9А39 — Вікіпедія

9А39
Пуско-заряджальна установка 9А316 на залізничній платформі
Тип	Самохідна пуско-заряджальна установка
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1979 — т. ч.
Оператори	СРСР  Росія  Україна
Історія виробництва
Виробник	СРСР  Росія (МЗіК)
Виготовлення	1977 — т. ч.
Виготовлена кількість	понад 5 150 одиниць
Характеристики
Вага	35,5 т
Довжина	9 960 мм
Ширина	3 316 мм
Висота	3 800 мм
Обслуга	3 особи
Броня	протикульва
Головне озброєння	8 х ЗКР 9М38
Двигун	710 к.с.
Дорожній просвіт	450 мм
Операційна дальність	500 км
Максимальна глибина	3 — 45 км
Швидкість	65 км/год (шосе) 35 — 45 км/год (бездоріжжя)
Прохідність	35° (підйом) 1,5 м (рів) 1 м (брід)

9А39 — радянська та російська пуско-заряджальна установка ЗРК 9К37 «Бук».

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Основне призначення пуско-заряджальної установки 9А39 — перевезення, зберігання та запуск зенітних керованих ракет 9М38. Машина 9А39 здатна здійснювати запуск 4 зенітних керованих ракет, що знаходяться на пусковому пристрої, а також заряджати його з нерухомих ложементів, на яких розміщені ще 4 зенітні керовані ракети. Крім того, пуско-заряджальна установка здатна заряджати і розряджати самохідну вогневу установку 9А310. 9А39 поєднує в собі функції транспортно-заряджальної машини та пускової установки. Заряджання пуско-заряджальної установки зенітними керованими ракетами може здійснюватися з транспортної машини. Повний цикл перезаряджання 8 одиницями зенітних керованих ракет становить 26 хвилин.^[1]

До складу пуско-заряджальної установки 9А39 входять такі складові^[1]:

1. Пусковий пристрій (9П315)
2. Силовий слідкуючий привід (9И31)
3. Апаратура синхронного зв'язку (частково запозичена з ЗРК «Куб»)
4. Апаратура топоприв'язки та орієнтування (ТНА)
5. Аналогова обчислювальна машина (АОМ)
6. Пульт управління, щит розподілу живлення, агрегати живлення
7. Система мовного зв'язку, магнітофон
8. Кран (9Т321).

Ходова частина[ред. | ред. код]

Як база використовується шасі виробництва ММЗ, що має позначення ГБТУ — «Об'єкт 577» (рос. Объект 577).^[2]

Модифікації[ред. | ред. код]

• 9А39 — пуско-заряджальна установка ЗРК 9К37 «Бук».
• 9А39М1 — пуско-заряджальна установка ЗРК 9К37М1 «Бук-М1».
• 9А39М1-2 — пуско-заряджальна установка ЗРК 9К37М1-2 «Бук-М1-2».

Машини на базі[ред. | ред. код]

• 9А316 — пуско-заряджальна установка ЗРК 9К317 «Бук-М2». Скорочено час заряджання самохідної вогневої установки до 13 хв. Також запроваджено можливість здійснення пуску ракет у складі секції спільно з радіолокаційною станцією підсвічування цілей 9С36. Бойова маса складає 38 тон.
• 9А316Э — пуско-заряджальна установка ЗРК 9К317 «Бук-М2Э».
• 9А316ЭК — колісний варіант пуско-заряджальної установки ЗРК 9К317ЭК «Бук-М2ЭК» на шасі МЗКТ.
• 9А318 — дослідний зразок пуско-заряджальної установки ЗРК 9К317 «Бук-М2» із 8 готовими до пуску ракетами.
• 9А320 — буксирований варіант пуско-заряджальної установки 9А316, виконаний на колісному напівпричепі ЧМЗАП^[ru] (автопоїзд 9001), для буксирування тягачем типу КрАЗ. Маса напівпричепа складає 35 тон.^[3]
• 9А39МБ — пуско-заряджальна установка ЗРК «Бук-МБ». Білоруська модифікація пуско-заряджальної установки 9А39. Вперше продемонстрована на виставці МАКС-2005 у Жуковському.^[4]

Пуско-заряджальні установки 9А316, 9А318 та 9А320 мають однакову цифрову обчислювальну систему та подібну апаратуру.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Василий Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — С. 245. — 11000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]

• Мытищинский машиностроительный завод. Гусеничные машина для монтажа боевых средств зенитно-ракетного комплексов «БУК-М1-2», «БУК-М2» (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 12 вересня 2011.
• Зенитный ракетный комплекс средней дальности 9К317 «Бук-М2» (рос.). Ракетная техника. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
• Вестник ПВО: ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС «БУК-МБ» (рос.)