Якубаніс Генріх Іванович — Вікіпедія

Якубаніс Генріх Іванович
Народився 13 березня 1879(1879-03-13)
Кулебаки
Помер 7 квітня 1949(1949-04-07) (70 років)
Люблін
Країна Російська імперіяПольща Польща
Alma mater Київський університет
Відомий завдяки: дослідник античної філософії

Генріх Іванович (Роман) Якубаніс (Henryk Roman Jakubanis) (* 1879 — † 1949, Люблін) — дослідник античної філософії.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з польсько-литовської родини. Закінчив 1903 року Київський університет, історико-філологічний факультет  — учень професора О. Гілярова, з 1908 працює в університеті приват-доцентом, викладає естетику й історію філософії, одночасно викладав логіку на вечірніх жіночих курсах Аделаїди Жекуліної — з 1916.

Професорський стипендіат провів у закордонному відрядженні, відвідавши чимало європейських університетів та бібліотек. Читає спецкурси за творами Платона — «Бенкет» та Арістотеля — «Метафізика», бездоганно володів давньогрецькою.

В 1916–1918 роках — викладач у Польському університетському колегіумі. В січні 1922 емігрував до Польщі. Працював професором Люблінського католицького університету. Переклав всі відомі на той час твори Емпедокла, вперше опубліковано в 1906, перевидавався багаторазово, у тому числі під редакцією М. Л. Гаспарова.

У листопаді 1939 заарештований нацистською владою, через півроку звільнений.

Помер у Любліні.

Серед його праць:

  • «Відлуння платонізму в ліриці Шиллера» (1904),
  • «Значення стародавньої філософії для сучасного світорозуміння» (1910),
  • «Оцінка силогізму в найголовніші моменти його історії», (1910).

Джерела[ред. | ред. код]