Щек — Вікіпедія

Щек
Заснування Києва. З права наліво: Кий , Щек, Хорив, Либідь. (Сторінка з Радзивіллівського літопису)
Князь східних полян
V-VI ст.
Попередник:	Кий
Наступник:	Хорив
Народження:	невідомо
Смерть:	VI ст. Київ (?)
Рід:	Києвичі

Щек  (дав.-рус. Щекъ) — один із легендарних князів племені східний полян, поряд з своїми братами Києм, Хоривом та сестрою Либідь персонаж літописної легенди про заснування Києва. Згідно з «Повістю минулих літ», жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата Київ, кожний із братів заснував поселення на одній із трьох дніпровських гір (пагорбів) при цьому Щек — на Щековиці.^{[1] [2]}

Історична довідка[ред. | ред. код]

Ім'я Щек виникло, ймовірно, через намагання давніх киян знайти пояснення назві однієї з київських гір, Щекавиці.

Ломоносов у суперечці з Вольтером із приводу заснування Києва візантійським імператором категорично заявляв: «Грецькі царі аж ніяк нічого не будували на Русі, а побудовано Київ від князів Кия, Щека і Хорева». Але незабаром і серед захисників Несторової версії виникли великі суперечки. Якщо Кий ще допускався у ролі полянського князя, то стосовно його братів і сестри були серйозні зауваження.

Версію про існування Щека, а точніше — народності, пов'язаної з цим іменем, висловлювали ще вчені середини XIX століття, і підставою для такого висновку прислужилася друга назва гори Щекавиці — Скавіка.

Академік Рибаков вважав, що постаті Щека, Хорива і Либіді мають літературне походження. «І брати, і сестра, — зазначав історик, — придумані, вочевидь, для осмислення назв двох київських гір — Щековиці і Хоревиці та назви річки Либідь» (1966 р.). Проте дослідник Третьяков у 50-ті роки ХХ століття не виключав факту існування середнього брата: «Назва стародавнього городища — Щековиця — збереглася в народній пам'яті з часів самого Щека, що жив, напевно, у VII або VIII столітті н. е.», — писав учений. До речі, і академік Н. Я. Марр, прихильник вірменської легенди про Куаре, також підкреслював, що "два імені, Щек і Мелтей, означають те саме — «змій» (1922 р.).

Письмові свідчення[ред. | ред. код]

У Повісті минулих літ написано згідно з традиційними уявленнями, київським літописцем, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором і завершеній у 1113 році. Особливе місце посідає легенда про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком і Хоривом. У просторовому варіанті легенди Нестор вводить у сюжет і четвертого персонажа — сестру братів Либідь, і розселяє трьох братів по Київських горах. Ось як про це оповідає літописець:^[1]

Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Борич а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом, І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві 12 й до сьогодні.

Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: "На перевіз на Київ". Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей | Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря. Не знаємо, [щоправда, до якого]13 , а тільки про те відаєм що велику честь, як ото розказують, прийняв він од [того] цесаря,-котрого я не знаю, [як не знаю] і при котрім він цесарі приходив [туди].

А коли він вертався назад, [то] прийшов до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те — Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він і скончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хори і сестра їх Либідь тут скончалися.

А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. ^{[3] [4]}

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У Києві є гора Щекавиця та Щекавицька площа.

У Львові є вулиця Щекавицька.

У місті Харків вулицю Нарофомінську перейменують на вулицю Щекавицьку.

• 
  Кий, Щек, Хорив, Либідь на аверсі срібної монети НБУ «900 років «Повісті минулих літ», 2013
• 
  Пам'ятник засновникам Києва
• 
  Пам'ятник засновникам Києва на Майдані Незалежності.

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Щек і Хорив // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 678. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання[ред. | ред. код]

• Кий, Щек, Хорив і Либідь // Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків: Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 5.
• Створив вас од перст моїх...або Вчення про Рід
• Мост между мирами [Архівовано 1 серпня 2008 у Wayback Machine.]
• Фотоальбом: Засновникам Києва^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Скільки років місту Києву?
• «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» / Переказ В. Близнець [Архівовано 13 серпня 2023 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б} «И нарекоши имя ему Киев». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2023.
2. ↑ ЩЕК І ХОРИВ. resource.history.org.ua. Процитовано 29 червня 2023.
3. ↑ Повість минулих літ — Нестор Літописець, повний текст твору. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 1 липня 2023.
4. ↑ Іпатіївський літопис. До лЂта 6414 [906]. litopys.org.ua. Процитовано 1 липня 2023.