225088 Гунгун — Вікіпедія


(225088) Гунгун 🝽
Відкриття
Відкривач Меган Швамб,
Майкл E. Браун,
Девід Рабіновіц
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 17 липня 2007
Позначення
Позначення 225088 Гунгун
Названа на честь Китайського бога води Гунгуна
Категорія малої планети ТНО, SDO
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 16 лютого 2017 (2457800.5 JD)
Велика піввісь 67,059 а. о.
Перицентр 33,05 а. о.
Апоцентр 100,93 а. о.
Ексцентриситет 0,50636
Орбітальний період 200579,35 ± 27,764 діб
(549,16 ± 0,076 р)
Середня аномалія 104,43 ± 0,02°
Нахил орбіти 30,903°
Довгота висхідного вузла 336,82 ± 8,02°
Аргумент перицентру 207,04 ± 0,01°
Супутники Сянлю
Фізичні характеристики
Розміри 1535+75
−225
 км
[2][3]
Маса 1,75×1021 кг
Період обертання 44.81±0.37 год[2][3]
Сонячна доба 44,81 год
Альбедо 0.089+0.031
−0.009
[2][3]
Температура 31 K[4]
Видима зоряна величина 21,4m[5]
Стандартна зоряна величина 1,8m[6]
CMNS: (225088) Гунгун у Вікісховищі

225088 Гунгун, раніше (225088) 2007 OR10 — один із найбільших транснептунових об'єктів, відкритий 17 липня 2007 року групою Майкла Брауна (Megan Schwamb, Michael Brown, David Rabinowitz) з Паломарської обсерваторії (Каліфорнія). Кандидат у карликові планети.

Офіційно про відкриття було повідомлено 7 січня 2009 року. В архівах було знайдено 35 зображень Гунгун, починаючи з 1985 року.

Загальні характеристики[ред. | ред. код]

Яскравість цього об'єкта була настільки великою, що астрономи спочатку припустили, що він має високу відбивну здатність, через що Браун назвав тіло «Білосніжка». Тоді вчені вважали, що це крижане тіло, що відкололося від іншої карликової планети — Гаумея. Проте згодом виявилося, що «Білосніжка» — найчервоніший об'єкт Сонячної системи. Це наштовхнуло Брауна на думку, що червоного забарвлення льоду надає метан, оскільки серед транснептунових об'єктів існує ще один червоного кольору і вкритий льодом — Квавар, у відкритті якого Браун брав участь 2002 року. З плином часу вплив космічної радіації перетворює метан на довгі вуглеводневі молекулярні ланцюжки червоного кольору. Подібно інею, цей трансформований метан осідає на крижаній поверхні Квавара, надаючи їй рожевого відтінку.

Обидва об'єкти — і Квавар, і «Білосніжка» — не такі великі, як карликові планети Плутон або Ерида, тому не можуть надовго утримати леткі компоненти атмосфери, такі як метан, і поступово його втрачають. На думку Брауна, зараз ми спостерігаємо останній подих «Білосніжки» — 4,5 млрд років вона поволі втрачала свою атмосферу, і тепер її лишилося зовсім небагато.

Проте метанова гіпотеза ще потребує додаткової перевірки, яку можна провести за допомогою великих телескопів, наприклад обсерваторії Кека.

ЗемляДизноміяЕридаХаронПлутонМакемакеХаумеа2007 OR10КваварСеднаОрк
Порівняльні розміри найбільших ТНО і Землі.
Зображення об'єктів — посилання на статті.

Розмір[ред. | ред. код]

З початку фіксації небесного тіла до 2015 року астрономи припускали, що діаметр об'єкта не перевищує 1280 км. Позаяк таких тіл у Сонячній системі понад 200, фахівцям такий об'єкт був малоцікавим.

Станом на осінь 2015 року групою учених шляхом об'єднання даних спостережень Herschel Space Observatory та Kepler Space Telescope–K2 були обраховані та у квітні 2016 року опубліковані уточнені характеристики[7]: 1535+75-225 км.

Такі розміри роблять об'єкт не набагато меншим від Плутона та Ериди.

Орбіта[ред. | ред. код]

  • Альбедо — 0,089 +0,031-0,009
  • Оберт навколо осі — 44,81+0,37+0,37 години

Супутник[ред. | ред. код]

Сянлю на знімках 2009 та 2010 років[8].

