Азола каролінська — Вікіпедія

Азола каролінська
Азола каролінська (червоне) і ряска (зелене) у невеликому басейні
Азола каролінська (червоне) і ряска (зелене) у невеликому басейні

В безпеці (TNC)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Moniliformopses
Папоротеподібні (Filicophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Сальвінієві (Salviniales)
Родина: Сальвінієві (Salviniaceae)
Рід: Азола (Azolla)
Вид: A. cristata
Azolla cristata
Kaulf.
Синоніми[2]
Синоніми A. каролінської включають:
Посилання
Вікісховище: Azolla caroliniana
Віківиди: Azolla
EOL: 597508
IPNI: 17056910-1
ITIS: 18008
NCBI: 39631

Азола кристата, Москитоферн каролінський, Азола каролінська або водяний оксамит, є різновидом Азола, родом з Америки, у східній частині Північної Америки від південного Онтаріо на південь та від східного узбережжя на захід до Вісконсіна та Техасу, а також у Карибському басейні, у Центральній і Південній Америці від південно-східної Мексики (Чіапас) на південь до північної Аргентини та Уругваю.

Це прісноводна водна папороть з лусковидними листям 5–10 мм завдовжки, від зеленого до червонуватого, найчастіше червонуватого при сильному освітленні та взимку. Вони покриті крихітними виступами, які називаються трихомами, які надають їм вигляд оксамиту.[3] Він здатний фіксувати азот із повітря за допомогою симбіотичних ціанобактерій. Витримує зимову температуру води до 5 °C (41 градус за Фаренгейтом), з оптимальним літнім зростанням між 25–30 °C. (77-86 градусів за Фаренгейтом).[4]

Деталь листя
Azolla cristata в Державному історичному парку Джека Лондона

Ідентифікація[ред. | ред. код]

Єдиний надійний спосіб відрізнити цей вид від Azolla filiculoides — це дослідження трихом на верхніх поверхнях листя. Трихоми — це невеликі виступи, які створюють водонепроникність. Вони одноклітинні в A. filiculoides, але перегородкові (двоклітинні) в A. кристати .[2]

Назва[ред. | ред. код]

Цей вид здавна відомий під назвою Азола каролінська. Однак дослідження Evrard & Van Hove[2] виявило, що типовий екземпляр А. каролінської насправді складається з рослин Azolla filiculoides, і тому назва каролінська завжди неправильно застосовувалася до цього виду. 

Вирощування та використання[ред. | ред. код]

Азола кристата має комерційне значення для вирощування в південній та східній Азії як біодобриво, яке цінується за його азотфіксуючу здатність, що приносить користь таким культурам, як рис, коли папороть вирощується під нею, і зменшує потребу в додаванні штучних добрив.[4] Густий килимок листя (до 4 см завтовшки[3]) також пригнічує ріст бур'янів.[4] Зібрані листя також використовуються як корм для риби та птиці.[4] Він також часто використовується як плаваюча рослина як у холодноводних, так і в тропічних акваріумах, а також у відкритих водоймах; розмножується поділом.[5]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. NatureServe Explorer 2.0 Azolla caroliniana Eastern Mosquito Fern. explorer.natureserve.org. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  2. а б в Evrard, C.; Van Hove, C. (2004). Taxonomy of the American Azolla Species (Azollaceae): A Critical Review. Systematics and Geography of Plants. 74 (2): 301—318.
  3. а б Flora of North America: Azolla cristata [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  4. а б в г NESAC: Package of Practice for Azolla [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
  5. Hiscock, P. (2003).

Посилання[ред. | ред. код]