Ярош Ярослав Євстахійович — Вікіпедія

|Примітки=

Яросла́в Євста́хійович Я́рош (*3 серпня 1950, Королівка (Коломийський район) — 31 травня, 2019, Івано-Франківськ) — український поет, письменник, композитор і сценарист. Член Спілки письменників України з 1979 року. Заступник голови Івано-Франківської організації Спілки письменників України, голова ради Клубу творчої інтелігенції Прикарпаття.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1950 року в селі Королівка Коломийського району на Івано-Франківщині. Жив й працював в Івано-Франківську. Був кореспондентом журналу «Україна» (Київ) по Прикарпаттю.

Випускник Коломийських шкіл — восьмирічної № 3 та середньої № 2.

Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені І. Я. Франка (1973).

Працював у редакціях Тлумацької і Городенківської районних, Івано-Франківської обласної молодіжної газет. Був учасником VI Всесоюзної наради молодих письменників у Москві, Всесоюзного фестивалю молодих поетів у Полтаві, кількох семінарів з драматургії — в Піцунді (Абхазія), Києві, Севастополі, Ірпені.

Помер 31 травня 2019 року.^[1]

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Ярош — автор драми-хроніки «Горно пекельне (Степан Руданський)», п'єсу в листах і новелах «Біла лілія (Василь Стефаник та Ольга Кобилянська)», трагедію «Репресії», історичну драму у віршах «Топір помсти (Олекса Довбуш)», ліричну драму «Горда княгиня (Іван Франко та Юзефа Дзвонковська)», діалоги «Жіноцтво (Симпатії Івана Франка)», епістолярну драму «Дорогий хтосічок (Леся Українка і Ольга Кобилянська)», повість «Листи до мами» (про В. Стефаника), кілька п'єс-інсценізацій, зокрема, за творами М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», «Утікачі» («Дорогою ціною»), І. Франка «На дні», «Не спитавши броду», «Лис Микита й Вовк Неситий», «Синій фарбований Лис», А. Головка «Серце болить від неправди» («Бур'ян»), Ганса Христіана Андерсена «Співцю потрібна воля» («Соловей»), кіносценарій художнього фільму «Ходить Довбуш…».

Сценарист

Першим в Україні (у січні 1989 року) вивів на сцени Івано-Франківська, Коломиї, сіл краю обрядове новорічне рядження «Меланку». Започаткував у прикарпатській журналістиці одночасно з випуском газет, брошуровані видання художньо-публіцистичих додатків. Автор сценаріїв та режисер-постановник сценічних композицій «Між терням 5 квітом» (1990), «Орли. Карпатські месники. Опришки», «Ареште. Репресії. Розстріли» (1995), «На крилах Лесиних пісень» (1996), інших.

Вірші і музика

Створив як композитор понад 20 пісень на вірші свої та інших поетів (збірка «Тайстра», 1993). На поезії Ярослава Яроша композитори написали більше 30 пісень.

Як редактор-упорядник видав збірник «Надсяння» (1992) та антологію українсько-польської поезії десятьох авторів «На спустілому полі — Oscre kamienie (Гостре каміння)» (1993).

Переклади[ред. | ред. код]

Окремі вірші Ярослава Яроша перекладено білоруською, абхазькою, башкирською, молдавською, узбецькою, румунською, польською мовами.

Переклади Я. Яроша вміщено в українських збірках Василя Федорова, Людмили Татьянічевої, Андрія Вознесенського, Сергія Вікулова, Генадзя Буравкіна, Лівіу Даміана, Сагінгалі Сеїтова, Серафима Попова тощо.

Збірки[ред. | ред. код]

Ярослав Ярош — автор збірок віршів:

• «Ярінь» (1978)
• «Солов'їна діброва» (1982)
• «Всі сторони світу» (1985)
• «Борозна обрію» (1987)
• «Тернові яри» (1991)
• «Полинові яблуні» (1994)

збірки віршів для дітей:

• «Перепілчина сопілка» (1981)
• «Мурашечка Адель» (1992)
• «Півник на бантині» (1993)
• «Яка сорочка у ріки» (1995)
• в перекладі російською мовою «Десятеє яблоко» (М., 1990)

Літературні премії[ред. | ред. код]

Лауреат премій імені Мирослава Ірчана, імені Михайла Старицького, імені Тараса Мельничука та імені Маркіяна Шашкевича (Канада).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Ярош Ярослав Євстахійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1107-1108.
• Сучасні українські поети Ярослав Ярош і Богдан Радиш [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• Письменники Прикарпаття [Архівовано 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.