Airbus A330 MRTT — Вікіпедія

Airbus A330 MRTT/KC-30A Voyager
Airbus Voyager Королівських ВПС Великої Британії
Тип заправник / транспортний літак
Розробник Франція Airbus
Виробник Франція Airbus
Перший політ 15 червня 2007 року
Початок експлуатації 1 червня 2011 року
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Королівські ВПС Австралії
ВПС Великої Британії
ВПС ОАЕ
ВПС Саудівської Аравії
Роки виробництва 2007 — н. ч.
Виготовлено 33[1] 14 грудня 2018
Базова модель Airbus A330-200
Варіанти KC-45
CMNS: Airbus A330 MRTT у Вікісховищі

Airbus A330 MRTT (Multi Role Tanker Transport — «багатоцільовий заправник») є літаком-заправником, побудованим на базі Airbus A330-200. Замовлення на A330 MRTT розмістили ВПС Австралії (позначення KC-30A), Великої Британії (позначення Voyager), ОАЕ і Саудівської Аравії. Американським ВПС літак був запропонований під позначенням KC-45.

Проєктування і розробка[ред. | ред. код]

Правий заправний агрегат літака Voyager Британських ВПС

A330 MRTT є військової модифікацією цивільного лайнера Airbus A330-200. Він розроблявся як літак подвійного призначення — заправник і транспортний. Для дозаправки в повітрі A330 MRTT може бути обладнаний наступними системами в будь-яких комбінаціях:

  • ARBS (Airbus Military Aerial Refuelling Boom System — система штангової дозаправки Airbus) для літаків, обладнаних системою штангової дозаправки
  • Підкрилеві заправні агрегати Cobham 905E для літаків, обладнаних системою дозаправки «шланг-конус»
  • Підфюзеляжний заправний агрегат Cobham 805E для літаків, обладнаних системою дозаправки «шланг-конус»
  • Універсальна установка поповнення палива в повітрі (UARRSI), розташовується на фюзеляжі зверху попереду і призначена для забору палива з іншого заправника.

A330 MRTT несе 111 тонн палива (без додаткових баків), що залишає запас для навантаження 45 тонн вантажу. Крило A330 MRTT запозичене у Airbus A340 і має посилені точки кріплення і паливопроводи для зовнішніх двигунів. Таким чином, для установки заправних агрегатів на A330 MRTT в конструкцію крила вносяться мінімальні зміни[2].

Внутрішній простір A330 MRTT може бути переобладнаний для перевезення пасажирів в варіантах від 380-крісельного салону для перевезення військ до VIP-салону для командування і особливих гостей. A330 MRTT також може виконувати функції санітарного літака, дозволяючи розміщувати до 130 стандартних нош. На головній палубі у вантажному варіанті можуть перевозитися стандартні цивільні вантажні контейнери і піддони, контейнери і піддони стандартів ISO та NATO (включаючи модулі крісел), військове обладнання та інші великогабаритні вантажі, які можна завантажити через бічні вантажні двері. Як і A330-200, A330 MRTT має два вантажних відсіки на нижній палубі (передній і задній) і місце для перевезення насипних вантажів. Крім стандартних цивільних вантажних контейнерів, вантажний відсік був переобладнаний для перевезення до 8 військових піддонів.

Для збільшення тривалості перельотів в передній частині салону може встановлюватися відсік для відпочинку екіпажу. A330 MRTT також може обладнуватися вбудованими трапами для посадки і висадки пасажирів на непідготовлених аеродромах.

Для переобладнання стандартні цивільні A330-200 доставляються зі складального заводу Airbus в Тулузі на завод Airbus Military в Хетафе для монтажу систем дозаправки і військової авіоніки.

У жовтні 2010 року в Іспанії літак отримав сертифікат льотної придатності.[3] Перший літак в червні 2011 року отримала Австралія[4]. Переобладнанням ще чотирьох A330-200 для Австралійських ВВС займається компанія Qantas Defence Services[en] на своїй базі в Брисбені[5].

