Airbus A300 — Вікіпедія

Airbus A300
Airbus A300-600 авіакомпанії Lufthansa
Призначення	широкофюзеляжний реактивний пасажирський літак
Виробник	Airbus
Перший політ	28 жовтня 1972
Дата прийняття на службу	30 травня 1974 (Air France)
Статус	експлуатується
Основні користувачі	FedEx Express UPS Airlines European Air Transport Leipzig Mahan Air
Виробництво	1971 — 2007
Кількість	561 [1]
Вартість програми	US$4.6 млрд (1993)[2]
Вартість одиниці	US$17,5 млн (1972)[3] -600F: $105 млн (2006)[2]
Варіанти	A300-600ST Beluga Airbus A310
Наступна модель	Airbus A330 Airbus A340

Airbus A300 (фр.: [ɛʁbys] ( прослухати), укр. Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — укр. Ейрб́ас) — перший літак, збудований компанією Airbus, яка була результатом злиття різних літакобудівних підприємств Європи, а зараз повністю належить EADS. Розробка повинна була порушити панівне становище на ринку компанії Боїнг. Водночас це був перший двомоторний широкофюзеляжний літак у світі. Літак вміщає 266 пасажирів у двокласовому варіанті, з максимальною дальністю польоту 4 070 морських миль (7 540 км). 2005 року авіакомпанії світу експлуатували 407 літаків А300 всіх моделей. Виробництво літаків цього типу було припинене в липні 2007 року, разом з моделлю A310.

Модифікації[ред. | ред. код]

А300 В1 — А300 В2[ред. | ред. код]

Спорудження першого дослідного літака А300 В1 почалося у вересні 1969 року. Перший політ відбувся 28 жовтня 1972 року, а наприкінці червня 1973 — перший політ літака А300 B2, фюзеляж якого був подовжений на 2,6 м. По завершенні льотних випробувань, в яких брали участь 4 літаки, в середині березня 1974 року її сертифікували у Франції і ФРН, а наприкінці травня 1974 року — в США. Тоді ж почалося і серійне виробництво нових лайнерів. Перший літак був поставлений в травні 1974 року. Спочатку на ринку з'явилися лайнери А300 В2-100 з двигунами General Electric CF6-50C.

А300 В4[ред. | ред. код]

Наступною модифікацією став А300 В4 з поліпшеними характеристиками та збільшеною дальністю польоту. Перший політ дослідного зразка літака відбувся 26 грудня 1974 року. Цю модель сертифікували в березні 1975. Регулярна експлуатація літака почалася в травні 1975 року.

А300 C4 та A300 F4[ред. | ред. код]

А300 В і досвід його розробки послугували базою для подальшої діяльності консорціуму Airbus. На основі пасажирського літака були створені вантажопасажирський варіант А300 C4 та вантажний — A300 F4. Однак широкого розповсюдження вони не отримали — всього було побудовано чотири одиниці. В кабіні могли розміститися до 20 вантажних піддонів, а в нижніх вантажних відсіках — до 20 контейнерів типу LD3 загальною масою до 40 т.

А300-600[ред. | ред. код]

Наприкінці 1980 року. консорціум почав розробку вдосконаленого варіанту — А300-600 для авіаліній середньої та дальньої протяжності. Роботу над цією моделлю консорціум розпочав наприкінці 1980. Дослідний екземпляр (з двигунами JT9D-7R4H1) виконав перший політ 8 липня 1983 року. На початку березня 1984 він був сертифікований у Франції. У березні 1985 року завершилася сертифікація варіанту літака з двигунами CF6-80C2, а у вересні почалися його поставки. Першою цю модель отримала таїландська авіакомпанія Thai Airways.

A300-600 R[ред. | ред. код]

На базі А300-600 був розроблений варіант із збільшеною дальністю польоту — A300-600 R. Його створення Airbus розпочав 1985 року. Перший політ A300-600R (з двигунами General Electric CF6-80C2A5) відбувся 9 грудня 1987 року. У березні 1988 завершилася його сертифікація в Європі і США. Перший літак був поставлений наприкінці квітня 1988 року американській авіакомпанії American Airlines. Наприкінці вересня 1988 відбувся перший політ варіанту з двигунами підприємства Pratt & Whitney, поставки ж почалися в листопаді 1988 року. У березні 1990 літак A300-600R, оснащений двигунами компанії General Electric, був сертифікований FAA на відповідність вимогам ETOPS до дводвигунових магістральних літаків, згідно з якими літак може виконувати протягом 180 хвилин політ до запасного аеродрому з одним працюючим двигуном. A300-600R випускали серійно з 1987 року. До початку 1996 було поставлено 148 літаків цієї моделі.

A300-600ST Beluga[ред. | ред. код]

На основі літака A300-600R спеціально створеною компанією SATIC був розроблений вантажний літак A300-600ST Beluga, призначений для перевезення великогабаритних конструкцій (секцій фюзеляжу, консолей крила, поверхонь оперення та двигунів) для пасажирських літаків консорціуму Airbus із заводів-виготовлювачів до Франції на складальний комплекс в Колом'ї (передмістя Тулузи). У кабіні літака можна перевозити вантажі масою до 45 т на відстань 2 700 км.

