24-й Український запасний полк — Вікіпедія

24-й Український запасний полк
Готель "Континенталь" в якому розташовувалися українська частина яка здалася більшовикам 11 січня 1918 року.
На службі	1917—1918
Країна	УНР
Належність	Армія УНР
Вид	сухопутні війська
Гарнізон/Штаб	Маріуполь
Війни/битви	Українська революція 1917-1921 Захоплення Маріуполя більшовиками Радянсько-українська війна
Розпущено	01.11.1918
Командування
Визначні командувачі	Дадіані Петро Віссаріонович

24-й Український запасний полк — українізований полк РІА, який базувався в місті Маріуполь. За наказом С. Петлюри українські військові частини на Катеринославщині були об'єднані в 3-тю Катеринославську дивізію на чолі з П. Черським. До складу цієї дивізії повинен був влитися 24-й запасний полк як 12-й Український полк.^[1]

Історія[ред. | ред. код]

Полк був сформований в кінці 1914 роки як 24 -й запасний піхотний батальйон, розквартирований він був у Полтаві. У 1916 році батальйон розгорнули в 24-й запасний піхотний полк і перевели в Маріуполь. Комплектував 9-у піхотну дивізію. У складі 4-ї піхотної запасної бригади.

Українська революція[ред. | ред. код]

Після Лютневої революції в частинах колишньої РІА почався процес українізації.

В кінці 1917 року за наказом «командувача всіма Українськими військами для оборони України від наступу Армії Ради Народних Комісарів» Юрія Капкана 24-й Український полк та 25-й Український полк були об'єднані в бригаду під загальним командуванням Меркулова.^[2] Частина підрозділів полку підтримували більшовиків. В кінці 1917 українці бійці полку перехопили зброю яку прислали місцевим більшовикам з Харківа, за іншими відомостями командир полку Дадиани виписав зброю з Тули для озброєння полку .^[3] Вранці 9 січня 1918 року полкова рада 24-го Українського піхотного полку зажадала від виконкому Маріупольської ради робітничих і солдатських депутатів розпустити більшовицький Військово-революційний комітет (ВРК) і Червону гвардію, а також утворити ВРК від всіх партій міста. Для переговорів в полк прибули більшовицькі оратори які вмовили солдатів здати зброю і роз'їхатися по домівках.

11 січня 1918 року червоноармійці і загін чорноморських матросів спробували розброїти полк. Більшість вояків оголосила нейтралітет, а 3-тя та 4-та сотні перешли на бік радянської влади. Після короткої перестрілки нечісельні захісники Української Центральної Ради склали зброю .^[4] За іншими відомостями опір більшовикам надали 200 гайдамаків які прибули з Києва в Маріуполь і розташувалися в готелі "Континенталь".^[5] Після чого солдатів розброїли і відпустили по домівках із довідками про демобілізацію. Обмундирування і спорядженна полку було передано червоній гвардії. Після розброєння полку була ліквідована Маріупольська українська рада яку захищали частина солдат.^[4][6]

Один з керівників роззброєння полку Варганов Василь так описував цю подію:

"... ну що робити пред'явили ультиматум українській раді видати зброю. Дали їй не пам'ятаю скільки часу. Я сказав Вілкішу йди туди намацай як там настрій, він пішов туди в солдатській шенелі. Перше голосування більшість солдатів і офіцерів проголосувало не видавати зброї червоноармійцям. тоді ми підіслали на збори 1000 робочих в солдатських шенелях і зажадали переголосування. Президія полку яка складалася з офіцерів була не проти, після чого провели друге голосування попередньо замінивши тих хто рахував голоси більшовиками. У підсумку більшість проголосувала за видачу зброї, і ми отримує 1000 гвинтівок. Знаючи що в полку залишилося хороше зброю, вночі ми захопили порохові погреби."