Експлуатація[ред. | ред. код]

A330 MRTT замовили Австралія, Велика Британія, ОАЕ та Саудівська Аравія. Австралія стала першим замовником цієї модифікації.

Австралія[ред. | ред. код]

KC-30A, бортовий номер A39-004, у Брисбені

Австралійський варіант літака отримав позначення KC-30A[6]. Літак-заправник Австралійських ВПС буде обладнаний системою штангової дозаправки і двома підкрилевими заправними агрегатами Cobham 905E. На літаки будуть встановлені двигуни General Electric CF6-80E[7]. Спочатку Австралія мала намір замовити чотири літаки і опціон на придбання п'ятого. Потім було прийнято рішення замовити відразу п'ятий літак для того, щоб мати можливість задіяти дві пари заправників і залишати п'ятий у запасі. Австралійські A330 MRTT увійдуть до складу 33-ї ескадрильї Австралійських ВПС, що базується на авіабазі Амберлі[8].

Після замовлення A330 MRTT в 2005 році Австралійські ВПС планували почати отримувати літаки з початку 2008 року, щоб повністю завершити постачання до 2010 року[9]. Однак поставки затрималися на два роки, що пов'язано з проблемами в розробці заправної штанги[10]. 30 травня 2011 року KC-30A з бортовим номером A39-003, третій переобладнаний A330, який прибув на базу Амберлі і був офіційно переданий ВПС Австралії 1 червня 2011 року. Літак з бортовим номером A39-002, другий переобладнаний A330, який був доставлений на ту ж авіабазу 18 червня 2011 року і переданий ВПС 22 червня[11]. У червні 2010 року Qantas Defence Services отримала четвертий літак; переобладнання його в заправник зайняло близько 10 місяців[12].

Велика Британія[ред. | ред. код]

Airbus Voyager Королівських ВПС на заводі Airbus Military в Хетафе

У січні 2004 року Міністерство оборони Великої Британії оголосило про вибір варіанта A330 MRTT як літака-заправника в рамках програми Future Strategic Tanker Aircraft, покликаної замінити існуючі літаки-заправники на базі L-1011 і VC10. Після цього відбулися переговори з консорціумом AirTanker.

27 березня 2008 року сторони підписали контракт на постачання 14 літаків з поставкою першої машини у 2011 році[13]. Передбачається постачання літака в двох версіях, які отримали позначення Voyager KC2 і Voyager KC3[14][15]. Перший обладнується двома підкрилевими заправними агрегатами Cobham 905E; другий на додаток до підкрилевих обладнується підфюзеляжним заправним агрегатом Cobham 805E. Оснащення штанговою системою дозаправки контрактом не передбачено.

Індія[ред. | ред. код]

У 2006 році Міністерство оборони Індії оголосило тендер на постачання шести заправників, в якому взяли участь Іл-78 і Airbus 330 MRTT. У травні 2009 року Індія оголосила про вибір Airbus A330 MRTT[16]. Однак у січні 2010 року уряд скасував замовлення, пославшись на його високу вартість[17]. Імовірно, це рішення було прийнято всупереч намірам ВПС[18].

Після проведення повторного тендеру 1 листопада 2012 року Індія обрала Airbus як «кращого постачальника»[19][20].

ОАЕ[ред. | ред. код]

У 2007 році Об'єднані Арабські Емірати оголосили про підписання з Airbus меморандуму про взаєморозуміння щодо купівлі трьох A330 MRTT[21]. EADS, материнська компанія Airbus оголосила про підписання твердого контракту з ОАЕ в лютому 2008 року[22].

Літаки ОАЕ будуть обладнані системами штангової дозаправки і двома підкрилевими заправними агрегатами «шланг-конус» Cobham 905E. Система штангової дозаправки на цих літаках буде включати додатковий підйомник для штанги дозаправки. Ця система дозволяє підняти штангу навіть у разі відмови основної системи[23]. ВПС ОАЕ обрали для своїх заправників двигуни Rolls-Royce Trent 700.