А300 ZERO-G[ред. | ред. код]

В 1997 році Національний центр з досліджень космічного простору Франції одержав модифікований літак А300 ZERO-G для імітації умов невагомості.

Конструкція літака[ред. | ред. код]

Під час розробки A300 було майже неможливо уявити, що літак з двома турбінами зможе здійснювати трансатлантичні та тихоокеанські польоти. Тому літак здійснював лише континентальні польоти. Пізніше обмежена дальність польоту стала великим недоліком літака.

Спочатку на ринку з'явилися лайнери А300 В2-100 з двигунами General Electric CF6^[en]-50C. Наприкінці 1976 року почалися поставки літаків А300 В2-200, які оснащували ТРДД Pratt & Whitney JT9D-59A. Наступною була модифікація А300 В4. Літак оснащений аналоговим комплексом авіоніки з виведенням інформації на електромеханічні індикатори. Для індонезійської авіакомпанії розробили кабіну екіпажа спеціальної конструкції (з приладовою дошкою, де зосереджені всі необхідні індикатори) — за так званою концепцією FFCC (Forward Facing Crew Cockpit).

Вантажопасажирський варіант А300 С4 і вантажний — A300 F4 мали по лівому борту фюзеляжу вантажні двері розміром 3,58×2,56 м, розташовані перед крилом.

А300-600[ред. | ред. код]

У конструкції А300-600 використовували передню та центральну секції фюзеляжу, а також крила літаків А300В2/В4, а хвостову частину фюзеляжу узяли від літака А310. Кабіна екіпажу стала такою ж, як і на А310, цифрові комплекси авіоніки — EFIS та ЕСАМ — також були взяті з моделі А310. З метою забезпечення необхідного відцентрування, фюзеляж був подовжений на 0,53 м, на кінцях крила встановили «крильця». Дослідний екземпляр (з двигунами JT9D-7R4H1), а сертифікований варіант літака з двигунами CF6-80C2.

A300-600R[ред. | ред. код]

Для збільшення дальності польоту додатковий паливний бак моделі A300-600R місткістю 6150 л розмістили в горизонтальному оперенні. Це дозволило вирішити ще одну задачу — за допомогою системи перекачування палива стало можливо управляти балансуванням літака у польоті (вперше подібну систему використовували на літаку A310-300). Двигуни — General Electric CF6-80C2A5 та Pratt & Whitney.

A300-600ST Beluga[ред. | ред. код]

Літак відрізняється збільшеним до 7,7 м діаметром фюзеляжу та носовим обтічником, що відкривається вгору. На кінцях горизонтального оперення встановлено дві «шайби».

Виробництво літаків[ред. | ред. код]

Найбільша кількість одиниць вироблялася як суто пасажирські літаки, розраховані приблизно на 250 місць, хоча вироблялись як переобладнані екземпляри (A300 C4), так і повністю вантажні машини (A300 F4). З середини 1990-х років вироблявся лише один вантажний варіант A300, A300F4-600R. До травня 2005 надійшло 135 замовлень.

У липні 2007 виробництво A300 було припинено, щоб використовувати виробничі потужності для збірки новіших серій аеробусів. Останній літак цього типу був поставлено у 2007 році в модифікації A300F4-600R для вантажної авіакомпанії FedEx. За весь час було вироблено 561 широкофюзеляжний літак A300. В експлуатації станом на жовтень 2008 року знаходилося 412 літаків цього типу.

Виробництва Airbus розташовуються в різних країнах Європи. Корпусні деталі роблять у Великій Британії, інші компоненти у Франції та Німеччині. Між заводами частини транспортуються літаками та автомобільним транспортом.

У Франції (Тулуза) виробляються придатні для польоту, але необроблені машини. Внутрішнє оздоблення, як заключна дія відбувається в Гамбурзі-Фінкенвердері, потім літак перелітає в Тулузу, а після цього доставляється клієнтам. Така схема виробництва унікальна та існує лише у Airbus, хоча завжди були спроби її відтворити, насамперед у Франції, але поки вони залишаються лише спробами.

Оскільки частини літака постійно збільшувались і не могли більше транспортуватися машиною Super Guppy, був розроблений спеціальний літак на базі A300-600 з позначенням A300-600 СВ, вироблений на сьогодні в кількості 5 екземплярів. Він відомий також під ім'ям Airbus Beluga.

Третій побудований екземпляр A300 (рік випуску 1973/серійний номер 003) був куплений у 1998 році французьким керуванням космічними польотами. Відтоді підприємство Novespace за її замовленням проводить параболічні польоти на цій машині. Літак відомий також під найменуванням A300-ZERO-G.

Втрати[ред. | ред. код]

За даними на 26 серпня 2011 року було втрачено 30 літаків типу A300^[4].

