Калитвинцев Юрій Миколайович — Вікіпедія

Юрій Калитвинцев
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Миколайович Калитвинцев
Народження	5 травня 1968(1968-05-05) (55 років)
	Волгоград, Російська РФСР, СРСР
Зріст	175 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна  Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000	«Ротор» (Волгоград) СКА (Ростов-на-Дону) «Ротор» (Волгоград) «Динамо» (Москва) →  «Динамо-д» «Локомотив» (Н. Новгород) «Динамо» (Київ) «Трабзонспор» ЦСКА (Київ)	9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1995—1999	Україна	22 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 2021—2024	«Закарпаття» Україна (U-19) Україна (U-17) «Динамо-2» (Київ) Україна (U-19) Україна «Волга» (Н. Новгород) «Динамо» (Москва) «Олімпік» «Полісся» (Житомир)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 11 березня 2024.
Юрій Калитвинцев у Вікісховищі

Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар. 5 травня 1968, Волгоград) — український футбольний тренер, колишній радянський, російський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Майстер спорту України міжнародного класу (1999)^[1].

Кар'єра футболіста[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986―1988, під час перебування на армійській службі).

В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону — в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий у кінці сезону в матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.

Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» в 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.

Збірна України[ред. | ред. код]

Змінивши в 1994 році російське громадянство на українське^[2], став гравцем збірної України, за яку провів 22 матчі та забив один гол.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).

З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.

Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.

1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича^[3]. 25 серпня 2010 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України^[4].

6 червня 2016 року став головним тренером московського «Динамо»^[5].

25 лютого 2021 року був призначений головним тренером донецького «Олімпіка»^[6]. Проте вже 3 травня 2021 року спеціаліста було звільнено з цієї посади через незадовільні результати команди^[7][8][9]. Під керівництвом Калитвинцева «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.

15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир)^[10]. 11 березня 2024 року на тлі поганих результатів гри команди^[11] подав у відставку^[12].

Досягнення[ред. | ред. код]

• Чотириразовий чемпіон України (1995—1998).
• Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
• Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
• Футболіст року в Україні: 1995.
• Футболіст року в чемпіонаті України: 1995.
• Двічі потрапляв у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
• Чемпіон Європи (U-19): 2009 (як тренер)

Нагороди[ред. | ред. код]

• Орден «За заслуги» III (1998)^[13], III (2006)^[14] і II (2011)^[15] ступенів.

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Виступи за збірну на сайті fanatukr.com [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• "Запрошували у Ліверпуль". Юрій Калітвінцев мав три розкішні пропозиції з Англії – сумний фініш капітана збірної України [Архівовано 7 червня 2019 у Wayback Machine.]

Спорт allplayers.in.ua · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · FootballFacts.ru · National-Football-Teams.com · Soccerway · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · worldfootball.net · Українська асоціація футболу Нормативний контроль Freebase: /m/02r6qhv

п о р Склад збірної України U17 на чемпіонаті Європи з футболу 2007 1 Ситников (в) • 2 Кушніров • 3 Стеценко • 4 Максименко • 5 Підвірний • 6 Віценець • 7 Коркішко • 8 Петров • 9 Михальов • 10 Карноза • 11 Шевчук • 13 Білий • 14 Шахов • 15 Нємчанінов • 16 Гармаш • 17 Єременко • 18 Мудрак • 23 Базилевич (в) • Тренер: Юрій Калитвинцев

п о р Склад збірної України U19 на чемпіонаті Європи з футболу 2009 — Чемпіони 1 Левченко (в) • 2 Кушніров • 3 Парцванія • 4 Кривцов • 5 Білий • 6 Віценець • 7 Коркішко • 8 Петров (к) • 9 Гармаш • 10 Карноза • 11 Шевчук • 12 Базилевич (в) • 13 Бутко • 14 Шахов • 15 Рибалка • 17 Каверін • 18 Єременко • 19 Чайковський • 20 Логінов • 21 Люлька • Тренер: Калитвинцев

