Якуб Кумох — Вікіпедія

Якуб Кумох
пол. Jakub Radomir Kumoch
Нині на посаді
Народився 16 листопада 1975(1975-11-16) (48 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Відомий як журналіст, політолог, дипломат, політик
Місце роботи Польський інститут міжнародних справd, Центр cхідних дослідженьd, Polish Press Agencyd, Пшекруйd, Журнал Польща-Європа-Світ і Канцелярія Президента Республіки Польща
Країна Республіка Польща
Alma mater Варшавський університет (1999) і Варшавський університет (2001)
Нагороди
Хрест визнання орден князя Ярослава Мудрого III ступеня Орден Макаріоса III (Кіпр) Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі гранд-офіцер ордена «За заслуги перед Литвою»
 Медіафайли у Вікісховищі

Якуб Радомир Кумох (нар. 16 листопада 1975, Варшава) — польський політолог, журналіст і дипломат, з 2023 року посол у Китаї. Раніше обіймав посаду керівника Бюро міжнародної політики в Канцелярії президента Польщі, був послом Польщі в Туреччині (2020—2021), а також у Швейцарії (2016—2020).

Життєпис[ред. | ред. код]

Кумох закінчив міжнародні відносини (магістр, 1999) та тюркологію (магістр, 2001) у Варшавському університеті. У 2006 році захистив у Ягеллонському університеті докторську дисертацію на тему місій Європейського Союзу зі спостереження за виборами; його науковим керівником був Кшиштоф Щерський.[1] Окрім польської та турецької, володіє англійською, французькою, хорватською, іспанською, російською, німецькою та арабською мовами.[2]

Кумох розпочав свою професійну кар'єру в Центрі східних досліджень як аналітик з питань балканських країн (2000—2001). Протягом наступних десяти років він висвітлював міжнародні відносини як журналіст. Після посади закордонного кореспондента Польської пресової агенції в Москві працював у тижневику Przekrój (2005—2006) та щоденнику Dziennik Polska-Europa-Świat (2006—2009). З 2010 року знову працює аналітиком з міжнародних відносин у Польському інституті міжнародних відносин (2010),[2] Інституті Собеського (2011—2013).[3] У 2011—2016 роках він також брав участь у місіях ЄС зі спостереження за виборами (EUEOM) як експерт та прес-секретар.[4] У 2015 році був запрошений президентом Анджеєм Дудою до Національної ради розвитку — секція безпеки, оборони та зовнішньої політики.[5]

14 жовтня 2016 року призначений послом Польщі у Швейцарії, акредитований також у Ліхтенштейні.[6] За тиждень він вручив свої дипломатичні повноваження.[7] Як посол, у 2017 році сприяв виявленню та оприлюдненню інформації про польських дипломатів у Швейцарії, які рятували європейських євреїв від Голокосту (група «Ладош»).[8] У 2019 році отримав нагороду від міністра культури за «збереження культурної спадщини за кордоном».[9] Співавтор списку імен 3262 власників паспортів, виданих Групою «Ладош», який у грудні 2019 року був представлений в Інституті Пілецького у Варшаві.[10]

За словами Люсьєна Шеррера з Neue Zürcher Zeitung, «в дипломатичних і політичних колах [Швейцарії] Кумоха вважають агітатором на службі уряду PiS». Цитуються слова депутата Ганса-Петера Портманна: «Те, що посол постійно втручається в пресу, є незвичним. Емісар повинен дотримуватися місцевих звичаїв, в тому числі поважати свободу слова». Також цитується депутат Ради Клод Яняк зі швейцарсько-польської групи: «Цікаво, чи не є частиною роботи [Кумоха] розпалювання внутрішньопольської політичної суперечки».[11]

Його робота була високо оцінена в Польщі, оскільки як правляча, так і опозиційна партії польського Сейму підтримали його кандидатуру на наступний термін на посаді посла в Туреччині.[12] Він отримав призначення 2 березня 2020 року.[13] Вручив вірчі грамоти Президенту Реджепу Тайїпу Ердогану 14 липня 2020 року.[14] Завершив свою каденцію 13 липня 2021 року, а наступного дня обійняв посаду керівника Бюро міжнародної політики Канцелярії Президента Республіки Польща.[15] 6 вересня 2023 року розпочав свою каденцію на посаді посла в Китаї.[16]

