15-та окрема мотострілецька бригада (РФ) — Вікіпедія

15-та окрема мотострілецька бригада
рос. 15-я отдельная Александрийская мотострелковая бригада
Емблема
Засновано	1 лютого 2005 року
Країна	Росія
Вид	Сухопутні війська РФ
Тип	Мотострілецькі війська
У складі	Центральний ВО
Дислокація	с. Рощинське Самарської області
Конфлікти	м.місія у Північній Осетії м.місія у Придністров'ї м.місія у Абхазії Російська збройна агресія проти України м.місія в Нагірному Карабасі
Медіафайли на Вікісховищі

15-та окрема мотострілецька «Олександрійська» бригада (15 ОМСБр, в/ч 90600)^[1] — механізоване формування у складі 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу Збройних сил Російської Федерації, що належить до складу миротворчих військ. Пункт дислокації — с. Рощинське Самарської області.

Історія[ред. | ред. код]

Бригада створена 1 лютого 2005 року на базі 589-го окремого гвардійського мотострілецького полку.

Війна в Грузії[ред. | ред. код]

З грудня 2005 року по листопад 2008 року 15-та «миротворча» бригада перебувала в зоні грузино-абхазького конфлікту. Брала участь в російській агресії проти Грузії в серпні 2008 року^[2].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Проте відкриті джерела надають інформацію про участь окремих військовослужбовців^[3][4][5][6] та цілих з'єднань^[7] у бойових діях на Донбасі. Техніка бригади, що діяла на території Луганської області іноді відмічалася написами «ЛНР»^[8]

Військовослужбовці бригади поряд з БТР із нанесеним написом «ЛНР» були сфотографовані на фоні колони 240-мм самохідних мінометів 2С4 «Тюльпан»^[9] Імовірно, міномети належали 19-му артилерійському дивізіону.^[10].

19-20 серпня 2014 року підрозділи бригади разом зі з'єднаннями 234-го ДШП брали участь у боях під Георгіївкою^[11].

У кінці жовтня — вересні 2014 року військовослужбовці бригади були зафіксовані в районі Ізвариного,^[12] Георгіївки^[13] Лутугіне,^[14], села Піонерське^[15][16].

Військовослужбовці 15 ОМСБр були помічені також в інших містах України, на той час підконтрольних проросійським формуванням:

• Краснодон^{[17][18][19][20][21][22][23][24][25]}
• Луганська область^[26].

З'єднання також фіксувалося у прикордонних з Україною районах Ростовської області РФ^[27].

Контрактник бригади Ренат Закіров у своєму профілі соцмережі публікував фото загиблих товаришів по службі, період публікації фото збігається з боями за Донецький аеропорт^[28]. Інший контрактник бригади Рустам Нуржанов був зафіксований по обидва боки кордону — і в базовому таборі в Каменському районі Ростовської області, і в м. Краснодоні (Луганська обл.)^[19] Фотодокази в профілі іншого військовослужбовця цієї бригади — Євгенія Іванова — розкривають алгоритм вторгнення російських окупантів у 2014 році від перекидання в прикордонні з Україною райони до перевтілення в «бунтівних шахтарів»: зафарбовані тактичні знаки на техніці, нестатутна форма одягу, білі нарукавні ідентифікаційні пов'язки, а також бойові медалі, отримані за результатами «відрядження»^[29]. Сержант 15 ОМСБр Каширцев Анатолій Костянтинович опублікував своє селфі, зроблене на фоні дорожнього знаку початку населеного пункту Луганське^[30]. Командир відділення Олексій Козлов опублікував фотодоказ участі у війні проти України у вигляді вигаданого російською пропагандою «ополченця», а після повернення з війни в Росію він продовжив свою кар'єру в ЗС РФ^[31]. Після публікації інформації про воєнні злочини цієї бригади, військовослужбовці 15 ОМСБр намагаються зачистити свої профілі, щоб приховати докази російської агресії^[32].

Штаб АТО на брифінгу 11 березня 2015 р. заявив, що частини 15 ОМСБр діють в районі м. Луганська^[33]. 17 квітня 2015 року, начальник ГШ ЗС України Віктор Муженко заявив, що підрозділи 15-ї бригади досі залишаються на території окупованого Донбасу^[34].

Станом на травень 2021 р., InformNapalm у 14 дослідженнях встановив поіменно 40 військовослужбовців бригади, які виконували бойові завдання на території України^[35].

В 2019 році бригаді присвоєно почесне найменування «Олександрійська»^[36].

Друга Карабаська війна[ред. | ред. код]

10 листопада 2020 року частини бригади були введені в Нагірний Карабах в рамках проведення миротворчої операції^[2][37].

Вторгнення РФ в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

2022 року бригада брала участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. 4 березня 2022 року бригада вела бої в районі населенного пункту Перемога Броварського району Київської області.^{[джерело?]}

Склад[ред. | ред. код]

• управління;
• 3 мотострілецькі батальйони;
• танковий батальйон;
• розвідувальний батальйон;
• інженерно-саперний батальйон;
• батальйон управління;
• ремонтно-відновлювальний батальйон;
• батальйон матеріального забезпечення;
• ракетний дивізіон;
• ракетно-артилерійський дивізіон;
• снайперська рота;
• рота БПЛА;
• рота РХБЗ;
• рота РЕБ;
• комендантська рота;
• медична рота;
• взвод управління;
• взвод РЛ розвідки начальника ППО;
• взвод управління начальника розвідки;
• взвод інструкторів;
• взвод тренажерів;
• полігон;
• оркестр^[38]

Командування[ред. | ред. код]

• (2005—2008) Кузовльов Сергій Юрійович;
• (2013—2014) полковник Герасимов Віталій Петрович;
• (2014—2016) полковник Захаров Микола Олександрович;
• (2020 — до т.ч.) підполковник Єршов Павло Юрійович.

Втрати[ред. | ред. код]

Із відкритих джерел відомо про деякі втрати бригади в російсько-українській війні:

Озброєння[ред. | ред. код]

На озброєнні бригади знаходяться:

• 40 Т-72БМ;
• 1 Т-72БК;
• 130 БТР-82АМ;
• 10 БТР-80;
• 15^[38] або 33 МТ-ЛБ;
• 4 БРДМ-2;
• 18 2Б14 «Піднос»;
• 24^[38] або 18 2Б9 «Васильок»;
• 12 БМ ЗРК 9А33БМ2 «Оса»;
• 6 «Стріла-10»;
• 6 ЗПРК «Тунгуска»;
• 27 ПЗРК «Голка».

Примітки[ред. | ред. код]