10-й Каменець-Подільський укріплений район — Вікіпедія

10-й Кам'янець-Подільський укріплений район (10 УР, КПУР) — комплекс оборонних споруд, зведений у 1938 році в Україні.

Будівництво[ред. | ред. код]

У 1938 році на радянському кордоні почалося зведення восьми нових укріпрайонів, зокрема й Кам'янець-Подільського. Ширина КПУРу по фронту становила 60 км, глибина оборонної смуги — 3—5 км. Загалом він мав 159 споруд.

31 травня 1939 року Комітет Оборони при РНК СРСР постановою № 137сс «Про план оборонного будівництва НКО на 1939 рік» затвердив добудову в Кам'янці-Подільському УР чотирьох вузлів оборони 2 типу, започаткованих 1938 року[1].

У другій половині 1939 року в КПУР із Летичівського УРу було переведено 39-й окремий кулеметний батальйон.

З встановленням нових державних кордонів по річці Сан і передгір'ях Карпат КПУР багато в чому втратив своє колишнє значення. Взимку 1939—1940 років відбувалося інтенсивне перекидання кадрів, механізмів та матеріалів на будівництво нового рубежу по лінії Любомль — Володимир-Волинський — Рава-Руська — Перемишль.

Частини УРу влітку 1940 року взяли участь у приєднанні Бессарабії до СРСР і першими увійшли до міста Хотин.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Після того як 5 липня 1941 року німці зайняли Шепетівку, а 7 липня Бердичів, погрожуючи таким чином тилам Південного фронту (ПФ), Ставка Головного Командування наказала командувачу військ Південного фронту:

З Кам'янця-Подільського УРу зняти озброєння та обладнання на посилення оборони коридору між Летичевським та Могилів-Ямпольським УРами на ділянці Копайгород, Ольховець[2].

Результатом цього стала директива штабу ПФ та доповнення до неї, згідно з якими гарнізон КПУР разом із 189-ю стрілецькою дивізією мали прикривати відхід головних сил 18-ї армії та відводитися в останню чергу. Перед залишенням укріпрайону гарнізону наказувалося зробити руйнування всього, що не можна було забрати[3][4].

Під час залишення УР з нього було вивезено 300 станкових кулеметів та двадцять два 76-мм гармати. Крім того, було знищено двадцять одну 76-мм гармату та п'ятдесят дев'ять 45-мм гармат. Відхід проводився без впливу супротивника, тому знищення військового майна викликало невдоволення Ставкою ВК[5] .11 липня 1941 року укріпрайон був проведений угорським військом без бою.

До кінця 15 липня 39-й та 148-й пульбати КПУР разом із 96-ю гірничострілецькою дивізією обороняли рубіж Копайгород — Володіївці. 31-й та 149-й пульбати знаходилися в районі Шпікова[6]. 30 серпня 1941 року управління КПУРа було розформовано.

Склад[ред. | ред. код]

  • Управління УР
  • 31-й окремий кулеметний батальйон
  • 39-й окремий кулеметний батальйон
  • 148-й окремий кулеметний батальйон
  • 149-й окремий кулеметний батальйон
  • 526-й окремий батальйон зв'язку
  • 287-й окремий саперний батальйон
  • 240-ва окрема автотранспортна рота
  • 108-й польовий автохлібзавод

Підпорядкування[ред. | ред. код]

На дату Фронт Армія
22.06.1941 Південно-Західний фронт 12-та армія
01.07.1941 Південний фронт 18-та армія
10.07.1941 Південний фронт 18-та армія
01.08.1941 Південний фронт 18-та армія

Комеданти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О плане оборонительного строительства НКО на 1939 год. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 7 травня 2011.
  2. Русский архив: Великая Отечественная: Ставка ВГК. Документы и материалы. 1941 год. Т. 16 (5–1). — М., 1996.
  3. Директива командующего войсками ЮФ № 0018/оп на оборону (7 июля 1941 г.)[недоступне посилання з Декабрь 2018]
  4. Дополнение штаба Южного фронта к директиве командующего войсками ЮФ № 0018/оп от 7 июля 1941 г.[недоступне посилання з Декабрь 2018]
  5. Директива Ставки ВК № 003 командующему войсками ЮФ о случаях необоснованного уничтожения боевого имущества от 13 июля 1941 г. // Русский архив: Великая Отечественная: Ставка ВГК. Документы и материалы. 1941 год. Т. 16 (5–1). — М., 1996
  6. Оперативная сводка штаба ЮФ № 045/оп к 7 часам 16 июля 1941 г. о боевых действиях войск фронта[недоступне посилання з Декабрь 2018]