French
DeutschЯвірник-Руський — Вікіпедія
Село .jpg) св. Димитрія (ХІХ ст.) Координати 49°43′42″ пн. ш. 22°18′13″ сх. д. / 49.72858000002777601° пн. ш. 22.30372000002777710° сх. д.Координати: 49°43′42″ пн. ш. 22°18′13″ сх. д. / 49.72858000002777601° пн. ш. 22.30372000002777710° сх. д.
|
Явірник-Руський (пол. Jawornik Ruski) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 146 осіб (2011[1]).
Назва[ред. | ред. код]
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Яворовіце (пол. Jaworowice).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 14 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 35 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 42 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшева.[2]
Історія[ред. | ред. код]
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село засноване в 1469 році й було тоді власністю Анни Ряшівської (пол. Anny Rzeszowskiej).
У 1508 році, коли власниками були Кміті (пол. Kmitowie), назву села змінено на Явірничок (пол. Jawornyczek).
В 1519 році село стало власністю Стадницьких (пол. Stadnickich), а у 1588 році Красицьких (пол. Krasickich).
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. Село увійшло до Добромильського повіту.
У 1882 році в селі збудовано греко-католицьку церкву святого Дмитра на місці своєї попередниці, що існувала щонайменше до 1830 року. До 1843 року греко-католицька громада села належала до парафії в селі Липа. Далі аж до депортації українців у 1947 році в селі була греко-католицька парафія Бірчанського деканату Перемиської єпархії, до парафії також належали Борівниця і Жогатин з Процівкою[3].
Після розпаду Австро-Угорщини село 4 листопада 1918 року ввійшло до складу «Східно-Лемківської Республіки». У січні 1919 року було окуповане ІІ Річчю Посполитою. Це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося на польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, яким надалі польські апетити не обмежились. Анексія західноукраїнських земель була закріплена в Ризькому мирному договорі 1921 року.
1 липня 1926 року з сільської гміни Явірник Руський вилучені присілки Борівниця, Жмулиська і Потік Чорний і з них створено самостійну сільську гміну Борівниця[4].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи сільська громада Явірника Руського втратила право самоврядності та увійшла до об'єднаної сільської гміни Жогатин.
Перед початком Другої світової війни в 1938 році населення парафії становило 2457 осіб, з яких 1200 греко-католиків Явірника-Руського.
На 1.01.1939 в Явірнику Руському з 1500 населення було 1180 українців-грекокатоликів, 160 українців-латинників (тобто разом 89%), 80 поляків і 80 євреїв[5].
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Явірник-Руський, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району[6] (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
24 квітня 1944 р. на село вперше напала польська шовіністична банда, нападниками вбито трьох поліцейських з української допоміжної поліції, трьох цивільних господарів і спалено 5 будинків. Надалі нападники з Борівниці під керівництвом Яна Котвіцького «Сліпого» задля терору і примусу до втечі нападали, вбивали і палили регулярно, зокрема 26 лютого 1946 р. було вбито 27 осіб, похованих у братській могилі коло церкви.[7]
В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[8]
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[9].
У березні 1945 року Явірник-Руський, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.[10]
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[11] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[12],[13]
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[14], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[15]
До квітня 1947 р. село на 95 % було спалене польськими шовіністичними бандами. Українське населення села, якому вдалося уникнути виселення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[16].
Після виселення українців греко-католицька церква святого Дмитра була передана владою Польщі римо-католикам і використовувалась як філіальний костел римо-католицької парафії в Борівниці аж до побудови в селі нового мурованого костелу (біля 2000 року). Зараз приміщення церкви не використовується, хоча влада Греко-Католицької Церкви з 2008 року вимагає повернення приміщення.
Біля села знаходиться діюча копальня діатоміту.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][17]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 82 | 21 | 52 | 9 |
| Жінки | 64 | 12 | 31 | 21 |
| Разом | 146 | 33 | 83 | 30 |
- 1785 — 284 греко-католики, 100 римо-католиків i 16 євреїв
- 1840 — 513 греко-католиків (нема даних про інші конфесії)
- 1859 — 615 греко-католиків (нема даних про інші конфесії)
- 1879 — 709 греко-католиків (нема даних про інші конфесії)
- 1899 — 902 греко-католики (нема даних про інші конфесії)
- 1926 — 1030 греко-католиків (нема даних про інші конфесії)
- 1929 — 1215 жителів
- 1938 — 1200 греко-католиків, 1068 римо-католиків, 154 євреї i 35 баптисти (дані з усієї парафії)
- 2006 — 161 особа
Визначні особистості, пов'язані з селом[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явірник-Руський
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 27 жовтня 2012.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії. — Перемишль, 1936. — с. 31. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Dz.U. 1926 nr 49 poz. 298 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Borowica w powiecie dobromilskim w województwie lwowskiem. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
- ↑ Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Apokryf Ruski (пол.)
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
- ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах Червоної армії. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 8 грудня 2012.
- ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
- ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942—1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944—1946 рр. на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ * Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]
- Сторінка села Явірник-Руський на вебсайті гміни Бірча
- Jawornik ruski z Borowicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 517. (пол.) (пол.)
| |||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |