French
Deutsch2А61 «Пат-Б» — Вікіпедія
| 2А61 «Пат-Б» | |
|---|---|
 152-мм гаубиця 2А61 у музеї Верхньої Пишми. | |
| Тип | причіпна гаубиця |
| Походження |  СРСР, Завод №9 |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Завод №9 |
| Виготовлена кількість | 6 шт |
| Варіанти | 2А61, 2А63, М-389 |
| Характеристики | |
| Вага | 4,35 т |
| Довжина | 6,36 м |
| Ширина | 1,97 м |
| Висота | 2,2 м |
| Обслуга | 7 ос |
| | |
| Калібр | 152 мм |
| Казенник | клиновий, напівавтоматичний |
| Лафет | тристанинний |
| | |
 2А61 «Пат-Б» у Вікісховищі | |
2А61 «Пат-Б» — радянська причіпна гаубиця калібру 152 мм, розроблена наприкінці 1980-х років.
Історія створення[ред. | ред. код]
2А61 «Пат-Б» була розроблена в ОКБ-9 на артилерійському заводі № 9 (м. Єкатеринбург) під керівництвом Голубєва В. А[1]. Причиною створення гаубиці стало переведення польової артилерії НАТО на єдиний калібр 155 мм. В результаті радянські мотострілецькі бригади та полки, що мали на озброєнні 122-мм гаубиці, стали програвати у вогневій могутності західним військам. Гаубиця 2А61 мала б ліквідувати це відставання[2]. 1991 року гармата була рекомендована до взяття на озброєння[3].
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Гаубиця 2А61 виконана на трьохстанинному лафеті, аналогічному 122-мм причіпній гаубиці 2А18М (Д-30). Розміщення на подібному лафеті стало можливим завдяки використанню дульного гальма нової конструкції, що забезпечувало поглинання більшої частини енергії віддачі. Для полегшення заряджання на лафеті встановлено механізм досилання снарядів. Заряджання роздільно-гільзове. На верхньому станку є легкий щиток для захисту обслуги від куль та уламків. Балістика пострілів 2А61 практично ідентична 152-мм гаубиці-гарматі МЛ-20 на заряді № 3[4].
Для переведення гаубиці з похідного положення до бойового і назад дві з трьох станин зроблені рухомими. Вся процедура переведення зброї з одного положення до іншого становить близько 2 хвилин. Для буксирування використовується шкворнева балка, закріплена на дульній частині ствола. Завдяки невеликій вазі гаубиця буксирується тими ж засобами, що й гаубиця 2А18[4].
Варіанти[ред. | ред. код]
2С18 «Пат-С»[ред. | ред. код]
Паралельно з причіпним варіантом розроблявся самохідний варіант на базі БМП-3 — 2С18 «Пат-С» з варіантом гармати 2А63, проте самохідна гаубиця на озброєння прийнята не була.
2С26 «Пат-К»[ред. | ред. код]
Колісний варіант самохідної гаубиці на шасі Урал-5323. На озброєння також не прийнято.
М-389[ред. | ред. код]
На базі 2А61 розроблено варіант зі стволом калібру 155-мм під боєприпаси НАТО[5]. Відповідним чином удосконалені та прицільні пристрої.
Технічні характеристики[6]:
- Калібр, мм: 155
- Розрахунок, осіб: 7
- Маса в бойовому положенні, т: 4,2
- Ширина колії, мм: 1840
- Дальність стрілянини, м: 3900..15 200
- Швидкострільність, постр./хв: 6..8
- Кути ВН, град: −5..+70
- Кути ГН, град: 360
- Максимальна швидкість буксирування, км/год: 50
КБА-27[ред. | ред. код]
Український аналог 2А61 на лафеті гармати Д-20 розроблений КБ «Артилерійське озброєння» під назвою КБА-27.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Артиллерийский завод № 9. О заводе — Выдающиеся люди завода (rus) . Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ 2А61 «Пат-Б» (rus) . Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ Артиллерийский завод № 9. О заводе — Особое конструкторское бюро № 9 (rus) . Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ а б 2А61 «Пат-Б» (rus) . Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ Военный паритет. Буксируемые гаубицы (rus) . Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2011.
- ↑ Омская выставка вооружений. 155-мм лёгкая гаубица М-389 (rus) . Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Широкорад А. Б. 152-мм гаубица 2А61. — ISBN 985-433-703-0.