У планетоїда виявлено невеликий супутник діаметром 250—350 кілометрів[9][10].

Наявність супутника, що обертається навколо Гунгуна на відстані близько 15 тис. км[11], було виявлено в 2016 році при обробці знімків, зроблених космічним телескопом «Габбл» у вересні 2010 року[12].

5 лютого 2020 року супутник Гунгуна отримав назву Сянлю на честь чудовиська з китайської міфології[13].

Пропозиції щодо назви[ред. | ред. код]

Спочатку планету неофіційно називали Білосніжкою (англ. Snow White)[14] за яскравий блиск. Після того, як стало зрозуміло, що планета більша, ніж вважалося спочатку, вона стала найбільшим відомим об'єктом Сонячної системи, який ще не мав власної назви[15]. Майкл Браян оголосив конкурс що назви, на якому перемогла назва Гунгун (англ. Gonggong) — бог води в китайській міфології[16]. Запропоновану назву затвердив Міжнародний астрономічний союз у 2020 році[13].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 225088 Гунгун (англ.). Процитовано 11 січня 2017. 
  2. а б в (англ.) Pál, A. та ін. (2016). Large size and slow rotation of the trans-Neptunian object (225088) 2007 OR10 discovered from Herschel and K2 observations. The Astronomical Journal. 151 (5): 117. arXiv:1603.03090. Bibcode:2016AJ....151..117P. doi:10.3847/0004-6256/151/5/117. {{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. а б в (англ.) Pushing the Limits of K2:Observing Trans-Neptunian Objects S3K2: Solar System Studies with K2. 4 листопада 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. 
  4. (англ.) HEC: Exoplanets Calculator. Planetary Habitability Laboratory. Пуерториканський університет в Аресібо. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 17 жовтня 2014. 
  5. (англ.) AstDys 2007OR10 Ephemerides. Математичний департамент, Пізанський університет, Італія. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 16 березня 2009. 
  6. (англ.) JPL Small-Body Database Browser: 225088 (2007 OR10) (2011-10-24). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2016. «last obs; arc: 26.18 years» 
  7. (англ.) LARGE SIZE AND SLOW ROTATION OF THE TRANS-NEPTUNIAN OBJECT (225088) 2007 OR10 DISCOVERED FROM HERSCHEL AND K2 OBSERVATIONS / András Pál, Csaba Kiss, Thomas G. Müller, László Molnár, Róbert Szabó, Gyula M. Szabó, Krisztián Sárneczky, László L. Kiss // The Astronomical Journal. — The American Astronomical Society, 2016. — Vol. 151, iss. 5 (квітень, 19). — DOI:10.3847/0004-6256/151/5/117. Архівовано з джерела 12 січня 2019. Процитовано.
  8. Moon Around the Dwarf Planet 2007 OR10. www.spacetelescope.org (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2017. 
  9. У Сонячній системі вчені виявили новий місяць. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017. 
  10. Discovery of a Satellite of the Large Trans-Neptunian Object (225088) 2007 OR10. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2017. 
  11. Gabor Marton, Csaba Kiss, Thomas G. Mueller. The moon of the large Kuiper-belt object 2007 OR10 // DIVISION FOR PLANETARY SCIENCES : pdf. — 16-21 жовтня 2016. — No. 120.22. Архівовано з джерела 18 жовтня 2016. Процитовано 7 січня 2021.
  12. Hubble Spots Moon Around Third Largest Dwarf Planet [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.], May 18, 2017
  13. а б The MINOR PLANET CIRCULARS/MINOR PLANETS AND COMETS are published, on behalf ofDivision F of the International Astronomical Union, usually in batcheson or near the date of each full moon [Архівовано 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], by:Minor Planet Center, Smithsonian Astrophysical Observatory, Cambridge, MA 02138, U.S. 2020 FEB. 5M.P.C. 120071
  14. Карликова Білосніжка — яскраво-червона й крижана. 23 серпня 2011 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016. 
  15. 2007 OR10 стала самой крупной безымянной карликовой планетой Солнечной системы. ASTRONEWS.ru. 13 мая 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2019.  (рос.)
  16. Нова планета Сонячної системи отримала ім'я. Аспекти. 05.06.2019. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)