French
DeutschБогомольчик Гельдрейха — Вікіпедія
| Богомольчик Гельдрейха | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ameles heldreichi Brunner[en], 1882 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Богомольчик Гельдрейха[1], також амелес Хелдриха[2] (Ameles heldreichi) — один з дрібних видів богомолів південноєвпропейського роду Ameles. Дорослі самці тендітні й крилаті, непогано літають, самиці більш кремезні, обидві пари крил сильно вкорочені. Вид поширений на Балканському півострові, Близькому Сході, до нього також відносять популяцію богомольчика кримського, що мешкає на півдні України.
Вид названий на честь німецького ботаніка Теодора фон Гельдрейха.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло невелике, вохристе. Самці тендітні, крилаті, довжиною 2,2-2,7 см. Задні крила самців прозорі, жовтуваті, надкрила повністю покривають черевце. Костальна зона передніх крил самців прозора. Самиці кремезніші, тіло 2,3-3 см, крила сильно вкорочені, ледве досягають першого тергіта черевця. Бічні краї передньоспинки самиць дрібнозубчасті, з чорними крапками. Дуже подібний до близького виду Ameles decolor, відрізняється конічним горбком зверху фасеткового ока та будовою статевих органів.[3]
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Богомол мешкає в сухих трав'янистих ландшафтах, на чагарниках. Трапляється на схилах ярів, передгір'їв.[2]
Ареал[ред. | ред. код]
Поширений на Балканському півострові: у Греції, Болгарії, Румунії, Хорватії[4], Албанії, Північної Македонії. Мешкає також в Туреччині, Йорданії, Ізраїлі, Палестині, Лівії.[3] Окрема популяція (іноді підвид богомольчик кримський) відома на півдні України: Крим, Запорізька область та Херсонська область. У 1996—2006 роках ці богомоли поширилися на степові ділянки Темрюцького району Краснодарського краю Росії[5].
Охорона[ред. | ред. код]
В Україні внесений до Червоної книги Донецької області як неоцінений[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пушкар Т.І., Єпішін В.В. (16 листопада 2016), Abstract book of the Conference of young zoologists – 2016 (PDF), Zoological courier, Kiev, Institute of zoology (10): 17—18, архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018, процитовано 6 серпня 2019
{{citation}}: Проігноровано|chapter=(довідка) - ↑ а б в Червона книга Донецької області: тваринний світ[недоступне посилання]. Науково-інформаційний довідник / За ред.. В. Д. Залевського (безхребетні), О. І. Бронскова (хребетні). — Вінниця: ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. — 452 с. С. 72
- ↑ а б Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 90. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)
- ↑ Are Empusa Pennata and Bolivaria Brachyptera really present in Croatia? A reply to Kranjčev (2013) with a critical review of the mantid taxa found in Croatia // Entomol. Croat.. — 2014. — Т. 18, вип. 1–2. — С. 17–25. Архівовано з джерела 30 грудня 2018. Процитовано 6 серпня 2019.(англ.)
- ↑ Stolyarov, M. V. (2009). A preying mantis species (Mantidae) new for the fauna of Russia. Entomological Review. 89 (2): 189—190. doi:10.1134/S0013873809020092. ISSN 0013-8738.
Джерела[ред. | ред. код]
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 74-75. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)