Яблуновиця — Вікіпедія

село Яблуновиця
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Оратівська селищна громада
Облікова картка Яблуновиця 
Основні дані
Засноване 1515
Населення 234
Площа 1,27 км²
Поштовий індекс 22642
Телефонний код +380 4330
Географічні дані
Географічні координати 49°08′18″ пн. ш. 29°24′20″ сх. д. / 49.13833° пн. ш. 29.40556° сх. д. / 49.13833; 29.40556Координати: 49°08′18″ пн. ш. 29°24′20″ сх. д. / 49.13833° пн. ш. 29.40556° сх. д. / 49.13833; 29.40556
Середня висота
над рівнем моря
245 м
Водойми р. Скибінь
Найближча залізнична станція Оратів
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, 14
Карта
Яблуновиця. Карта розташування: Україна
Яблуновиця
Яблуновиця
Яблуновиця. Карта розташування: Вінницька область
Яблуновиця
Яблуновиця
Мапа
Мапа

CMNS: Яблуновиця у Вікісховищі

Яблуно́виця — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Скибінь (притока Собу) за 20 км на південний захід від смт Оратів та за 6 км від станції Оратів. Населення становить 234 особи (станом на 1 січня 2018 р.).

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бабинської волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 554 особи, налічувалось 109 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 926 осіб (445 чоловічої статі та 481 — жіночої), з яких 901 — православної віри[2].

Раніше в складі цього села було село Скибин.

Село лежить при вершині струмка Скиби; чому верхня частина села, населена переважно шляхтою, називається Скибин. Яблуновиця в 6-ти верстах від Бабина на схід. Жителів обох статей 962, з яких тільки 5, що належать до сімейства керуючого маєтком, римські католики. Церква св. Іоанна Богослова, дерев'яна, 7-го класу; землі має 44 десятини, побудована в 1746 році // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Біла Церква: Видавець О.В.Пшонківський, 2005. - с.264

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-90. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література[ред. | ред. код]

  • Яблуно́виця // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.270

Посилання[ред. | ред. код]