BankID — Вікіпедія

BankID — технологія дистанційної ідентифікації та автентифікації фізичних осіб в інформаційно-телекомунікаційних системах. Суть технології у наданні банком клієнтському сайту ідентифікаційних даних користувача після автентифікації у системі «клієнт-банк». BankID є основним методом ідентифікації в додатку державних послуг Дія.

BankID в Україні[ред. | ред. код]

Специфікація BankID в Україні є додатком до Публічної пропозиції Національного банку України на укладення Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг Національним банком України та складається з двох частин:

  • Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з порталом послуг)[1]
  • Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з банком)[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з порталом послуг). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021. 
  2. Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з банком). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Що таке BankID? [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] | Кабінет Міністрів України

Посилання[ред. | ред. код]