Ярський район — Вікіпедія

Ярський район
рос. Ярский район удм. Яр ёрос
Герб Ярського району Прапор Ярського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення (2019[1]):	13008 осіб
Площа:	1524,27 км²
Густота населення:	8,53 осіб/км²
Телефонний код:	7-34157
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	селище Яр
Сільських населених пунктів:	68
Влада
Голова місцевої думи:	Демін Микола Андрійович
Голова району:	Літвяков Сергій Іванович
Мапа

Я́рський район (рос. Ярский район, удм. Яр ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Яр. Округ має невелике господарче значення, оскільки на його території не розташовано великих промислових підприємств і він є переважно сільськогосподарським. Історична ж роль значна, бо саме звідси почалась християнізація всієї Удмуртії.

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення і рельєф[ред. | ред. код]

Округ розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 524,3 км² і з цим показником він посідає 16-е місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським, на півночі із Омутнінським районами; та з іншими районами Удмуртії — Глазовським на сході і Юкаменським на півдні.

Округ є достатньо компактним, його довжина, а це протяжність з півночі на південь, становить 53 км. Ширина ж, протяжність із заходу на схід, при цьому становить 41 км.

Ярський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в Передураллі. Долина річки Чепца умовно розділяє округ на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — в межах Красногорської височини. На півночі округу знаходяться також витоки річки Вятка, яка є головною для Чепци, та її притоки Омутної. На правому березі, на вододілі Чепци та Вятки, знаходиться і найвища точка округу — 287 м.

Лівобережжя розташоване в межах Красногорської височини, яка дещо поступається висотою Верхньокамській. Максимальна висота на півдні становить 238 м, що на 60 м більше за середній показник по району. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих приток Чепци.

Природа[ред. | ред. код]

Майже всю площу округу займають дерново-підзолисті ґрунти. Більше 40 % ріллі має кислотну реакцію (з pH>=5,5), що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур^[2]. Рослинність багата та різноманітна, нараховує близько 1500 сучасних видів.

Головним зональним типом рослинності є тайга, а саме підзона південної тайги. Майже половина території округу займають ліси, головними лісоутворюючими видами яких є ялина, сосна, береза, осика, смерека та липа.

Тваринний світ Ярського району типовий для лісової зони, серед них понад 40 видів ссавців, в тому числі лось, ведмідь бурий, вивірка лісова, заєць сірий, свиня дика, горностай, вовк та інші.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Майже вся територія Ярського району лежить в басейні річки Чепци, яка протікає із південного сходу на північний захід і поділяє округ на дві частини. Річка досить широка, повноводна, місцями звивиста. В межах округу приймає багато приток, більшість з яких дрібні і мають довжину до 20 км. Серед найбільших виділяються праві Пудем та Тум, ліві Лекма та Сада. Більшість річок невеликі, звивисті в своїх нижніх течіях, влітку їхні верхів'я пересихають.

Північний край округу розташований безпосередньо в басейні річки Вятка та її лівої притоки Омутної. Біля колишнього присілку Перелом, біля залізниці Яр-Верхньокамська розташований витік річки Вятка, найбільшої притоки Ками. Її верхня течія направляється на північний схід в бік Кіровської області. Річки цього басейну прямі, мало звивисті, мають височинний характер, влітку не пересихають.

По заплаві річки Чепци знаходяться великі простори торф'яних боліт (наприклад Тумське та Дзякінське болото), а також велика кількість заплавних озер. Більшість з них утворились під час відокремлення від річища стариць — Дике, Костромка. Окрім цього на річках створені й створюються ставки. Так, на річці Сівашур 2005 року було створено 2 невеликі водойми площею 1,5 та 0,75 га^[3].

Історія[ред. | ред. код]

Територія округу була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IX–XV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).

В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.

Історики вважають, що в XVII столітті територія округу стала центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мішкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.

За часів Російської імперії територія округу знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і Вятської губернії.

Після того, як згідно з новою адміністративною реформою СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижньогородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.

Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньовятського та Глазовського лісництва.

З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським. Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільрад (Бачумовська, Ворцинська, Дізьмінська, Єловська, Зюїнська, Казаковська, Нікольська, Уканська, Юрська) та 2 селищні ради (Пудемська, Ярська).

2004 року район отримав статус муніципального, селищна та сільські ради були перетворені відповідно в 2 міських та 8 сільських поселень. 2005 року, коли селище Пудем, та 2010 року, коли селище Яр втратили міський статус, міські поселення були перетворені в сільські. 2021 року район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому ліквідовувались усі сільські поселення^[4]:

Населення[ред. | ред. код]

Населення округу становить 13008 осіб (2019; 13958 у 2015^[7], 14935 в 2012^[8], 15286 в 2010, 17 984 в 2009^[9], 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977). За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностей^[10], Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення:

Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі.

