French
DeutschЯн Вацлав Завадовський — Вікіпедія
| Ян Вацлав Завадовський | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження | 14 квітня 1891[1] Скобелка, Горохівський район, Волинська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 15 листопада 1982[2][1] (91 рік) | |||
| Екс-ан-Прованс | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | постімпресіонізм | |||
| Роки творчості | 1911[2] — 1982[2]–1982[2] | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві | |||
| | ||||
.jpg)
Ян Вацлав Завадовський, псевдонім Завадо (народився 14 квітня 1891 року в Скобелці на Волині (нині — село в Горохівському районі Волинської області) — помер 15 листопада 1982 року в Екс-ан-Провансі, Франція) — польський художник українського походження. Брат Вітольда Євгеніюша, польського лікаря.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1910—1912 роках Ян Вацлав Завадовський навчався в Краківській академії образотворчих мистецтв у студії Юзефа Панкевича (разом з ним навчалися Мойса Кіслінг та Шимон Мондсайн). У 1912 році оселився в Парижі. Він товаришував з європейськими художниками Блезом Сандраром, Гійомом Аполлінером, Марком Шагалом, Фернаном Леже, Робером Делоне і Максом Жакобом.
Італійський художник Амедео Модільяні намалював портрет Завадовського, а після його смерті Завадовський успадкував його майстерню. Ян Заводовський провів період Першої світової війни в Іспанії, у 1919—1930 рр. жив у Парижі, потім переїхав до Орцелі поблизу Екс-ан-Провансу. У 1938 році він перейшов від Юзефа Панкевича управління паризьким відділенням Краківської академії образотворчих мистецтв.
З 1928 року був членом Товариства польських художників у Парижі (Cercle des Artistes Polonais). Він також був членом гільдії художників-пластиків Єдинорог.
На живопис Яна Завадовського вплинули Поль Сезанн і П'єр Боннард та голландські майстри періоду бароко.
З 1913 року митець брав участь у виставках галереї Поля Кассірера в Берліні, Кельні, Дюссельдорфі та Мюнхені. Він також брав участь у паризьких салонах. Його картини експонувалися у Варшаві, Кракові, Познані та Лодзі (1926, Муніципальна художня галерея[3]). У 1975 році в Палаці мистецтв у Кракові відбулася індивідуальна виставка його робіт. Серед інших знайдені твори Яна Вацлава Завадовського у колекціях Історичного музею в Саноку.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ «Łódź w Ilustracji», 20 VI 1926, nr 25, s. 3; repr. portretu Mariana Paszkiewicza na wystawie krakowskich malarzy.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Софія Барановіч, польське авангардне мистецтво, мистецтво і кіно Publishing, Варшава 1979 .
- Pan Stefański opowiada. Dwaj Zawadowscy. 13 (229). 29 marca 1996: 7. Pan Stefański opowiada. Dwaj Zawadowscy. 13 (229). 29 marca 1996: 7. Pan Stefański opowiada. Dwaj Zawadowscy. 13 (229). 29 marca 1996: 7. Pan Stefański opowiada. Dwaj Zawadowscy. 13 (229). 29 marca 1996: 7.
- Біографія та картини Яна Вацлава Завадовського [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