Дата	Бортовий номер	Місце катастрофи	Жертви	Короткий опис
17.03.82	F-BVGK	Сана	0/124	При зльоті вибухнув другий двигун.
18.12.83	OY-KAA	Куала-Лумпур	0/247	Груба посадка, сідав під час зливи при мінімальній видимості.
29.09.86	VT-ELV	Ченнаї	0/196	Перерваний зліт, в двигун потрапив птах.
21.09.87	SU-BCA	Луксор	5/5	Розбився при посадці після тренувального польоту.
03.07.88	EP-IBU	Перська затока	290/290	Збитий американською ракетою в нейтральних водах.
15.02.91	9K-AHF	Мосул	0/0	Захоплений у Кувейту, знищений під час операції «Буря в пустелі».
15.02.91	9K-AHG	Мосул	0/0	Захоплений у Кувейту, знищений під час операції «Буря в пустелі».
28.09.92	AP-BCP	Катманду	167/167	Розбився в горах при заході на посадку.
24.04.93	F-BUAE	Монпельє	0/324	Зачепив освітлювальну щоглу при буксируванні, списаний.
15.11.93	VT-EDV	Тірупаті	0/262	Вичерпав паливо та здійснив аварійну посадку.
26.04.94	B-1816	Наґоя	264/271	Розбився при заході на друге коло через грубі помилки екіпажу.
10.08.94	HL7296	Чеджу	0/160	Вилетів за межі ЗПС під час посадки з великою швидкістю.
22.10.94	HS-THO	Бангкок	0/н.д.	При пробному запуску двигунів зіткнувся з іншим літаком.
26.12.94	F-GBEC	Марсель	3/170	Захоплений алжирськими терористами, узятий штурмом.
17.05.96	TC-ALP	Стамбул	0/н.д.	Згорів в ангарі.
26.09.97	PK-GAI	Медан	234/234	Розбився при заході на посадку, екіпаж не зрозумів диспетчерів.
16.02.98	B-1814	Тайбей	7+196/196	Розбився при заході на друге коло.
24.03.99	A6-PFD	Родос	0/271	При посадці не спрацювала система гальмування.
02.02.00	EP-IBR	Тегеран	8+0/0	На ангар з Аеробусом звалився Lockheed C-130 Hercules.
12.02.00	TU-TAT	Дакар	0/182	При русі до ЗПС з працюючими двигунами зломилися стійка шасі.
17.10.01	AP-BCJ	Дубай	0/205	При посадці зломилися стійка шасі.
12.11.01	N14053	Нью-Йорк	5+260/260	Руйнування керма керування в сильну турбулентність. Одна з версій — помилкові дії пілота.
08.03.02	VT-EFW	Делі	0/5	Через помилки техніків переднє шасі заклинило та зломилося.
01.03.04	AP-BBA	Джидда	0/273	При зльоті дві шини вибухнули, їх затягнуло в двигуни.
23.03.07	YA-BAD	Стамбул	0/н.д.	При посадці викотився з ЗПС та накренився на праве крило.
19.04.07	A7-ABV	Абу-Дабі	0/0	Згорів в ангарі.
02.03.10	TC-ACB	Баграм	0/5	При посадці зломилися стійка шасі, списаний[5].
13.04.10	XA-TUE	Монтеррей	2+5/5	Вантажний рейс, розбився при заході на посадку.
xx.04.10	XA-TVU	Мехіко	0/0	При техобслуговуванні кран впав і пошкодив крило[6]. Списаний.
25.08.11	5A-IAY	Триполі	0/0	Знищений на стоянці під час боїв за аеропорт.
25.08.11	5A-DLZ	Триполі	0/0	Знищений на стоянці під час боїв за аеропорт.
ПІДСУМОК:	30 літаків	22 країни	1760/3848

Технічні дані[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт [Архівовано 30 травня 2005 у Wayback Machine.]
• Фотографії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Aircraft-Info.net-Аеробуси A300-600
• Список продукції

п о р Airbus Цивільні A220 A300 A300 Beluga/A330 Beluga XL A310 серія A320 (A318/A319/A320/A321) серія A320neo (A319neo/A320neo/A321neo) A330 A340 A350 XWB A380 Військові A310 MRTT CC-150 Polaris A330 MRTT A400M C212 CN235 C295 HC-144 Mako/HEAT KC-45 Eurofighter Typhoon Проєкти в розробці A330neo NSR KC-45 E-Fan Інші типи Sud Aviation Caravelle Aérospatiale-BAC Concorde BAC One-Eleven Airbus Helicopters BK 117 CityAirbus EC120 (H120) EC130 (H130) EC135 (H135) EC145 (H145) EC155 (H155) H160 EC175 (H175) EC225 (H225) AS332 (H215) AS350 (H125) AS355 SA/AS365 X3 (experimental) X6 Airbus Helicopters (військові) AS532 AS550 (H125M)/AS555 AS565 EC635 (H135M) EC645 (H145M) EC665 EC725 (H225M) HH/MH-65 NH90 UH-72