1862 Аполлон — Вікіпедія

1862 Аполлон
Зображення
Названо на честь Аполлон
Попередник 1861 Коменскі[1]
Наступник (1863) Антіной[1]
Першовідкривач або винахідник Карл Вільгельм Райнмут[1][2]
Дата відкриття (винаходу) 24 квітня 1932[2]
Місце астрономічного відкриття Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль[2]
Група астероїдів Група Аполлона[2] і пояс астероїдів
Підлегле тіло S/2005 (1862) 1d
Батьківське небесне тіло Сонце[3]
Апоцентр 343 027 917 515,1 м[4] і 2,29422685938 ± 2,6679E−10 астрономічна одиниця[2]
Перицентр 96 801 715 373,621 м[4] і 0,647317274345 ± 2,3114E−9 астрономічна одиниця[2]
Аргумент перицентра 4,991 радіан[4] і 286,05124772716 ± 6,5667E−7 °[2]
Ексцентриситет орбіти 0,56, 0,5598234[4] і 0,559879270943 ± 1,5583E−9[2]
Нахил орбіти 6,355 ± 0,001 °, 0,111 радіан[4] і 6,352575270085 ± 7,3255E−8 °[2]
Період обертання 651,50309998494 ± 1,1647E−7 доба[2]
Період власного обертання 11 034 секунда[2]
Велика піввісь орбіти 1,4707720669 ± 1,7529E−10 астрономічна одиниця[2]
Довгота висхідного вузла 0,622 радіан[4] і 35,557643689335 ± 7,9593E−7 °[2]
Середня аномалія 3,969 радіан[4] і 31,771574203353 ± 4,6329E−7 °[2]
Спектральний клас астероїда Астероїди класу Q[2]
Абсолютна зоряна величина 16,25[4] і 16,09[2]
Альбедо 0,25[2]
Діаметр 1,5 км[2]
Астрономічний символ
Епоха 13 вересня 2023 рокуd[2]
Time of periapsis 2 460 143,0020031 ± 9,63E−7 Юліанський день[2]
Тимчасове позначення 1932 HA[2]
CMNS: 1862 Аполлон у Вікісховищі

1862 Аполло́н (1932 HA) — астероїд, орбіта якого перетинає орбіту Землі, а також орбіти Венери та Марса. Відкрито 1932 року Карлом Райнмутом (Karl Reinmuth), потім загублено і знайдено знову 1973 року (через 41 рік). Названо на честь героя античних міфів Аполлона.

Це був перший відкритий астероїд, що перетинав орбіту нашої планети. Дав назву цілій групі навколоземних астероїдів, орбіти яких перетинають орбіту Землі[5]. Оскільки астероїд деякий час був загубленим, наданий йому номер (1862), більший за номери деяких інших астероїдів його групи — наприклад, 1566 Ікар.

Діаметр астероїда — 1,58 км. Астероїд відносять до S-типу. Імовірно, він складається здебільшого з олівіну.

Супутник[ред. | ред. код]

Астероїд має невеликого супутника S/2005 (1862) 1. Розмір тіла близько 80 метрів, обертається на відстані ~3 км від Аполлона. Його відкрито 2 листопада 2005 року під час обробки даних радару на радіотелескопі Аресібо (Пуерто-Рико)[джерело?].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]