Шубін Федот Іванович — Вікіпедія

Шубін Федот Іванович
Шубин Федот Иванович
При народженні	Шубной Федот Иванович
Народження	17 (28) травня 1740; Петербург
Смерть	12 (24) травня 1805 (64 роки)
	Петербург
Національність	росіянин
Країна	Російська імперія
Жанр	скульптура
Напрямок	класицизм
Роки творчості	1766 — 1802
Покровитель	князь Д. Голіцин, князь Потьомкін Г. О
Вплив	Жан Батіст Пігаль
Твори	рельєфи, погруддя, декоративна та релігійна скульптура

Шубін Федот Іванович (17 (28) травня 1740(17400528) — 12 (24) травня 1805) — російський скульптор, один з найвидатніших скульпторів 18 століття.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Архангельській губернії, селище Тючковське. Походить з родини селян, що не підпадали під кріпацтво, тобто були «вільними» або державними селянами. Батько знав грамоту. Первісні навички різьби по дереву та кісткам отримав на батьківщині. Справжнє прізвище хлопця — Шубной.

Навчання[ред. | ред. код]

У віці 19 років дістався Петербурга. Зазнав лиха, але за підтримки земляка — Михайла Ломоносова у 1761 р. зумів поступити у Імператорську Академію мистецтв, що була заснована у 1757 р. В щойно заснованій Академії скульптурний клас очолював Н. Жиллє, запрошений з Франції. В роки навчання в Академії його прізвище змінили на Шубін. Виказав добрі здібності в навчанні. За барельєф «Убивство Аскольда та Діра» у 1766 р. отримав офіцерське звання, атестат та шпагу і власне дворянське звання.

Після закінчення навчального закладу у 1767 р. отримав право на пенсіонерську подорож до Західної Європи за рахунок держави. Відбув у Францію для удосконалення майстерності. В Парижі опікуном скульптора став російський дипломат Д.Голіцин.

В Парижі працював під керівництвом скульптора Жана-Батиста Пігаля (1714—1785), особи досить сміливої і навіть ризикованої в мистецтві. Серед скульптурних творів Пігаля — філософ Вольтер.

Два роки після Парижу -(1770—1772) — по дозволу з Росії Шубін удосконалював майстерність в Римі. Вже там виконані перші портрети по замовам російських вельмож, що принесли скульптору визнання.

Петербурзький період[ред. | ред. код]

З 1773 р. Щубін в Петербурзі, де працюватиме до смерті. В ці роки працював у різних скульптурних жанрах — * погруддя-портрет

рельєф
скульптура у повний зріст
декоративна та релігійна скульптура.

Шубін відрізнявся працьовитістю та творчою продуктивністю. В роки розквіту таланту, він висікав одне погруддя-портрет за місяць, що досить багато.

Головним жанром для скульптора став портрет. В творчому надбанні скульптора — понад 200 творів, переважно в мармурі.

Слава видатного скульптора не стала гарантією матеріального успіху. Він отримав звання академіка ще у 1774 р. за поруддя імператриці Катерини ІІ. Але йому відмовили в стабільній матеріальній підтримці.

Помер в Петербурзі.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

погруддя Голіцина Ф. Н., 1771
портрет рельєф Шувалова І. І., 1771
портрет рельєф Орлова Ф. Г., 1771
погруддя Катерини ІІ, 1774
погруддя Безбородка О. А.
два погруддя князя Голіцина Олександра Михайловича, 1775, (гіпс — Російський музей, мармур — Третьяковська галерея)
погруддя графині Паніної М. Р.
погруддя Орлова В. Г., 1775 (Третьяковська галерея)
погруддя генерал-фельдмарщала Рум'янцева-Задунайського Петра Олександровича, 1778,
погруддя багатія Баришнікова І. С., 1778
погруддя статс-секретаря Завадовського П. В.,(Третьяковська галерея)
погруддя невідомого

погруддя Шеремєтєва П. Б., 1783, (садиба Кусково)
погруддя господині Міхельсон І. І., 1785 (Російський музей)
Скульптура Пандора для фонтану в Петергофі
погруддя адмірала Чичагова , 1791
погруддя князя Потьомкіна Г. О., 1791
погруддя Й-Г. Шварца, 1792
погруддя Платона Олександровича Зубова , 1796, бронза
погруддя Бецького І. І.
портрет петербурзького градоначальника Чулкова Є. М., 1792
погруддя Ломоносова М. В., 1797(посмертно)
58 мармурових портретів на рельєфах для Чесменського палацу, 1774—1775
декоративні скульптури для Мармурового палацу
релігійні скульптури для собору Св. Трійці в Олекскндро-Невському монастирі-лаврі
погруддя імператора Павла , 1797, (Російський музей)
погруддя імператора Олександра І, 1801, м. Воронеж

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

Загальна характеристика творчості[ред. | ред. код]

Жінка-скульптор радянського часу Віра Мухіна зазначала, що «мистецтво Федота Шубіна стало зразком його часу». Серед найкращих робіт Шубіна можна відзначити портрети імператриці Катерини ІІ, князя Голіцина, князя Потьомкіна-Таврійського, науковця М. Ломоносова. Особливо вартісним став бюст генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина. Хоча скульптор працював на замовлення, він не ідеалізував своїх персонажів. На одне портретне погруддя він витрачав не більше місяця при збереженні портетності і точності, при чому його твори не схожі одна на одну. Шубін успішно виступав і як монументаліст та декоратор, виконавши статую «Катерина Друга — законодавиця» для Таврійського палацу, він також автор декількох релігійних скульптур для декору Свято-Троїцького собору Олександро-Невської Лаври в Петербурзі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

сборник « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л. «Аврора», 1971
ж «Художник», сентябрь, 1990
ж «Ленинградская панорама», ноябрь, 1990
ж «Юный художник», июнь, 1978

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шубін Федот Іванович

Портал «Мистецтво» Портал «Біографії»