B (латиниця) — Вікіпедія

B
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ǩ Ƙ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

B, b («бе») — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі. Походить від грецької літери Β, β («бета»). Позначає приголосний звук [b], іноді також [p], [v] та ін.

Читання[ред. | ред. код]

Інше використання[ред. | ред. код]

Велика літера[ред. | ред. код]

Мала літера[ред. | ред. код]

  • У музиці — буквене позначення звука сі-бемоль. Застосовується, зокрема, в назвах музичних творів для визначення тональності, наприклад концерт b-moll (сі-бемоль мінор) П. І. Чайковського та інші.

Способи кодування[ред. | ред. код]

В Юнікоді велика B записується U+0042, а мала b — U+0062.

Код ASCII для великої B — 66, для малої b — 98; або у двійковій системі 01000010 та 01100010 відповідно.

Код EBCDIC для великої B — 194, для малої b — 130.

NCR код HTML та XML є «B» та «b» для великої та малої літер відповідно.


Див. також[ред. | ред. код]