4581 Асклепій — Вікіпедія

4581 Асклепій
Названо на честь Асклепій
Попередник 4580 Чайлд[1]
Наступник 4582 Хенк[1]
Першовідкривач або винахідник Henry E. Holtd[1][2] і Norman G. Thomasd[1][2]
Дата відкриття (винаходу) 31 березня 1989[3]
Місце астрономічного відкриття Паломарська обсерваторія[3]
Група астероїдів Група Аполлона[3] і пояс астероїдів
Батьківське небесне тіло Сонце
Апоцентр 207 492 246 660,9 м[4] і 1,38759524186 ± 6,5759E−9 астрономічна одиниця[3]
Перицентр 98 305 667 647,129 м[4] і 0,657590335726 ± 5,8544E−8 астрономічна одиниця[3]
Аргумент перицентра 4,455 радіан[4] і 255,36380457974 ± 2,0467E−5 °[3]
Ексцентриситет орбіти 0,357, 0,35713[4] і 0,356938223178 ± 6,0152E−8[3]
Нахил орбіти 4,913 ± 0,001 °, 0,086 радіан[4] і 4,917868691193 ± 2,4531E−6 °[3]
Період обертання 1,03 рік[4] і 377,70481005131 ± 2,685E−6 доба[3]
Період власного обертання 28 828,8 секунда[3]
Велика піввісь орбіти 152 916 849 059,35 м[4] і 1,022592788793 ± 4,8462E−9 астрономічна одиниця[3]
Довгота висхідного вузла 3,146 радіан[4] і 180,20541141012 ± 2,0259E−5 °[3]
Середня аномалія 1,849 радіан[4] і 190,87055442298 ± 2,0115E−5 °[3]
Абсолютна зоряна величина 20,7[4] і 20,74[3]
Епоха 13 вересня 2023 рокуd[3]
Time of periapsis 2 460 377,9472364 ± 2,23359E−5 Юліанський день[3]
Тимчасове позначення 1989 FC[3]

(4581) Асклепій (дав.-гр. Ἀσκληπιός) — навколоземний астероїд із групи Аполлонів, який характеризується дуже витягнутою орбітою, через що, рухаючись навколо Сонця, він, крім земної орбіти, перетинає ще й орбіти Венери й Марса.

Астероїд відкрили 31 березня 1989 року американські астрономи Генрі Гольт (Henry E. Holt) і Норман Томас (Norman G. Thomas) із Паломарської обсерваторії. Його названо на честь Асклепія — давньогрецького бога медицини й лікування[5]. Примітно, що існує інший астероїд, названий на честь цього ж бога, але в його латинському варіанті Ескулап — (1027) Ескулапія.

Орбіта[ред. | ред. код]

Астрономів цей астероїд цікавить насамперед своїми тісними зближеннями із Землею. Зокрема, 22 березня 1989 року він пролетів поряд із нашою планетою на відстані лише 684 000 км (0,00457 а. о.) — тобто відстань до нього становила лише два радіуси орбіти Місяця[6]. За космічними мірками це надзвичайно близько: по суті, він пролетів точно через те місце, де Земля перебувала за 6 годин до того[7]. Астероїд було відкрито лише за 9 днів до цього прольоту[8]. За розрахунками геофізиків, якби він влучив у Землю, виділилася б енергія, порівнянна з вибухом 600-мегатонної ядерної бомби[9].

Відкриття подальших років показали, що існує цілий клас подібних потенційно небезпечних для Землі космічних об'єктів. Припускають, що тісні зближення з астероїдами аналогічних розмірів відбуваються досить часто, приблизно раз на 2—3 роки, але до початку автоматичних комп’ютеризованих пошуків навколоземних об’єктів вони залишалися непоміченими.

16 серпня 2012 року відбулося ще одне наближення Асклепія до Землі, але цього разу астероїд пройшов від неї на значно більшій відстані — 16,137 млн км (0,10787 а. о.), тобто понад 400 радіусів орбіти Місяця. Під час цього зближення яскравість астероїда досягала зоряної величини 18,7[10].

Наступного тісного зближення астероїда із Землею доведеться чекати кілька десятиліть: воно відбудеться 24 березня 2051 року. Мінімальна відстань до Землі становитиме 1,8 млн км (0,012 а. о.), або 4,5 радіуса орбіти Місяця. Це буде 8-ме за рахунком зближення астероїда із Землею у XXI столітті на відстань менше ніж 30 млн км.

Унаслідок численних зближень не тільки із Землею, а й із Венерою та Марсом, орбіта Асклепія зазнає значних гравітаційних збурень з боку цих планет, що дає змогу впевнено прогнозувати подальші зближення астероїда із Землею лише до 2127 року[11]. «Лабораторія реактивного руху» (JPL) зазначає, що у 2135 році астероїд, імовірно, пройде на відстані від 0,02 до 0,17 а. о. від Землі[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Minor Planet Center Database
  2. ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  4. ↑ а б в г д е ж и к л https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=4581
  5. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 394. — ISBN 3-540-00238-3.
  6. ↑ NEODyS-2 Close Approaches for (4581) Asclepius. Near Earth Objects - Dynamic Site. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
  7. ↑ Asteroid's Passing a 'Close Call' for Earth, NASA Says. Los Angeles Times. 20 квітня 1989. Процитовано 7 травня 2010.
  8. ↑ Браян Марсден (29 березня 1998). How the Asteroid Story Hit: An Aastronomer Reveals How a Discovery Spun Out of Control. Центр малих планет and Boston Globe newspaper. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  9. ↑ Gilchrist, Tom. Effects of an impact event: an analysis of asteroid 1989FC // Geoverse: e-journal of Undergraduate Research in Geography : journal. — 2008. — 11. — ISSN 1758-3411. Архівовано з джерела 17 серпня 2011. Процитовано 2010-05-07.
  10. ↑ (4581) Asclepius Ephemerides for August 2012. NEODyS (Near Earth Objects - Dynamic Site). Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 13 листопада 2011.
  11. ↑ JPL Close-Approach Data: 4581 Asclepius (1989 FC). 2011-07-28 last obs (arc=22.32 years). Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 12 листопада 2011.
  12. ↑ JPL Small-Body Database Browser. web.archive.org. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 1 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=4581_Асклепій&oldid=42387481