Штутгартський фунікулер — Вікіпедія
Штутгартський фунікулер | |
Дата створення / заснування | 1929 ![]() |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Країна | ![]() ![]() |
Адміністративна одиниця | Штутгарт ![]() |
Обмеження швидкості | 3,1 метр на секунду ![]() |
Шістнадцятковий триплет кольору | 804000 ![]() |
Оператор | Stuttgarter Straßenbahnend ![]() |
Дата офіційного відкриття | 30 жовтня 1929 ![]() |
Максимальний похил | 282 ‰ ![]() |
Ширина колії | метрова колія ![]() |
Довжина або відстань | 0,536 км ![]() |
![]() ![]() | |
![]() ![]() |
48°45′21″ пн. ш. 9°08′32″ сх. д. / 48.7559° пн. ш. 9.14216° сх. д.
Штутгартський фунікулер (нім. Standseilbahn Stuttgart) — фунікулер у місті Штутгарт, Німеччина. Лінія сполучає долинну станцію Зюдгаймер-плац з лісовим кладовищем Штутгарт-Дегерлох у південних кварталах Геслаха . Під орудою Stuttgarter Straßenbahnen AG[en] (SSB) він був відкритий 30 жовтня 1929 року для зручності відвідувачів лісового кладовища, яке розташоване на висоті 90 м над Штутгартським Геслахом. На Зюдгаймер-плац фунікулер має пересадку на лінії U1 і U14 Stuttgart Stadtbahn.
Фунікулер має такі технічні параметри:[1]
- Перепад висот: 87 м
- Максимальна похил : 28,3%
- Час у дорозі: 3 хвилини
- Місткість: 74 пасажири на вагон
- Тяга: канатна, електрична
Два вагони, виготовлені з тикового дерева, були виготовлені Maschinenfabrik Esslingen[en]. У грудні 1999 року одна з машин була пошкоджена вирваним деревом в результаті грози, але потім була відновлена. Лінія була модернізована у 2004 році, щоб відповідати новим вимогам безпеки Європейського Союзу для фунікулерів після катастрофи на Капруні. З 24 липня 2004 року він знову працює за графіком.
Лінія є однією з двох активних транспортних туристичних визначних пам'яток у Штутгарті, іншою є Цанрадбан (лінія 10).
- ↑ Lift-Database : Stuttgart. Lift-World.info. Процитовано 19 лютого 2007.