Кумох одружений з Йоанною Кулаковською-Кумох, має двох дітей.[17]

Нагороди[ред. | ред. код]

2021 - Кавалер ордена Макаріоса ІІІ, Кіпр

2022 - Орден князя Ярослава Мудрого III ступеня, Україна[18]

2023 - Лицарський хрест Ордену Реставрації Полонії, Польща

2023 - Хрест визнання 2-го ступеня, Латвія[19]

2023 - Великий кавалер Ордену за заслуги перед Литвою, Литва

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Nowa Nauka Polska. nauka-polska.pl. Процитовано 9 липня 2019.
  2. ↑ а б Botschafter [Ambassador]. Botschaft der Republik Polen in Bern (нім.). Архів оригіналу за 10 April 2019. Процитовано 15 January 2024.
  3. ↑ Jakub Kumoch, Autor w serwisie Instytut Sobieskiego. Instytut Sobieskiego (пол.). Процитовано 9 липня 2019.
  4. ↑ Zapis przebiegu posiedzenia Komisji Spraw Zagranicznych /nr 41/. www.sejm.gov.pl (пол.). 4 October 2016. Процитовано 9 липня 2019.
  5. ↑ Narodowa Rada Rozwoju / Skład / Sekcje / Bezpieczeństwo, obronność, polityka zagraniczna / Jakub Kumoch. www.prezydent.pl (пол.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
  6. ↑ Jakub Kumoch nowym ambasadorem Polski w Szwajcarii. wprost.pl (пол.). 14 жовтня 2016. Процитовано 9 липня 2019.
  7. ↑ Remise des lettres de créance. eda.admin.ch (фр.). 20 October 2016. Процитовано 9 липня 2019.
  8. ↑ Petrović, Petar (12 February 2018). Ambasador Polski w Szwajcarii: Polacy pomagali przy wykupie Żydów z rąk nazistów. Alianci byli temu przeciwni. PolskieRadio.pl (пол.). Процитовано 9 липня 2019.
  9. ↑ Doroczne Nagrody Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego wręczone MKiDN - Wydarzenia 2019 (пол.), 12 June 2019, процитовано 9 липня 2019
  10. ↑ Presentation of the "Ładoś List", Warsaw 12 December 2019. Institute of National Remembrance. 12 December 2019. Процитовано 7 квітня 2020.
  11. ↑ Scherrer, Lucien (1 жовтня 2019). Holocaust: Polnischer Botschafter Kumoch verteidigt sein Land. Neue Zürcher Zeitung (de-CH) . ISSN 0376-6829. Процитовано 24 жовтня 2019.
  12. ↑ Zapis przebiegu posiedzenia Komisji Spraw Zagranicznych /nr 3/. www.sejm.gov.pl (пол.). 19 December 2019. Процитовано 2 березня 2020.
  13. ↑ Jakub Kumoch nowym ambasadorem RP w Turcji. Ministerstwo Spraw Zagranicznych - Portal Gov.pl (пол.). 2 березня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  14. ↑ Presidency Of The Republic Of Turkey : Polish ambassador presents his credentials to President Erdoğan. tccb.gov.tr. 14 липня 2020. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  15. ↑ Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej / Kancelaria / Kierownictwo Kancelarii / Jakub Kumoch. prezydent.pl (пол.). 13 липня 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  16. ↑ 外交部礼宾司司长洪磊接受波兰新任驻华大使古天卫递交国书副本_中华人民共和国外交部. www.mfa.gov.cn (кит.). 6 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  17. ↑ Konopka, J.A. (7 грудня 2016). Prezydent RP wśród Polonii w Bernie (14 listopad 2016 r.). Nasza Gazetka (пол.). Процитовано 4 червня 2021.
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №752/2022. president.gov.ua (укр.). 10 листопада 2022. Процитовано 12 січня 2023.
  19. ↑ Jaunākie piešķirtie apbalvojumi. president.lv (латис.). 4 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якуб_Кумох&oldid=41813600