1850 — Вікіпедія

Промислова революція • Націнально-визвольні рухи • Робітничий рух • Російська імперія

Геополітична ситуація[ред. | ред. код]

У Росії править імператор Микола I (до 1855). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Грузія, Закавказзя, Фінляндія, Аляска, Волощина та Молдова. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії, Правобережжя, Лівобережжя та Крим — Російській імперії.

В Османській імперії править султан Абдул-Меджид I (до 1861). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, Болгарія. Васалами османів є Сербія та Боснія.

В Австрійській імперії править Франц-Йосиф I (до 1916). Імперія охоплює, крім власне австрійських земель, Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північ Італії. Король Пруссії — Фрідріх-Вільгельм IV (до 1861). Королівство Баварія очолює Максиміліан II (до 1864). Австрія, Прусія, Баварія та інші німецькомовні держави об'єднані в Німецький союз.

У Франції править Друга французька республіка. Франція має колонії в Алжирі, Карибському басейні, Південній Америці та Індії. На троні Іспанії сидить Ізабелла II (до 1868). Королівству Іспанія належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. Королева Португалії — Марія II (до 1853). Португалія має володіння в Африці, Індії, Індійському океані й Індонезії.

У Великій Британії триває Вікторіанська епоха — править королева Вікторія (до 1901). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Королівство Нідерланди очолює Віллем III (до 1890). Король Данії та Норвегії — Фредерік VII (до 1863), на шведському троні сидить Оскар I (до 1859). Італія розділена між Австрією та Королівством Обох Сицилій. Існує Папська держава з центром у Римі.

Бразильську імперію очолює Педру II (до 1889). Після смерті прездента США Закарі Тейлора посада перейшла до віце-президента Мілларда Філлмора. Територія на півночі північноамериканського континенту, Провінції Канади, належить Великій Британії, територія на півдні континенту належить Мексиці.

В Ірані при владі Каджари. Британська Ост-Індійська компанія захопила контроль майже над усім Індостаном. У Пенджабі існує Сикхська держава. У Бірмі править династія Конбаун, у В'єтнамі — династія Нгуєн. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Едо.

Події[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

• У Перемишлі розпущено Руський Батальйон Гірських Стрільців.
• У Львові видовбана Медова печера.
• У Бердичеві відбувся шлюб Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською.

У світі[ред. | ред. код]

• У Франції завалився міст Бас-Шен.
• Почалося Тайпінське повстання
• У квітні папа Пій IX повернувся до Рима.
• 9 липня у Персії страчено релігійного діяча Баба за те, що він називав себе пророком.
• 9 липня у США віце-президент Міллард Філлмор став президентом після смерті Закарі Тейлора.
• 9 вересня Каліфорнія увійшла у США 31-м штатом.
• Дост Мухаммед хан Баракзай захопив Балх.

В суспільному житті[ред. | ред. код]

• Відкрився Університет Юти.
• Засновано компанію American Express.
• У США прийнято Закон про рабів-утікачів.
• Засновано Університет Сіднея.
• Алан Пінкертон заснував першу в світі приватну детективну агенцію.

У науці[ред. | ред. код]

• Рудольф Клаузіус заклав основи другого закону термодинаміки.
• Леон Фуко продемонстрував, що світло розповсюджується у воді повільніше, ніж у повітрі, й співвідношення швидкостей розповсюдження дорівнює показнику заломлення.
• Джеймс Джозеф Сильвестр запровадив термін матриця.

У мистецтві[ред. | ред. код]

• Чарлз Дікенс завершив публікацію роману «Девід Коперфілд».
• Александер Дюма, батько видав роман «Чорний тюльпан».
• Відбулася прем'єра опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін».

Народились[ред. | ред. код]

Див. також Категорія:Народились 1850

• 15 січня — Міхай Емінеску, румунський поет
• 7 березня — Томаш Масарик, чехословацький громадський і політичний діяч, перший президент Чехословаччини (1918-1935 рр.)
• 18 травня — Олівер Хевісайд, англійський фізик
• 6 червня — Фердинанд Браун, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1909)
• 24 червня — Гораций Герберт Кітченер, англійський фельдмаршал, військовий міністр
• 5 серпня — Гі де Мопассан, французький письменник
• 13 листопада — Стівенсон Роберт Льюїс, шотландський письменник

Померли[ред. | ред. код]

Див. також Категорія:Померли 1850