French
DeutschЯн Зрзавий — Вікіпедія
| Ян Зрзавий | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jan Zrzavý | ||||
|
| ||||
| Народження | 5 листопада 1890 Округліце | |||
| Смерть | 12 жовтня 1977 | |||
| Прага | ||||
| Поховання | Q70923759? | |||
| Країна | Чехословаччина | |||
| Жанр | художник, графік, ілюстратор | |||
| Навчання | Вища школа прикладного мистецтва (Прага)d (1909) | |||
| Діяльність | актор, педагог, художник, педагог, ілюстратор, графік, сценограф, поет, письменник, публіцист | |||
| Роки творчості | 1910[1] — 1977[1]–1977[1] | |||
| Член | Mánes Union of Fine Artsd[2], Sdružení českých umělců grafiků "Hollar"d[2] і Umělecká besedad[2] | |||
| Твори | Cleopatra IId | |||
| Звання | Народний артист Чехословаччини | |||
| Роботи в колекції | Словацька національна галерея, Галерея Петра Богуня, Moravian Gallery in Brnod і Національна галерея | |||
| Нагороди | ||||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Ян Зрзавий у Вікісховищі | ||||
Ян Зрзавий (чеськ. Jan Zrzavý; 5 листопада 1890, Округліце — 12 жовтня 1977, Прага) — чеський художник, графік і ілюстратор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ян Зрзавий народився 5 листопада 1890 року в Округліце. Був шостою дитиною в сім'ї вчителя Яна Зрзаве та вчительки Вілеміни. У !905 році закінчив промислову будівельну школу у Брно. Вивчав живопис у празькій Академії мистецтв, був одним із засновників групи художників «Sursum», входив до складу художніх об'єднань «Mánes», Бесіда художників і Спілки чеських художників-графіків Голлар. У 1920-ті роки Зрзавий здійснив численні мандрівки Європою, він відвідав Італію, Бельгію і Францію.
Творчість[ред. | ред. код]
Ян Зрзавий був одним з провідних представників чеського художнього авангарду початку XX століття. Початковий період творчості Зрзавого був відзначений такими його роботами як «Долина печалі», «Ноктюрн», «Натюрморт з травневими квітами», «Страждання». Ці картини характерні для початку чеського періоду сецесіон; вони також символізують появу чеського експресіонізму і початку кубізму. Ці та їм подібні полотна художника були інспіровані враженням від полотен періоду італійського Відродження, бачених ним під час перебування в Італії — в першу чергу картинами Рафаеля і Леонардо да Вінчі. Після Першої світової війни твори художника стають більш м'якими, ліричними, іноді абстрактними («Меланхолія», «Подруга» і ін.). У другій половині XX століття художник пише переважно пейзажі («Камарі», «Сан Марко вночі», «Сан Марко вдень» та інші). У 1965 році майстру було присвоєно звання Народний художник Чехословаччини.
Фільми[ред. | ред. код]
- Катя і Крокодил (1965).
- Ян Зрзаве — Роздум (телевізійний фільм 1972 року).
- Два ювілеї Яна Зрзаве (1976)
- Золотий дощ (телефільм 1977 року)
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На будинку, де народився художник, встановлена меморіальна дошка з бюстом та текстом: Ян Зрзавий, чеський художник 1890-1977 років, народився в цьому будинку 5 листопада 1890 року.
- 8 червня 2002 року було відкрито Інформаційний центр Яна Зрзавого та Меморіальний зал. Тут відвідувачі дізнаються багато цікавої інформації з життя художника.
- 19 червня 2010 року в приміщенні муніципального офісу було відкрито пам'ятну дошку з бюстом художника. Професор Франтишек Дворжак, історик мистецтва, виступив з промовою. Бюст був створений другом художника, академічним скульптором Богуміром Кубеком, за рік до смерті художника в 1976 році. На табличці є напис: «1890-1977 я народився в Округліце, але вважаю Кручембурк справжнім батьківщиною».
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Bohumil Kubišta, Veraikon 6, 1919-1920, s. 137-147
- Jeníkovy pohádky, Praha 1920
- Barva, Volné směry 21, 1921-22, s. 15-24
- Umění Josefa Čapka, Život 12, 1933-34, s. 59-62
- Vzpomínka na Grigorije Musatova, Život 20, 1946-47, s. 78
- O sdružení Sursum, Okénko do dílny umělcovy 4, 1947, s. 39-42
- Jan Zrzavý vzpomíná na domov, dětství a mladáléta, Praha 1971 (ed. D. Maxová)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в Vědecká knihovna v Olomouci REGO
Література[ред. | ред. код]
- Johannes Urzidil: Zeitgenössische Maler der Tschechen: Čapek, Justitz, Špála, Zrzavý. Bratislava/Preßburg, Forum 1936.
- Lubomír Slavíček (ed.), Slovník historiků umění, výtvarných kritiků, teoretiků a publicistů v českých zemích a jejich spolupracovníků z příbuzných oborů (asi 1800-2008), Sv. 2, s. 1725-1726, Academia Praha 2016, ISBN 978-80-200-2094-9
- Karel Srp, Jana Orlíková, Jan Zrzavý, 436 s., Academia Praha 2003, ISBN 80-200-1160-9
- František Černý : Theater – Divadlo, Orbis, Praha, 1965, str. 415
- Jindřich Černý (1930) : Osudy českého divadla po druhé světové válce – Divadlo a společnost 1945–1955, Academia, Praha, 2007, str. 85, 190, 421, 452, ISBN 978-80-200-1502-0
- Kolektiv autorů: Dějiny českého divadla/IV., Academia, Praha, 1983, str. 655
- Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 596
- Jaroslav Seifert: Všecky krásy světa, Praha, Československý spisovatel, 1982, str. 30, 246, 283, 312, 329, 331–7, 339, 451, 536
- Johannes Urzidil: Život s českými malíři. Vzájemná korespondence s Janem Zrzavým. Vzpomínky – texty – dokumenty. Vybral, uspořádal a doprovodné texty napsal Vladimír Musil . Horní Planá, Fraktál, 2003. ISBN 80-902860-0-3. [1] [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- ČT 2012, dokument Jan Zrzavý: Kleopatra II [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Jan Zrzavý [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] v Kdo byl kdo v našich dějinách ve 20. století
- Informace na webu rodné obce [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Životopis Jana Zrzavého [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Ukázky grafického díla [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Životopis, dílo [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Fotografie Jana Zrzavého od Václava Chocholy [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Občanské sdružení Za záchranu rodného domu malíře Jana Zrzavého v Okrouhlici [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Архівна копія на сайті Wayback Machine., In: The Grove Dictionary of Art, Macmillan 2000, Auszug auf artnet.com, im Internet Archive auf archive.org, Stand: 10. März 2005, gesehen 2. Mai 2011
|
