Шрамченко Леонтій — Вікіпедія

Леонтій Шрамченко
Народився 17 листопада 1877(1877-11-17)
м. Олишівка Козелецького у. Чернігівської губ.
Помер 1954(1954)
Женева, Швейцарія
Національність Українець
Діяльність політик
Alma mater Московський університет
Заклад Українська господарська академія
Український вільний університет
Український технічно-господарський інститут
Український соціологічний інститут

Шрамченко Леонтій (18771954) — статистик і політичний діяч родом з Чернігівщини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Московського Університету (1907), працював статистиком при земстві в Чернігові (1907—1909) і Тифлісі (1910–1917). У 1918 — делегат Української Закавказької Крайової Ради до Українського Національного Союзу. Член уряду УНР 1919: товариш міністра народного господарства в уряді Бориса Мартоса і державний секретар в уряді Ісаака Мазепи.

З 1922 доцент Української Господарської Академії в Подєбрадах, професор і декан [1937) факультету права і суспільних наук Українського вільного університету (до 1945), декан економічного відділу Українського технічно-господарського інституту (1947), директор Українського Соціологічного Інституту (1935–1940).

З 1950 у Женеві, де й помер 1954 року.

Доробок[ред. | ред. код]

Праці: «Основи теорії статистики» (1936), розвідки про українських статистиків Ф. Щербину (1929), О. Русова (ЗНТШ, 1938).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]