French
DeutschЯн Станіслав Яблоновський (канцлер) — Вікіпедія
| Ян Станіслав Яблоновський | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1706 — 1709 | ||
| Попередник: | Анджей Хризостом Залуський | |
| Наступник: | Ян-Себастіян Шембек | |
| Народження: | 1669 невідомо | |
| Смерть: | 28 квітня 1731 Львів, Русь | |
| Національність: | поляк | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католик | |
| Освіта: | Львівська єзуїтська колегія | |
| Рід: | Яблоновські | |
| Батько: | Станіслав Ян Яблоновський | |
| Мати: | Marianna Kazanowskad | |
| Шлюб: | Jeanne-Marie de Béthuned | |
| Діти: | Станіслав Вінцентій Яблоновський, Яблоновський Ян Каєтан, Димітр Яблоновський і Princess Maria Ludwika Jablonowskad | |
| Нагороди: |    | |
Я́н Станісла́в Яблоно́вський (пол. Jan Stanisław Jabłonowski; 1669 — 28 квітня 1731, Львів) — державний діяч Речі Посполитої, письменник-мораліст, оратор, меценат. Представник шляхетського роду Яблоновських гербу Прус ІІІ. Син Станіслава-Яна Яблоновського і Маріанни Казановської. Великий канцлер коронний (1706–1709), сенатор. Великий хорунжий коронний (1687–1693), волинський (1693–1697) і руський воєвода (1697–1731). Староста сьвецький (з 1687), білоцерківський, чигиринський (з 1702), мостиський і бобрецький[1]. Дядько польського короля Станіслава Лещинського.
Біографія[ред. | ред. код]
Син великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського та його дружини Маріанни з Казановських гербу Ґжимала — доньки воєводи брацлавського Домініка Александера Казановського.
Спочатку навчався у колегіумі єзуїтів у Львові разом з братом Александером Яном, потім у Празі. Після цього подорожував Західною Європою разом з ним. Освіту отримав також у Франції у 1685—1687 роках разом з братом Александером Яном (Париж, єзуїтська академія; у 1686 разом мали виклад праці з математики). Після повернення на батьківщину брав участь у політичному житті Речі Посполитої: у 1687 році став хорунжим великим коронним, 1690-го був послом на сейм, у 1689 і 1692 роках — маршалком передсеймових сеймиків у Галичі. Під наглядом батька навчався військової справи, брав участь у війні з турками (1689), обороні Львова 1695. Під час безкоролів'я підтримував Якуба Людвіка Собеського.
1697 року підтримав кандидатуру саксонського курфюрста Авґуста Фридерика на польський престол (з 1697 — король Польщі Авґуст II Сильний). У серпні 1698 у м. Рава-Руська вітав Петра І, як тлумач брав участь в його таємних перемовинах з королем Августом ІІ Сильним. Брав участь у Північній війні 1700–1721. З 1706 підтримував небожа Станіслава I Лещинського. Після Полтавської битви разом з підканцлером Станіславом Щукою і Т. Потоцьким переконав гетьмана А. М. Сенявського погодитись на нові вибори короля. Був арештований у Варшаві, ледве уник московського полону, дочекався амністії.
Після повернення до влади Авґуста II належав до опозиції, формально позбавлений посади вел канцлера, 1710 р. керував радою у Варшаві. Разом з воєводами Вишневецьким, Тарлом та емігрантами готував повернення на престіл С. Лещинського. впродовж 1713–1716 (арештований 7 серпня 1713 в кляшторі боніфратрів у Варшаві після зізнань його секретаря В. Войчинського, кореспонденція Я. С. Яблоновського потрапила до рук короля Августа ІІ) перебував у в'язниці замку Кенрінгштайн у Саксонії.
Відомий як автор літературних творів, зокрема, збірки байок, політичних трактатів.
Помер 28 квітня 1731 року в Львові, був похований у костелі єзуїтів (нині Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла). У лівій наві храму йому встановлено пам'ятний надгробок (збереглась епітафія латиною).
Маєтності[ред. | ред. код]
Після смерті батька (пом. 1702) успадкував 7 міст і містечок, 95 сіл, які мали значні борги — 1665400 золотих пол (річні інтрати з села не перев 10000).[2] Власністю були, зокрема, Божий Видок — Вовчків (за його сприяння було збудовано фортецю), Фраґа, Підкамінь Яблоновський…
Меценат[ред. | ред. код]
- Костел та кляштор оо. бернардинів, Фраґа
- вівтар Св. Ксаверія в костелі єзуїтів, Львів
- колона зі скульптурою Діви Марії домініканського монастиря, Підкамінь[3]
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Іоанна Марія маркіза де Бетуне-Шабрі. Відомі дорослі діти:
- Станіслав Вінцентій,
- Ян Каєтан,
- Димітр Александер (Гіполіт) — староста вишенський, ковельський,
- Катажина — дружина Францішека Максиміліана Оссолінського
- Маріанна — дружина князя-француза
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Частину захопив Семен Палій.
- ↑ Gieroswski J. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (1669—1731)… — S. 221.
- ↑ Підкамінь. Монастир Походження Хреста Господнього. (1646) [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.].
Джерела[ред. | ред. код]
- Boniecki A. Jabłonowscy h. Prus III-ci // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 108—110. (пол.)
- Gieroswski J. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (1669—1731) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 221—223. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — 820 s. — T. 2. — S. 389. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Яблоновські.
- Jan Stanisław Aleksander Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.100) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Єжи Ян Вандалін Мнішек |  | Воєвода волинський 1693-1697 | | Наступник Ян Адам Стадніцький |
| Попередник Марек Матчинський |  | Воєвода руський 1697-1731 | | Наступник Август Олександр Чорторийський |