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

3 січня 2008 року Саудівська Аравія підписала контракт на постачання трьох A330 MRTT, обладнаних штанговою системою дозаправки і двома підкрилевими заправними агрегатами Cobham 905E[24][25]. У липні 2009 року було оголошено, що Саудівська Аравія замовила ще три заправника A330 MRTT[26]. ВПС Саудівської Аравії обрали для своїх A330 MRTT двигуни Electric CF6-80.

США[ред. | ред. код]

ВПС США почали програму поставок літаків для заміни близько 100 найстаріших KC-135E Stratotankers, що спочатку виключило з тендеру заміну найбільш поширеного варіанту KC-135R. EADS запропонував на конкурс модель A330 MRTT. У 2002 році за результатами тендеру перемогла модель Boeing KC-767[27], проте ВПС скасували замовлення на KC-767, коли навколо угоди розгорівся політичний скандал, пов'язаний із запропонованим лізинговим контрактом[28].

У 2006 році ВПС опублікували запрошення до тендеру на поставку нових літаків-заправників, який повинен був закінчитися в 2007 році. У січні 2007 року вимоги до літаків оновилися і було оголошено, що в результаті тендеру переможець отримає контракт на заміну всього парку KC-135 fleet[29]. EADS спільно з Northrop Grumman знову запропонував на конкурс модель Airbus A330 MRTT під позначенням KC-30. Суперником знову став Boeing KC-767, який в силу менших розмірів вміщує на 20 % менше палива і вантажу, але є більш дешевим. Northrop і EADS оголосили про плани складання літаків на новому заводі в Мобіл, де будуть будуватися вантажні модифікації A330.

29 лютого 2008 року ВПС оголосили про те, що для заміни KC-135 був обраний KC-30, що отримав позначення KC-45A[30][31].

18 червня 2008 року Рахункова Палата США підтримала протест компанії Boeing проти присудження контракту компаніям Northrop Grumman і EADS[32]. Таке рішення призвело до необхідності для ВПС повністю повторити процедуру торгів[33].

24 вересня 2009 року ВПС США почали новий тендер з більш зрозумілими критеріями вибору переможця[34]. 8 березня 2010 року Northrop Grumman відкликав свою заявку і оголосив, що нові критерії заздалегідь віддають перевагу пропозиції Boeing[35][36][37]. 20 квітня 2010 року EADS оголосила, що буде брати участь у тендері самостійно з моделлю KC-45 та, як і раніше, пропонує проводити збірку літаків на своєму заводі в Мобілі[38]. 24 лютого 2011 року ВПС оголосили, що контракт на 35 мільярдів доларів був присуджений Boeing. Заступник міністра оборони США заявив, що Boeing став «явним переможцем» за формулою тендеру, що враховує ціну пропозицій, підготовленість літаків до військових дій і вартість експлуатації на найближчі 40 років[39].

Інші країни[ред. | ред. код]

Бразилія розглядає можливість придбання літаків-заправників на базі A330[40].

У листопаді 2011 року Франція висловила зацікавленість у придбанні 14-ти літаків A330 MRTT для заміни заправників KC-135 і транспортних літаків A340 і A310[41].

У лютому 2012 року Сінгапур також висловив зацікавленість у придбанні A330 MRTT для заміни чотирьох своїх KC-135[42].

Варіанти[ред. | ред. код]

A330 MRTT

Airbus A330-200, переобладнаний компанією Airbus Military в літак-заправник.

KC-30A

Позначення Австралійських ВПС літака A330 MRTT з двома підкрилевими заправними агрегатами і штанговою системою дозаправки в повітрі.

KC-45A

Позначення ВПС США літака A330 MRTT з двома підкрилевими заправними агрегатами і штанговою системою дозаправки в повітрі. Замовлення скасовано.