Тренерські позиції Юрія Калитвинцева п о р ФК «Говерла» – Тренери Вейг (1946–47) · Куруц (1948–49) · Радик (1950–52) · Вейг (1953) · Сабо & Куруц (1954–55) · Михалина (1956–59) · Михалина & Юст (1960–61) · Михалина (1963–68) · Ревачко & Дьєрфі (1969–70) · Турянчик (1971) · Товт (1971–74) · Михалина (1974–75) · Шандор (1977–79) · Кеслер (1979–80) · Ванзел (1981–82) · Пфайфер (1982) · Шандор (1983–87) · Пажо (1987–88) · Краснецький (1988–90) · Войтко (1990–92) · Чирков (1992–93) · Шангін (1993–94) · Кеслер (1994) · Ледней (1994) · Чирков (1995) · Бобаль (ст) (1995–96) · Голоколосов (1997) · Войтко (1997) · Шангін (1997–98) · Ходукін (1998) · Ряшко (1998–2000) · Калитвинцев (2001–02) · Ряшко (2002–05) · Васютик (2005c) · Кушлик (2005–07) · Шаран (2007–08) · Васютик (2008) · Іваниця (2008–09) · Гамула (2009–11) · Севідов (2011–13) · Грозний (2013–16) п о р Тренери збірної України з футболу Прокопенко (1992) · Павлов & Ткаченко (1992) · Базилевич (1993−1994) · Павлов & Мунтян (1994) · Сабо (1994) · Коньков (1995) · Сабо (1996−1999) · Лобановський (2000−2001) · Буряк (2002−2003) · Блохін (2003−2007) · Михайличенко (2008−2009) · Маркевич (2010) · Калитвинцев (в. о., 2010−2011) · Блохін (2011−2012) · Баль (т. в. о., 2012) · Заваров (в. о., 2012) · Фоменко (2012−2016) · Шевченко (2016−2021) · Петраков (2021−2022) · Ротань (в. о., 2023) · Ребров (2023 − дотепер) п о р «Динамо» (Москва) – Тренери Квашнін (1936) · Дубінін (1937) · Товаровський (1938) · Дубінін (1939) · Тетерін (1939) · Корчебоков (1939) · Аркадьєв (1940–1944) · Корчебоков (1944) · Якушин (1944–1950) · Дубінін (1950–1951) · Семичастний (1952–1953) · Якушин (1953–1960) · Блінков (1961) · Пономарьов (1962–1965) · Соловйов (1965–1966) · Бєсков (1967–1972) · Качалін (1973–1974) · Севідов (1975–1979) · Царьов (1979) · Горянський (1980) · Соловйов (1980–1983) · Іванов (1983) · Севідов (1983–1985) · Малофєєв (1985–1987) · Бишовець (1987–1990) · Альтман (1990–1991) · Газзаєв (1991–1993) · Голодець (в.о.) (1993) · Бєсков (в.о.) (1994–1995) · Голодець (1995–1998) · Ярцев (1998–1999) · Петрушин (1999) · Газзаєв (2000–2001) · О. Новиков (2001–2002) · Прокопенко (2002–2003) · Гржебік (2003–2004) · Бондаренко (в.о.) (2004) · Романцев (2004–2005) · Кобелєв (в.о.) (2005) · Вортманн (2005) · Кобелєв (в.о.) (2005) · Сьомін (2006) · Кобелєв (2006–2010) · Божович (2010–2011) · Сілкін (в.о.) (2011) · Сілкін (2011–2012) · Хохлов (в.о.) (2012) · Петреску (2012–2014) · Черчесов (2014–2015) · Кобелєв (2015–2016) · Чікішев (2016) · Калитвинцев (2016–2017) · Хохлов (2017–2019) · К. Новиков (2019–2020) · Кульчий (в.о.) (2020) · Шварц (2020–2022) · Йоканович (2022–2023) · Алпатов (в.о.) (2022) · Лічка (2023–) п о р ФК «Олімпік» (Донецьк) – Тренери Кармелюк (2004–2005) · Петров (2005–2012) · Пилипчук (2012–2013) · Санжар (2013–2018) · Шевчук (2018–2019) · Климовський (в.о.) (2019) · Сезар (2019) · Климовський (в.о.) (2019) · Гомес (2019–2020) · Климовський (в.о.) (2020) · Климовський (2020–2021) · Калитвинцев (2021) · Санжар (2021) · Літовченко (2021–2022) п о р ФК «Полісся» Житомир – Тренери Богданович (1959) · Гребер (1960–61) · Фомін (1962) · Тучков (1964–65) · Саакян (1966) · Жилін (1967–70) · Сюсюра (1971–72) · Ліфшиць (1972) · Стародубов (1973–74) · Жилін (1974–76) · Банніков (1977–78) · Пестриков (1978–79) · Біба (1980) · Крощенко (1981) · Стародубов (1982–84) · О. Іщенко (1985) · Гулевський (1986–87) · О. Іщенко (1987–89) · Авдиш (1989) · Стародубов (1990) · Авдиш (1991–92) · О. Іщенко (1992–93) · Саркісов (1994) · Колтун (1994) · Шангін (1994) · Черемісін (1995) · Нечаєв (1995) · Біба (1996) · Вебер (1996) · Г. Іщенко (1996–97) · Якубовський (1997–98) · Авдиш (1998) · Якубовський (1998) · Покора (1998) · Авдиш (1998–99) · Дунець (1999) · Авдиш (1999) · Варжеленко (2000) · Авдиш (2000) · Заяєв (2000) · Школьников (2001) · Шевченко (2001) · Авдиш (2001–02) · Осиновський (2002) · Авдиш (2002–03) · Томах (2004) · Школьников (2004) · Хоменко (2004) · Авдиш (2004) · Левицький (2016–17) · Хавров (2017) · Мазяр (2017) · Призетко (2017–18) · Безсмертний (2018–20) · Шищенко (2020–21) · Калитвинцев (2021–24) · Шищенко в. о. (2024–)