Якоб Седерман — Вікіпедія

Якоб Седерман
Jacob Söderman
фін. Jacob Söderman
Якоб Седерман Jacob Söderman
Якоб Седерман
Jacob Söderman
Якоб Седерман на посаді Європейського омбудсмена
Європейський омбудсмен
27 вересня 1995 — 31 березня 2003
Попередник посада запроваджена
Наступник Нікіфорос Діамандурос
Фінляндія Парламентський омбудсмен Фінляндії
1989 — 1995
Попередник Олаві Хейнонен[1]
Наступник Лаурі Лехтімайя[1]
Фінляндія Міністр соціального захисту та охорони здоров'я Фінляндії
19 лютого 1982 — 30 червня 1982
Попередник Сінікка Луйя-Пенттіла[2]
Наступник Ваппу Таіпале[2]
Фінляндія Міністр юстиції Фінляндії
1 жовтня 1971 — 29 жовтня 1971
Попередник Мікко Лааксонен[3]
Наступник Карл Ланг[3]
Народився 19 березня 1938(1938-03-19) (86 років)
Гельсінкі,
Фінляндія Фінляндія
Відомий як політик
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність фін
Alma mater Гельсінський університет
Політична партія Соціал-демократична партія Фінляндії
Батько Джон Санфрід Седерман
Мати Ракель Седерман (Роос)
У шлюбі з Райа Кааріна Седерман (Іммонен)
Діти дочки Лісбет (1958) і Діса (1960), син Петер (1962)
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
jacobsoderman.fi
Фінляндія Депутат Парламенту Фінляндії
СДПФ 4 квітня 1972 30 червня 1982
СДПФ 12 вересня 2007 20 квітня 2011

Я́коб-Ма́гнус Се́дерман (19 березня 1938(1938-03-19), Гельсінкі) — перший Європейський омбудсмен, відомий політичний і державний діяч Фінляндії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 березня 1938 року у місті Гельсінки (Фінляндія). Батько Джон Санфрід Седерман був капітаном далекого плавання, мати Ракель Седерман — магістром філософії[4].

Навчався у Гельсінському університеті, 1962 року здобув ступінь магістра права, 1967 — ліценціата права. Також пройшов навчання на курсі підготовки суддів (1965)[5].

В 1966—1967 працював старшим викладачем соціального законодавства Шведського інституту соціальної праці та місцевої адміністрації, з 1967 по 1971 — директором Асоціації шведськомовних муніципалітетів у Фінляндії[5].

Політична та громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 1971 по 1982, протягом 11 років, обіймав посаду Голови департаменту безпеки праці Міністерства соціального захисту та охорони здоров'я Фінляндії[5]. У період з 1 по 29 жовтня 1971 був міністром юстиції Фінляндії[3], а з 4 квітня 1972 по 30 червня 1982 — депутатом Парламенту Фінляндії від Соціал-демократичної партії[4].

З 1982 по 1989 — губернатор провінції Уусімаа, потім з 1989 по 1995 — Парламентський омбудсмен Фінляндії, а також у 1991—1992 роках — член Ради директорів Міжнародного інституту омбудсменів[5].

12 липня 1995 обраний Європейським парламентом на посаду Європейського омбудсмена, офіційно почав виконувати обов'язки з 27 вересня того ж року[6]. Став першим на цій посаді, був призначений ще на один термін і обіймав її до 31 березня 2003 року[7].

А 2003—2005 роках очолював Раду ЗМІ Фінляндії, у 2004—2006 був членом Ради Гельсінського університету[5]. У 2005—2006 — член робочої групи Ради Європи, яка працювала над реформою Європейського суду з прав людини[4].

З 12 вересня 2007 по 20 квітня 2011 — знову депутат Парламенту Фінляндії[4].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Якоб Седерман одружений з Райєю Кааріною Седерман (фін. Raija Kaarina Söderman), митним інспектором. Вони мають трьох дітей: дочок Лісбет (1958) і Дісу (1960), сина Петера (1962)[4].

Седерман володіє шведською, фінською, англійською, іспанською та французькою мовами. Захоплюється джазом, літературою, футболом та велоспортом[5]. Капітан запасу[4].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Досягнення та заслуги Якоба Седермана відзначені низкою нагород на міжнародному рівні[8]:

Публікації[ред. | ред. код]

Якоб Седерман є автором численних публікацій — промов, статей, доповідей тощо[9]. У 2008 році, до свого 70-річного ювілею, видав книгу мемуарів, зі спогадами про власне дитинство та юність, під назвою «Збір анемон. Історія Оулункуле»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ombudsmen since 1920. oikeusasiamies.fi (англ.) . The Parliamentary Ombudsman of Finland. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
  2. а б Ministerit ministeriössä. Sosiaali- ja terveysministeriö. valtioneuvosto.fi (фін.) . Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  3. а б в Ministerit ministeriössä. Oikeusministeriö. valtioneuvosto.fi (фін.) . Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  4. а б в г д е Jacob Söderman. eduskunta.fi (фін.) . Eduskunta. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  5. а б в г д е Jacob Söderman CV. jacobsoderman.fi (англ.) . 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  6. Jacob Söderman (16 жовтня 2007). The Early Years of the European Ombudsman. jacobsoderman.fi (англ.) . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  7. Jacob Söderman congratulates Nikiforos Diamandouros on his election victory. ombudsman.europa.eu (англ.) . 15 січня 2003. Процитовано 12 листопада 2013.
  8. Jacob Söderman CV. jacobsoderman.fi (фін.) . 31 травня 2010. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  9. Jacob Söderman. Tätä mieltä. jacobsoderman.fi (фін.) . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  10. Jacob Söderman, Valkovuokkoja poimimassa. Oulunkylän tarinoita. tuomioja.org (фін.) . Процитовано 13 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]