Voyager KC2

Позначення Королівських ВПС літака A330 MRTT тільки з двома підкрилевими заправними агрегатами.

Voyager KC3

Позначення Королівських ВПС літака A330 MRTT з двома підкрилевими заправними агрегатами і штанговою системою дозаправки в повітрі.

Експлуатанти[ред. | ред. код]

Перший A330 MRTT Австралійських ВПС
Австралія Австралія
  • ВПС Австралії: 4 експлуатуються, 1 замовлений. Головний замовник[43].
Саудівська Аравія Саудівська Аравія
  • ВПС Саудівської Аравії: 6 замовлено.
ОАЕ ОАЕ
  • ВПС ОАЕ: 3 замовлено.
Велика Британія Велика Британія
  • ВПС Великої Британії: 14 замовлено (7 KC2, 5 KC3 + 2 для переобладнання в KC3). Перший літак переданий у 2012 році.
Франція Франція
  • ВПС франції: 12 замовлено[44].

Аварії та події[ред. | ред. код]

19 січня 2011 року над Атлантичним океаном під час дозаправки винищувача F-16 португальських ВВС з заправника A330 MRTT, обладнаного штанговою системою, стався серйозний льотний інцидент. Під час дозаправки штанга, що з'єднує два літаки, зламалася поруч з місцем підключення приймаючого літака. Зламана штанга склалася під фюзеляж A330 MRTT, почала неконтрольовані коливання і відламалася від літака-заправника в місці з'єднання. Обидва літаки були пошкоджені, але змогли безпечно приземлитися. A330 MRTT проходив внутрішні випробування і призначався для австралійських ВПС. Австралійських пілотів на борту не було.

10 вересня 2012 року на висоті близько 8000 м у повітряному просторі Іспанії відламалася штанга дозаправки A330 MRTT. Штанга відламалася в місці механічного з'єднання і впала на землю. Літак безпечно приземлився. Жертв і постраждалих не було. Подія стала результатом навмисних дій випробувачів. Пізніше Airbus пояснив, що така подія не могла статися у звичайних експлуатаційних умовах[45][46].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Джерела: A330 MRTT[47], KC-30[48][49], Airbus A330[50].

Екіпаж: 2 пілота, 1 оператор дозаправки

Місткість: 380 пасажирів, 8 військових піддонів + 1 контейнер LD6 + 1 контейнер LD3 (у вантажному відсіку на нижній палубі)

Довжина: 58,80 м

Розмах крила: 60,3 м

Висота: 17,4 м

Площа крила: 362 м2

Маса порожнього: 125 т

Корисне навантаження: 45 т (за винятком палива)

Максимальна злітна маса: 233 т

Можливості дозаправки

Маса палива: 111 т максимально, 65 т при бойовому радіусі дії 1800 км і 2-годинному баражуванні

Силова установка: 2 двигуни Rolls-Royce Trent 772B або General Electric CF6-80E1A4 або Pratt & Whitney PW 4168A

Тяга: 320 кН

Льотні характеристики

Максимальна швидкість: 880 км/год

Крейсерська швидкість: 860 км/год

Дальність: 14800 км

Практична стеля: 12600 м

См. також[ред. | ред. код]

