Штучна вентиляція легень — Вікіпедія

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2021)

В іншому мовному розділі є повніша стаття Mechanical ventilation(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Шту́чна вентиля́ція леге́нь (ШВЛ, механі́чна вентиля́ція^{[джерело?]}, англ. Mechanical ventilation) - термін, що використовується в медицині і характеризує процес, спрямований на забезпечення природного обміну газів у легенях (кисню — оксигенація, вуглекислого газу — вентиляція), що здійснюється медичним працівником (або першим реагульником чи парамедиком) для допомоги забезпечення дихання пацієнта або замість пацієнта шляхом використання штучних методів і певного обладнання (дихання з використанням мішка Амбу чи з використанням апарату ШВЛ).

Класифікація[ред. | ред. код]

Залежно від наявності самостійного дихання пацієнта розрізняють:

1. Спонтанне дихання (самостійне дихання пацієнта, НЕ належить до штучної вентиляції легень)
2. Допоміжне дихання (асистоване) — використовується за наявності самостійних дихальних спроб пацієнта, проте які не забезпечують адекватного газообміну і потребують втручання допоміжної ШВЛ.
3. Повна ШВЛ (контрольована) — використовується у пацієнтів не здатних забезпечувати власних дихальних спроб (клінічна смерть, медикаментозна седація, дихальна недостатність внаслідок ураження центральної або периферичної нервової системи).

Залежно від способу забезпечення прохідності дихальних шляхів:

1. Неінвазивна (дихання через лицеву маску, назофарингеальну чи орофарингеальну трубку)
2. Інвазивна (ШВЛ через ендотрахеальну, або трахеостомічну трубку).

Джерела[ред. | ред. код]

• Штучна вентиляція легень. Методика проведення штучної вентиляції легень та її функції. В. С. Тіторчук, У. О. Наумова / МЕДСЕСТРИНСТВО. 2020. № 4. С.55-61. DOI:10.11603/2411-1597.2020.4.11877
• Overview of initiating invasive mechanical ventilation in adults in the intensive care unit. Robert C Hyzy, MDJakob I McSparron, MD
• Siemieniuk RAC, Chu DK, Kim LH, Güell-Rous MR, Alhazzani W, Soccal PM, Karanicolas PJ, Farhoumand PD, Siemieniuk JLK, Satia I, Irusen EM, Refaat MM, Mikita JS, Smith M, Cohen DN, Vandvik PO, Agoritsas T, Lytvyn L, Guyatt GH. Oxygen therapy for acutely ill medical patients: a clinical practice guideline. BMJ. 2018 Oct 24;363:k4169. doi: 10.1136/bmj.k4169. PMID 30355567.

Література[ред. | ред. код]

• Філик, О. В. (2020). Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ. Pain, anaesthesia & intensive care, (3(92), 30–38.
• Сурков, Д. М. (2019). Порівняння впливу різник режимів ШВЛ на церебральну перфузію у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Pain, anaesthesia & intensive care, (4(89), 75–80.