1164 — Вікіпедія

Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь

Геополітична ситуація[ред. | ред. код]

Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).

Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік.

Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).

У Києві княжить Ростислав Мстиславич (до 1167). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Святослав Всеволодович у Чернігові (до 1177), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Іштван IV (до 1165).

На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.

Події[ред. | ред. код]

• Після смерті князя Святослава Ольговича Чернігів спробував захопити його син Олег Святославич, але все ж йому довелося поступитися старшому в роді Святославу Всеволодовичу^[1].
• Царгород призначив митрополитом у Київ Іоанна IV.
• Прихильники імператора Фрідріха Барбаросси обрали нового антипапу Пасхалія III.
• У січні король Англії Генріх II Плантагенет зібрав раду, яка ухвалила Кларендонські постанови, що відновлювали юрисдикцію короля над церквою. У листопаді суд визнав винним у непокорі архієпископа Кентерберійського Томаса Бекета. Бекет утік у Францію, намагаючись знайти захист у короля Людовика VII та папи.
• Саксонський герцог Генріх Лев разом із данським королем Вальдемаром I пішлив похід на ободритів.
• Нур ад-Дін послав у Єгипет Ширкуха, дядька Салах ад-Діна. Відбулася конфронтація між військами Ширкуха та армією короля Єрусалиму Аморі I. Єрусалимському королю довелося відступити.
• Нур ад-Дін здобув перемогу над хрестоносцями біля Харіма й захопив у полон князя Антіохії та графа Триполі.

Народились[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Список керівників держав 1164 року

Виноски[ред. | ред. код]