Atlas V — Вікіпедія

Atlas V
Призначення Космічна ракета-носій
Виробник ULA, Локгід
Країна США США
вартість запуску (2016) $109 млн
Розміри
Висота 58,3 м
Діаметр 3,81 м
Маса 334'500—546'700(залежно від використовуваної конфігурації кг
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО
8'250—20'520 кг
Вантаж на
ГПО
4'750—8'900 кг
Споріднені ракети
Родина Atlas
Аналоги Дельта IV, Omega, Falcon 9 Block 5
Історія запусків
Статус діюча
Космодроми Мис Канаверал; Ванденберг, ВПС США
Всього запусків 80
(401: 38, 411: 5, 421: 7, 431: 3)
(501: 6, 521: 2, 531: 3, 541: 6, 551: 10)
Успішних 79
Частково невдалих 1 (401)[1]
Прискорювач (Ступінь 0) - AJ-60A
No прискорювача 1-5
Довжина 17 м
Діаметр 1,6 м
Маса порожнього 4'67 кг
Повна маса 46'697 кг
Двигуни
Тяга 1'688 кН
Питомий імпульс 279 с
Тривалість горіння 94 с
Паливо
ступінь - Перший-Atlas CCB
Довжина 32,46 м
Діаметр 3,81 м
Маса порожнього 21'054 кг
Повна маса ~305'000 кг
Двигуни РД-180
Тяга 3'827 кН, вак.: 4'153 кН
Питомий імпульс 311 с, вак: 337 с
Тривалість горіння 253 с
Паливо гас/рідкий кисень
ступінь - Другий-Centaur
Довжина 12,68 м
Діаметр 3,05 м
Маса порожнього 2'316 кг
Повна маса ~23'000 кг
Двигуни RL10-A або RL10-C
Тяга 99,2 кН
Питомий імпульс 450 с
Тривалість горіння 842 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень

«Атла́с V» (англ. Atlas V) — одноразова ракета-носій (РН) серії Атлас. Належить до ракет середнього класу. Спочатку вироблялася компанією «Локгід», потім альянсом «United Launch Alliance», сформованим спільно Локгідом і Боїнгом.

Починаючи із серпня 2002 року по травень 2011 року було здійснено 26 стартів, при яких була продемонстрована майже 100 % надійність ракети-носія.

Старти Атлас V[ред. | ред. код]

Серед найбільш відомих стартів: Марсіанського розвідувального супутника та Нові обрії — дві дослідницькі програми НАСА, перша присвячена вивченню Марса, інша Плутона і його супутника Харона.

18 червня 2009 року ракета-носій в конфігурації 401 використовувалася для запуску «Місячного розвідувального супутника» (LRO). 5 серпня 2011 року було здійснено запуск КА Juno для вивчення Юпітера.

15 липня 2015 ракетою-носієм Atlas V, яка стартувала з пускового комплексу військово-повітряних сил США на космодромі на мисі Канаверал (штат Флорида) виведений на орбіту американський навігаційний супутник USA-262, також відомий як GPS IIF-10, GPS 2F-10, GPS SVN-72 та NAVSTAR 74.

У ніч на 20 січня 2018 року ракета-носій Atlas V з американським військовим супутником GEO-4 була успішно запущена компанією United Launch Alliance з космодрому на мисі Канаверал.[2]

26 березня 2020 року ракета Atlas V вивела на орбіту супутник зв'язку Advanced Extremely High Frequency (AEHF) для космічних сил США. Система AEHF — високошвидкісна і стійка до злому і глушіння.[3]

16 жовтня 2021 року ракета вивела у космос космічний апарат «Люсі», який направився до троянських астероїдів Юпітера аби вивчити їх властивості.[4]

7 грудня 2021 року NASA почала місію по запуску у космос Лазерного ретранслятора зв'язку (LCRD). Ракета Atlas V 551 United Launch Alliance вирушила на орбіту, несучи супутники та технологічні експерименти в рамках місії 3 програми космічних випробувань Міністерства оборони США та Космічних сил США.[5][6]

Фото галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Космічна сторінка Гунтера — РН Атлас V (401). [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Ракета-носій Atlas V з військовим супутником США стартувала з мису Канаверал (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  3. Пандемія не перешкода. Ракета Atlas V вивела на орбіту військовий супутник
  4. NASA відправило унікальну місію до астероїдів Юпітера. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  5. https://twitter.com/nasa. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  6. NASA сьогодні запускає у космос лазери: для чого це потрібно. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]