Населення розміщується по округу рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Нижче подано список населених пунктів округу:

Господарство[ред. | ред. код]

Округ є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Нікольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «Вятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території округу є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано 2007 року з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га^[3].

Промисловість округу представлена 6 підприємствами: Пудем — ТОВ «ПМЗ-ресурс» (виробництво алюмінієвих виробів, заснований 1759 року), ТОВ «Пудемський завод» (виробництво металевих виробів), ССК «Ярський» (деревообробка); Дізьміно — ТОВ «Лісозавод Арта» (лісозаготівля та деревообробка); Яр — ТОВ «Харві-Яр» (лісозаготівля та деревообробка), ТОВ «Навікар» (виробництво залізобетонних виробів); Ярський Льнозавод — ТОВ «Ярський льнозавод», філіал АПП «Розвиток» (вирощування льону)^[17].

Через округ проходить залізниця Москва-Владивосток. На ній розташовано станція Яр та платформи Сада, Бачумово, Дізьміно і Балишур. Від селища Яр починається залізниця Яр-Верхньокамська. На ній знаходяться платформи Пудем, Пудемський, 23 км та Перелом. Транзитні автомагістралі через округ не проходять. Серед місцевих доріг найбільше значення мають шляхи Глазов-Яр-Пудем з об'їзною навколо окружного центру (збудована у 1980-их роках), Глазов-Пудем (по правому берегу Чепци). Також збудовані асфальтні дороги Яр-Укан-Юр з гілками на Нікольське та Ворцу, Яр-Зюїно з гілкою на Бачумово, Пудем-Сосновка (через Єлово) з гілкою на Кузьмино, Пудем-Лековай та Дізьміно-Тум.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Культура округу представлена Ярським історико-краєзнавчим музеєм, який заснований 1998 року. Також, на території Ярського району містяться численні пам'ятки історії та архітектури. До перших слід віднести городища Чепецької культури — Кушманське, Комаровське та Уканське. До архітектурних пам'яток відносяться численні церкви, збудовані в XVIII–XIX століттях зодчими та архітекторами в стилі вятського бароко. Серед них Свято-Троїцька церква в селі Єлово (1795; архітектор Філімон Росляков), Спаська церква в селі Укан (1804—1807), Вознесенська церква в селі Сада (1823—1829).

В окрузі діють декілька самодіяльних колективів — хореографічний ансамбль «Веснушки» (школа мистецтв в селищі Яр), вокальний ансамбль «Заряниця» (Укан), фольклорний ансамбль «Ібирвесь» та хор російської пісні «Надія» (КДЦ «Ювілейний» в селищі Яр). Також діють будинки культури та сільські клуби, відкрито центри удмуртської «Ошмес син» (БК в Озерки) та бесерм'янської культури (Ворца), проводяться конкурс естрадної пісні «Пісенний вернісаж», літературні вечори, присвячені Флору Васильєву. 2006 року округ відвідав американський співак Патрік Хейзел з ціллю ознайомлення з удмуртської культурою. В окрузі з 2005 року існує місцеве радіо. В селищі Яр діє кінотеатр «Жовтень».

Ярські спортсмени завжди беруть участь у спортивних заходах республіканського рівня. Округ має юнацьку команду з футболу серед аматорів, дворазового чемпіона республіки. При селищному ДЮСШ регулярно проводяться спартакіади серед молоді, 2006 року в окрузі проходили республіканські змагання з лижних перегонів.

Ярський район має розгалужену мережу освітніх закладів. По великим населеним пунктам знаходяться школи (15) та дитячі садки (12), в окружному центрі містяться 2 школи, 2 дитячих садочки, школа-інтернат, школа мистецтв, ПТУ та ДЮСШ. Серед громадських організацій в Ярському районі діють «Молода гвардія», «Моє село», «За громадянське право», «Союз жінок Ярського району», Товариство бесерм'янського народу. Медицина представлена окружною лікарнею та 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами, окрім цього діє мережа ветеринарних пунктів. Є також будинок пристарілих.

Відомі люди[ред. | ред. код]

На території округу народились:

• Васильєв Флор Іванович — удмуртський поет
• Федотов Михайло Іванович — бесерм'янський поет
• Баришников Степан Павлович — радянський комуністичний діяч, перший секретар Удмуртського обкому ВКП(б)
• Павлов Артемій Юхимович — радянський комуністичний діяч, голова Верховної Ради Удмуртської АРСР

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• На сайті Державної ради республіки
• Про район на www.udmurt.ru^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Про район на shaer.ru
• Огляд сучасного економічного стану району
• Про район на сайті www.gfi-udm.ru
• Фото району [Архівовано 25 лютого 2008 у Wayback Machine.]

Географія та географічні карти GeoNames · INaturalist Нормативний контроль Freebase: /m/0bmh58k · VIAF: 243256511

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.