Янош Ромбауер — Вікіпедія

Янош Ромбауер
словац. János Rombauer
Народився 28 травня 1782(1782-05-28)[4][2][3]
Левоча, Спішска Нова Вес, Словаччина
Помер 12 лютого 1849(1849-02-12)[1][2] (66 років) або 12 грудня 1849(1849-12-12)[3] (67 років)
Пряшів, Австрійська імперія
Країна  Австрійська імперія
Діяльність художник
Знання мов словацька[5]
Жанр портрет

Ян (Янош, Іоганн) Ромбауер (словац. János Rombauer, 1782, Левоча, Австрійська імперія — 1849) — словацький австрійський та російський художник, який тривалий час працював і мешкав у Російській імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Уродженець словацького міста Левоча. Художню майстерність опановував в Левочі у Я. Я. Штундера. Німець за походженням.

У 1806 випадково познайомився із графом Ільїнським, під впливом котрого наважився перебратися до Російської імперії у пошуках щастя чи успіху. Дорогою до Петербурга на деякий час затримується у одному з маєтків Ільїнського на Волині.

У 1824 повернувся на Батьківщину та працював у Пряшеві.

Життя Ромбауера наразі мало вивчене дослідниками.

Творчість[ред. | ред. код]

Майже 18 років у Петербурзі вивчав скарбниці Імператорського Ермітажу, удосконалював свою майстерність. Брав участь у виставках, створював переважно портрети.

1820-ті маляр створив портрет 35-річної дружини графа Павла Івановича Кутайсова, уродженої Лопухіної, у червоній оксамитовій сукні з білими витонченими мереживними комірцем і манжетами. Нині портрет виставлено у постійній експозиції Дніпропетровського художнього музею.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]