Далі він розповідає що основиним фактором який вплинув на роззброєння полку було те що з порохових погребів робочі озброїлися 1000-ю лимонками погроза застосування яких налякало частину полку яка не хотіла роззброюватися.^[3]

Грецькі сотні[ред. | ред. код]

2 грудня 1917 в місті Маріуполь відбувся з'їзд греків Маріупольського повіту на якому були присутні 43 делегата більшість становили представники грецької сільської спільноти - від рад селянських депутатів, волосних земств, сільських сходів . На з'їзді представники грецької громади підняли питання про створення на Маріуполі грецьких національних військових частин. У відповідь на цю пропозиціюв 24-му українськомузапасному полку, який дислокувався в Маріуполі, почалося формування окремих грецьких сотень. За сприяння підприємця Балджі передбачалося створити грецьку дивізію.^[7]

Командири[ред. | ред. код]

• 24.11.1916 - 09.03.1916 - полковник Міллер Павло Павлович

• 01.03.1916 - 01.12.1916 - полковник Губерман Сергій Васильович

• 01.12.1916 -1917 - полковник князь Дадіані Петро Віссаріонович

Українська революція

• 1917 - 01.1918 - полковник князь Дадіані Петро Віссаріонович

Джерела[ред. | ред. код]

• 24-й пехотный запасный полк [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
• АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НАУКИ ТА ОСВІТИ: Збірник матеріалів XXI підсумкової науково-практичної конференції викладачів МДУ / За заг. ред. К.В. Балабанова. – Маріуполь: МДУ, 2019. – 262 с
• Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. ‒ 608 с.
• Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 114-117. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Українська Народна Республіка Устрій Українська Центральна Рада • Мала Рада • Генеральний секретаріат • Генеральний суд • Український генеральний військовий комітет • Державний банк • Конституція УНР • Універсали (I • II • III • IV) • Українські Установчі Збори • Трудовий Конгрес • Директорія Української Народної Республіки • Прапор • Гривня • Столиці Міжнародні відносини ЗУНР • Кримська Народна Республіка • Кубанська Народна Республіка • Далекосхідна Україна • Гуцульська Республіка • Команчанська Республіка • Берестейський мир • Варшавський договір Армія Головний Отаман військ і флоту УНР • Український генеральний військовий штаб • Головна управа Генерального штабу/Генеральний штаб • Полк імені гетьмана Богдана Хмельницького • Полк імені гетьмана Павла Полуботка • Українське вільне козацтво • Гайдамацький кіш Слобідської України • Січові стрільці • Запорізький корпус • Чорні запорожці • Сірожупанники • Синьожупанники • Третя Залізна стрілецька дивізія • Чорноморський флот • Дивізія морської піхоти • Українська Галицька армія • Степова дивізія • Волинська група • Кримська група • Алмазівці • Повітряний флот УНР • Запорізька повітроплавна ескадра Персоналії Михайло Грушевський • Володимир Винниченко • Симон Петлюра • Микола Міхновський • Петро Болбочан • Володимир Оскілко • Євген Коновалець • Всеволод Голубович • Сергій Єфремов • Дмитро Антонович • Дмитро Дорошенко • Сергій Остапенко • Ілля Шраг • Семен Вітик Влада УСДРП • УПСФ • УПСР • Організації меншин: Польська соціалістична партія — Лівиця • ПДЦ • ППС (р. ф.) • СДКПіЛ • Бунд • Поалей-Ціон Опозиція УНП • УДХП • УНГ • Союз земельних власників • Організації меншин: ПКВ Події Українська маніфестація • Всеукраїнський національний конгрес • Всеукраїнські військові з'їзди • Виступ полуботківців • Тимчасова інструкція Тимчасового Уряду • З'їзд поневолених народів • Жовтневі події • Українсько-більшовицька війна 1917—1921 • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бої за Одесу • Січневе повстання • Бій під Крутами • Взяття Києва більшовиками • Берестейський мир • Кримська операція • Бої за Донбас (1918) • Вступ німецької армії до Києва • Встановлення гетьманської влади в Україні • Директорія УНР • Антигетьманське повстання • Акт Злуки • Літківський бій • Повторне взяття Києва більшовиками • Куренівське повстання • Київська катастрофа • Трикутник смерті • Перший зимовий похід • Другий зимовий похід • Холодноярська республіка Директорія Симон Петлюра • Володимир Винниченко • Опанас Андрієвський • Андрій Макаренко • Федір Швець • Євген Петрушевич Президенти Симон Петлюра • Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Землі Азовська земля • Болохівська земля • Брацлавщина • Волинь • Деревлянська земля • Донеччина • Дреговицька земля • Запоріжжя • Київ • Низ • Нове Запоріжжя • Одеса • Переяславщина • Підляшшя • Побожжя • Погорина • Поділля • Подністров'я • Подоння • Половецька земля • Полтавщина • Помор'я • Поросся • Посем'я • Посулля • Самарська земля • Сіверщина • Січ • Слобожанщина • Харків • Черкаська земля • Чернігівщина Категорія • Commons