Схожі літаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 12 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ A330-200 MRTT Future Strategic Tanker Aircraft (FSTA) — Airforce Technology. Архів оригіналу за 23 травня 2008. Процитовано 9 січня 2017.
  3. ↑ A330 tanker gains military certification. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 9 січня 2017.
  4. ↑ First RAAF KC-30 arrives | Australian Aviation Magazine. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  5. ↑ Qantas receives second A330 for Australia's KC-30 tanker conversion. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 9 січня 2017.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ PICTURES: Australia gets second KC-30A tanker. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  8. ↑ http://www.silobreaker.com/DocumentReader.aspx?[недоступне посилання з лютого 2019]
  9. ↑ Air Force News :: Top Stories. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  10. ↑ Boom or bust!. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  11. ↑ Second KC-30A touches down in Australia | Australian Aviation Magazine. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  12. ↑ Qantas Defence Services — Committed to Excellence in Defence Support. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  13. ↑ BBC NEWS | Business | EADS wins £13bn RAF tanker deal. Архів оригіналу за 2 квітня 2008. Процитовано 9 січня 2017.
  14. ↑ Ministry of Defence | Defence News | Equipment and Logistics | RAF's largest ever aircraft arrives in the UK. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  15. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2011. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Daily Post North Wales — Business — News — Airbus wins an order from India for its airborne refuelling tanker jet. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2017.
  17. ↑ IAF's Rs 6000-cr refuelling aircraft tender cancelled. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 9 січня 2017.
  18. ↑ Maintenance Repair and Overhaul (MRO) News, Products, Suppliers and MRO Events[недоступне посилання з лютого 2019]
  19. ↑ Airbus A330 wins IAF Tanker Tender. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 9 січня 2017. {{cite web}}: Текст «idrw.org» проігноровано (довідка)
  20. ↑ Airbus Wins India's Tanker Rebid | Defense News | defensenews.com. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 2 травня 2022.
  21. ↑ UAE to buy 3 Airbus refuelling aircraft. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 2 травня 2022.
  22. ↑ EADS Global Website — EADS Global Website. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  23. ↑ WebCite query result. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 22 жовтня 2012.
  24. ↑ Saudi Arabia picks EADS to supply three Airbus A330-based tankers. Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 9 січня 2017.
  25. ↑ Airbus Group — Airbus Group. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  26. ↑ http://www.defensenews.com/story.php?i=4206646&c=EUR&s=AIR[недоступне посилання]
  27. ↑ www.military-aerospace-technology.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 9 січня 2017.
  28. ↑ Ex-Pentagon procurement executive gets jail time — Defense — GovExec.com. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 9 січня 2017.
  29. ↑ Air Force Posts KC-X Request for Proposals. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  30. ↑ At Boeing, shock — and then anger — seattlepi.com
  31. ↑ Maintenance Repair and Overhaul (MRO) News, Products, Suppliers and MRO Events. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 2 травня 2022.
  32. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2008. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2008. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  34. ↑ Air Force Resumes Tanker Contest — WSJ.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  35. ↑ Northrop Grumman — News Releases. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 9 січня 2017.
  36. ↑ Northrop Grumman declines to bid on latest KC-X RFP
  37. ↑ Northrop Withdraws From Bidding on Air Force Tanker — NYTimes.com. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 9 січня 2017.
  38. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  39. ↑ Boeing Wins $35 Billion Contract for Air Force Tankers — NYTimes.com. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 9 січня 2017.
  40. ↑ Brazil to seek deal for A330 tankers. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 9 січня 2017.
  41. ↑ AFP: France to buy Airbus tankers from 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  42. ↑ Singapore Seeks Tankers, Tranports, ASW — RP Defense. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 січня 2017.
  43. ↑ PICTURES: Australia to receive first Airbus Military A330 MRTT. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 9 січня 2017.
  44. ↑ Lenta.ru: Франция заказала дюжину самолетов-заправщиков A330MRTT. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  45. ↑ Airbus Military explains cause of A330 boom detachment. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 9 січня 2017.
  46. ↑ EADS Tanker Loses Boom Over Spain. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 2 травня 2022.
  47. ↑ Airbus Group — Airbus Group[недоступне посилання з серпня 2019]
  48. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2009. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  49. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 9 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  50. ↑ A330 Family: A330-200, A330-300 — A330 photos, pictures, A330 videos, A330 3D view. Архів оригіналу за 4 березня 2008. Процитовано 9 січня 2017. {{cite web}}: Текст «Airbus, a leading aircraft manufacturer» проігноровано (довідка); Текст «Airbus» проігноровано (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Airbus_A330_MRTT&oldid=42141399