French
DeutschЯкимович Надія Дмитрівна — Вікіпедія
| Надія Якимович | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | 1924 с. Волуйки (за іншою версією с. Теребежі), Буський район, Львівська область |
| Смерть | 18 серпня 1951 біля с. Слобода-Долинська, Долинський район, Івано-Франківська область |
| Громадянство |  Україна |
| Псевдо | «Надя», «Оксана» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Надія Дмитрівна Якимович (псевдо: «Надя», «Оксана»; 1924, с. Волуйки[1] (за іншою версією с. Теребежі[2]), Буський район, Львівська область — 18 серпня 1951 біля с. Слобода-Долинська, Долинський район, Івано-Франківська область) — працівниця Головного осередку пропаганди ОУН, зв'язкова.
Лицар Срібного Хреста Заслуги[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 1924 року у передмісті Олеська Волуйки або Теребежі.
Виконувала функції друкарки і зв'язкової Головного осередку пропаганди ОУН. Заарештована у вересні 1945 році МГБ, у неї було вилучено фальшиві документи на ім'я вчительки с. Корчин Сколівського району Дрогобицької області Яцчак Дарії Іванівни. Під час допиту вона зізналася, що Головний осередок пропаганди Проводу ОУН в Україні переховується на території Сколівського району та погодилась провести туди чекістсько-військову групу. Однак під час переходу в гори зуміла втекла від чекістів.
Перейшла знову у підпілля і після перевірки СБ ОУН повернулась до попередньої діяльності.
Вдруге затримана важкопораненою 18 серпня 1951 у криївці біля села Слобода-Долинська. Померла в лікарні.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Згідно з Постановою УГВР від 23.08.1948 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/48 від 2.09.1948 р. друкарка головного осередку пропаганди ОУН Надія Якимович — «Надя» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 16.06.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Торонто (Канада) Срібний хрест заслуги УПА (№ 049) переданий Володимирі Лучків, сестрі Надії Якимович — «Наді».
Джерела та література[ред. | ред. код]
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 264.
- Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 825.
- Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937—1953): монографія / Михайло Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2016. — С. 492.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Малярчин-Шпиталь Д. Спогади друкарки Головного осередку пропаганди ОУН і УПА. — Львів : ПАІС, 2012. — 164 с. — ISBN 978-966-1585-88-0.
- ↑ ПІДПІЛЬНІ ДРУКАРНІ ОУН ТА ЇХ ЛІКВІДАЦІЯ КАРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ СРСР в 1944—1954 рр.
- ↑ ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