90 (число) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 90 (значення).

90 дев'яносто
87 88 89 90 91 92 93
Факторизація:	2×3×3×5
Римський запис:	XC
Двійкове:	101 1010
Вісімкове:	132
Шістнадцяткове:	5a
Натуральні числа Список чисел

90 (дев'яно́сто^[1], рідше дев'ятдеся́т^[2]) — натуральне число між 89 і 91.

Назва[ред. | ред. код]

Слово «дев'яносто» є унікальною східнослов'янською лексемою, невідомою в інших слов'янських мовах^[3], окрім давньопольського dziewiętnosto (1420 рік). Воно вважається похідним від прасл. *devę(t)nòsъto < пра-і.є. *h₁néwn̥(d)ḱomtom («дев'ять десятків»)^[3]. За менш правдоподібною версією, «дев'яносто» утворене від словосполучення *дев'ять-до-ста — з наступною дисиміляцією д — н, або від *деся-до-ста^[3]^[4].

Слово «дев'ятьдесят» нетипове для східнослов'янських мов, в Україні поширене в південно-західних говірках. У західнослов'янських і південнослов'янських, навпаки, вживається тільки лексема «дев'ятьдесят» (пол. dziewięćdziesiąt, чеськ. devadesát, болг. і мак. деведесет, серб. деведесет/devedeset, словен. devétdeset, староцерк.-слов. девѧть десѧтъ). Походить від прасл. *devętь desętъ («дев'ять десятків»)^[3].

У старих словниках для позначення числа «90» трапляється форма «дев'ятьдесят» (у «Словарі Грінченка» наводиться тільки ця форма)^[5], у сучасних словниках (СУМ-11, СУМ-20) — форма «дев'яносто», а «дев'ятьдесят» позначена «діал.».

Позначення[ред. | ред. код]

З XIV століття у кириличній цифірі позначалося буквою Ч («червь»), раніше — грецькою буквою Ҁ («коппа»).

Математика[ред. | ред. код]

90° — прямий кут.
90 це Складене число.
Сума цифр числа 90 — 9.
Добуток цифр числа 90 — 0.
90 ділиться на 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 15, 18, 30, 45.

У науці[ред. | ред. код]

Атомний номер хімічного елементу торію.
У Новому загальному каталозі позначається об'єкт NGC 90 — галактика типу SBc у сузір'ї Андромеда.
У Каталозі Мессьє позначається об'єкт Мессьє M90.

В інших сферах[ред. | ред. код]

90 рік; 90 рік до н. е., 1990 рік
ASCII-код символу «Z»

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Дев'яносто // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ Дев'ятдесят // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ ^а ^б ^в ^г Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
↑ Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
↑ Дев'ятьдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання[ред. | ред. код]

Н. М. Сологуб. Дев'яносто чи дев'ятдесят? // Культура мовлення

[1] Дев'яносто // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[2] Дев'ятдесят // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[ЕСУМ-3] а ^б ^в ^г Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[4] Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене

[5] Дев'ятьдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]