Юкава Хідекі — Вікіпедія

Юкава Хідекі
яп. 湯川 秀樹
Народився 23 січня 1907(1907-01-23)[1][2][…]
Azabud, Район Мінато, Токіо, Японія
Помер 8 вересня 1981(1981-09-08)[1][2][…] (74 роки)
Кіото, Японія
Країна  Японія
Діяльність фізик, фізик-теоретик, фізик-ядерник, професор
Галузь фізика
Alma mater Кіотський університет[4] і Осацький університетd[5]
Знання мов японська[6]
Заклад Токійський університет, Кіотський університет, Колумбійський університет і Осацький університетd
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук СРСР, Академія наук Японії, Папська академія наук[7], Королівське товариство Единбурга, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Індійська національна академія наук і Американське фізичне товариство[8]
Magnum opus піон, Потенціал Юкави і Взаємодія Юкави
Батько Takuji Ogawad
Родичі Ogawa Komakitsud
Брати, сестри Yoshiki Ogawad, Shigeki Kaizukad і Tamaki Ogawad
У шлюбі з Sumi Yukawad
Автограф
Нагороди

Хіде́кі Юка́ва (яп. 湯川秀樹; 23 січня 1907, Токіо — 8 вересня 1981, Кіото) — японський фізик, перший японець, нагороджений Нобелівською премією.

Біографія[ред. | ред. код]

Фейнманівська діаграма взаємодії нуклонів у ядрі через поле мезона, існування якого передбачив Юкава

Народився 23 січня 1907 у Токіо у родині професора університету, геолога Оґави Такудзі. Через рік після його народження сім'я переїхала до Кіото. Ще у дитячому віці Хідекі познайомився з японською і китайською класикою, а в шкільні роки захопився математикою і фізикою, а також самостійно опанував німецьку мову.

У 1926, успішно закінчивши школу, Хідекі вступив до Кіотського університету, де вивчав фізику за прискореною програмою.

У 1929 захистив дисертацію, здобувши ступінь магістра.

У 1932 одружився з Юкава Сумі і змінив своє прізвище Оґава на прізвище дружини. Вони виховали двох синів.

Починаючи з 1933 працював лектором з фізики в Осацькому університеті, а за три роки став професором.

Попри те, що наприкінці 1920-х провів ряд експериментальних фізичних досліджень, молодого ученого все більше захоплювала сфера теоретичної фізики. Роботи в галузі квантової і ядерної фізики принесли йому популярність у науковому світі Японії. У цей період багатьма фізиками світу робилися спроби теоретично пояснити причину, яка утримує атомне ядро від розпаду.

У 1935 теоретично припустив, що це ув'язується з обмінною частинкою великої маси в Осацькому університеті. Він опублікував складну, але змістовну теорію, що дозволила обчислювати масу цієї гіпотетичної частинки, приблизно у 200 разів важчої за електрон, що згодом дістала назву «мезон».[9][10]

У 1938 році він отримав ступінь доктора наук в Осацькому університеті, головним чином за його передбачення існування мезонів і його теоретичні дослідження природи ядерної сили.[11][12] Ці результати дослідження стали причиною того, що пізніше він отримав Нобелівську премію з фізики.

У 1939 повернувся до Кіотського імператорського університету вже як відомий фізик-теоретик, завдяки чому фізичний факультет університету набув міжнародного визнання.

Незважаючи на початок Другої світової війни, Юкава продовжив свої наукові дослідження у сфері фізики елементарних частинок.

У 1942 він зі співробітниками висунув припущення про існування двох типів мезонів, а в 1948 його теорія експериментально підтвердилася. Мезони було штучно отримані американськими фізиками в лабораторії Каліфорнійського університету Берклі.

Здобув Нобелівську премію з фізики 1949 року «за передбачення існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил».

У 1949-1953 працював у США у Колумбійському університеті й займався дослідницькою роботою в Принстоні в Інституті фундаментальних досліджень.

У 1953 повертається до Кіотського університету, де обійняв посаду директора Науково-дослідного інституту фундаментальної фізики і продовжив дослідження з квантової фізики й елементарних частинок, приділяючи багато часу вихованню нового покоління молодих японських фізиків аж до відставки у 1970.

Крім Нобелівської премії, нагороджений Імператорською премією Японської академії наук, другим молодшим чиновницьким рангом, золотою медаллю імені Ломоносова АН СРСР. Він також був іноземним членом багатьох наукових академій і товариств.

Помер 8 вересня 1981 у Кіото.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. а б в Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. https://www-yukawa.phys.sci.osaka-u.ac.jp/en/wp-content/uploads/2018/11/OU1938-Y1.pdf
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/yukawa.html
  8. NNDB — 2002.
  9. Юкава запропонував назвати частинку мезотроном, але Вернер Гайзенберг, який добре знав грецьку, змінив назву на мезон
  10. Yukawa, H. (1935). On the Interaction of Elementary Particles. Proc. Phys.-Math. Soc. Jpn. 17 (48).
  11. https://www-yukawa[недоступне посилання]. phys.sci.osaka-u .ac.jp/en/wp-content/uploads/2018/11/OU1938-Y1.pdf
  12. https://www.ias.edu/scholars/hideki-yukawa
  13. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Юкава Хидэки (Yukava Hidechi (Hideki)) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 313. — 400 с
  • Profiles of Japanese science and scientists, 1970 / Supervisory editor: Hideki Yukawa (1970)
  • Creativity and intuition: a physicist looks at East and West / by Hideki Yukawa; translated by John Bester (1973)
  • Scientific works (1979)
  • Tabibito = The traveler / Hideki Yukawa; translated by L. Brown & R. Yoshida(1982)

Посилання[ред. | ред. код]