5-та Херсонська стрілецька дивізія Армії УНР — Вікіпедія

5-а Херсонська стрілецька дивізія Армії УНР
На службі 19201921
Країна УНР
Вид  Армія УНР
Війни/битви Українсько-радянська війна 1917—21
Командування
Визначні
командувачі
полковник Андрій Долуд

5-а Херсонська стрілецька дивізія Армії УНР — піхотна дивізія Армії УНР, сформована з інтернованих українських вояків УГА в Польщі, 16 травня 1920 року. Внаслідок організаційних заходів, було утворено 5-ту Херсонську дивізію під командуванням полковника Долуда.

Галичани становили близько 90 % особового складу, які були незадоволені зовнішньою політикою Директорії УНР, протиріччя загострились після укладення Варшавського договору 22 квітня 1920 року між УНР та Польщею. 25 серпня 1920 р. генерал Кравс, згідно з вказівками Диктатури видав наказ всім галицьким частинам з 5-ї Херсонської дивізії залишити Дієву Армію УНР і перейти через Карпати до Чехословаччини, що було частково зроблено.

В листопаді 1920 тримала фронт в районі Копайгорода, де радянські сили 10 числа після укладення напередодні миру відновили наступ.

5-та Херсонська дивізія складалась з двох бригад:

  • 1-ша Стрілецької бригада ім. Сірка під командуванням сотника Баковича i шефа штабу сотника Клея.
  • 1-ша Запасна бригада під командуванням майора Кнітеля, i шефа штабу сотником Губера.

Капелани Дивізії[ред. | ред. код]

Військовики дивізії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військові священики Армії Української Народної Республіки [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // Тинченко Я. Ю., «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921)» кн. 2.
  2. Михалевич Віктор, Духівництво у військових структурах: історичний досвід і сучасністьPDF, 2012 р. // «Волинь і волиняни у Другій світовій війні: збірник наукових праць». —— С.130.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Євген Дидик, «Весна на Великій Україні». — 1920 р.
  • Науменко Ю., «Моя служба в 5-й Херсонській стрілецькій дивізії» // За Державність. — Зб. 7. — С.165—180.
  • Думин О., «5-та Херсонська стрілецька дивізія та її перехід на Закарпаття в серпні 1920 р.» // За Державність. — Зб. 9. — С. 76 — 91.