Штефан Гелль — Вікіпедія

Штефан Гелль
нім. Stefan Hell
Народився	23 грудня 1962 (61 рік); Синтана, Соціалістична Республіка Румунія
Місце проживання	Геттінген
Країна	Німеччина; Румунія
Діяльність	фізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	фізика, хімія, мікроскопія
Заклад	Європейська лабораторія молекулярної біології, Університет Турку
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Зігфрід Гунклінгер
Членство	Леопольдина; Геттінгенська академія наук; Гайдельберзька академія наук; BBAW; Національна академія наук США
Відомий завдяки:	4-пі мікроскопія
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (2014) Kavli Prize in Nanoscienced (2014) Berthold Leibinger Innovationspreisd Körber European Science Prized (2011) German Future Prized (2006) Премія Лейбніца (2008) премія Отто Гана (2009) Премія Карла Цайса (2002) Ernst Hellmut Vits Awardd (2010) Hansen Family Prized (2011) Helmholtz Prized (2001) Meyenburg Prized (2011) State Award of Lower Saxonyd (2008) медаль Карусаd (2013) медаль Онсагераd (2016) Karl Heinz Beckurts Awardd (2002) Hall of Fame of German Researchd (2014) Wissenschaftspreis der Fritz-Behrens-Stiftungd (2012) медаль Вільгельма Екснера (2016) Markgräfler Gutedelpreisd (2016) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2018) IET Kelvin Lectured (2016) почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюрихаd (2018) Glenn T. Seaborg Medald (2015)
Особ. сторінка	nanobiophotonics.mpibpc.mpg.de
	Штефан Гелль у Вікісховищі

Штефан Гелль (23 грудня 1962, Синтана, Соціалістична Республіка Румунія) — німецький фізик, винахідник 4-пі мікроскопії. Лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Еріком Бетциґом та Вільямом Мернером.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині банатських швабів у Румунії. Навчався в Гейдельберзькому університеті, де також захистив дисертацію. Короткий час був незалежним винахідником і працював над поліпшенням аксіальної роздільної здатності конфокального мікроскопа, яка стала відома як 4-пі мікроскопія.

У 1991—1993 роках працював в Європейській лабораторії молекулярної біології. В 1993—1994 роках був лідером групи в Університеті Турку. У 1993—1994 роках працював в Оксфордському університеті. 2002 року став директором Інституту біофізичної хімії Макса Планка. Від 2003 року був головою відділу оптичної наноскопії в Німецькому центрі вивчення раку в Гейдельбезі.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139815716 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційна сторінка

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/139815716/_Record_#139815716]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #139815716 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[1]

Штефан Гелль
нім. Stefan Hell

Народився	23 грудня 1962(1962-12-23) (61 рік) Синтана, Соціалістична Республіка Румунія
Місце проживання	Геттінген
Країна	Німеччина Румунія
Діяльність	фізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь	фізика, хімія, мікроскопія
Заклад	Європейська лабораторія молекулярної біології, Університет Турку
Науковий ступінь	докторський ступінь^[1]
Науковий керівник	Зігфрід Гунклінгер
Членство	Леопольдина Геттінгенська академія наук Гайдельберзька академія наук BBAW Національна академія наук США
Відомий завдяки:	4-пі мікроскопія
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (2014) Kavli Prize in Nanoscience^d (2014) Berthold Leibinger Innovationspreis^d Körber European Science Prize^d (2011) German Future Prize^d (2006) Премія Лейбніца (2008) премія Отто Гана (2009) Премія Карла Цайса (2002) Ernst Hellmut Vits Award^d (2010) Hansen Family Prize^d (2011) Helmholtz Prize^d (2001) Meyenburg Prize^d (2011) State Award of Lower Saxony^d (2008) медаль Каруса^d (2013) медаль Онсагера^d (2016) Karl Heinz Beckurts Award^d (2002) Hall of Fame of German Research^d (2014) Wissenschaftspreis der Fritz-Behrens-Stiftung^d (2012) медаль Вільгельма Екснера (2016) Markgräfler Gutedelpreis^d (2016) член Американської асоціації сприяння розвитку науки^d (2018) IET Kelvin Lecture^d (2016) почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюриха^d (2018) Glenn T. Seaborg Medal^d (2015)
Особ. сторінка	nanobiophotonics.mpibpc.mpg.de
Штефан Гелль у Вікісховищі