to organizers, about 300000 people participated. Most participants were at the demonstration in Berlin, for which the information on the number of participants varies. The police counted up to 20000 people walking along the march. In Munich, according to authorities, about 10000 participants came together, 6000 gathered in Frankfurt am Main. Protests also happened in other cities such as Cologne, Bremen, Hanover and Nuremberg.]
  44. ↑ "Планети "Б" не існує": українська молодь влаштувала страйк за клімат. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28.04.2019.
  45. ↑ "Ich nenne den Krieg Klimakrieg". Klimareporter° (de-de) . 21 червня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
  46. ↑ This Ukrainian climate activist is telling their story at Davos. euronews (англ.). 26 травня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
  47. ↑ ‘How are the G7 different from Putin?’ asks Ukrainian climate activist. POLITICO (англ.). 27 червня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
  48. ↑ McGuinness, Alan (15 лютого 2019). Theresa May criticises pupils missing school to protest over climate change. sky news. Sky UK. Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  49. ↑ Scott Morrison, student climate strike: PM calls for ‘less activism in schools’. www.news.com.au. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  50. ↑ 'Worse than Voldemort': Global students' strike targets climate change. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  51. ↑ Woolf, Amber-Leigh (7 березня 2019). Students who strike for climate change will be marked as truants, principals say. climate news. Stuff Limited. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  52. ↑ 'Not going to help the world one bit' Judith Collins says as MPs voice opinions about school students' climate change protest. TVNZ. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  53. ↑ Telling students whether to take part in climate change strike 'patronising', Shaw says. Stuff. Процитовано 16 березня 2019.
  54. ↑ Student climate change strike: Rules don't matter when you're fighting for your future. Stuff. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
  55. ↑ The climate strikers should inspire us all to act at the next UN summit. The Guardian. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкільний_страйк_заради_клімату&oldid=40061800