Лабораторії Белла — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2020)

Лабораторії Белла

англ. Bell Labs
Штаб-квартира Лабораторій Белла в Мюррей Гіл[en]
Тип	приватна компанія науково-дослідний інститут і видавництво
Форма власності	товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь	інформаційні технології і індустрія програмного забезпечення
Засновано	1925
Засновник(и)	Александер Ґрем Белл
Штаб-квартира	Мюррей Гілл, Нью-Джерсі, США
Власник(и)	Nokia
Холдингова компанія	Lucent Technologies
bell-labs.com
Нагороди	Національна медаль технологій та інновацій США Technical Grammy Awardd
Лабораторії Белла у Вікісховищі

Лабораторії Белла (англ. Bell Laboratories, скорочено Bell Labs, колишні назви AT&T Bell Laboratories, Bell Telephone Laboratories) — в минулому американська корпорація, створена 1925 р. шляхом злиття та централізації науково-дослідних відділів компаній AT&T і Western Electric. З 1996 р. — дослідницький підрозділ Lucent Technologies. Великий дослідницький центр в царині телекомунікацій, електронних та комп'ютерних систем.

Провідний принцип лабораторій полягає у тому, що інновації є результатом постійної взаємодії між фундаментальними та прикладними дослідженнями та між технологами та відповідальними за маркетингове та бізнес-управління.

1 грудня 2006 Lucent Technologies у результаті злиття з французькою компанією Alcatel перетворилася на Alcatel-Lucent, а Лабораторії Белла стала дослідницьким центром корпорації Alcatel-Lucent.

У 2008 році було оголошено про згортання фундаментальних наукових досліджень у галузі матеріалознавства і фізики напівпровідників. Замість цього діяльність дослідницького центру сконцентрувалася на технологіях, що представляють для материнської компанії Alcatel-Lucent найбільший комерційний інтерес.

14 січня 2016 р. Лабораторії Белла у складі Alcatel-Lucent стала частиною Nokia.

Історія компанії[ред. | ред. код]

Лабораторії Белла визначили розвиток багатьох галузей сучасної науки та техніки — від засобів зв'язку до кіно та телебачення, від авіації до освоєння космосу.

У 20-30 р.р. ХХ ст. дослідники лабораторій «дали звук» кіноіндустрії, продемонстрували далеку телевізійну передачу та електричний цифровий комп'ютер. Два винаходи цифрового століття — транзистор і теорія інформації — дітища досліджень Лабораторій Белла у 40-х роках. Фотоелемент, концепція лазера, супутниковий зв'язок — усе це в числі інших важливих внесків лабораторій у період між 1950 та 1960 роками.

З 1925 року одинадцять дослідників Лабораторій Белла стали лауреатами Нобелівської премії, шістнадцять вчених і інженерів удостоїлися медалей за розвиток науки і техніки. Усього ж на рахунку Bell Labs понад тридцять тисяч винаходів (це більш ніж три патенти за кожні два робочі дні).

У 1962—1985 роках директором компанії був Макс Вернон Метьюз — піонер комп'ютерної музики та творець першої в світі музичної комп'ютерної програми.

У 1962 році фізик Джон Ларі Келлі-молодший створив за допомогою комп'ютера IBM 704 одне з найвідоміших досягнень в історії Лабораторій Белла — синтезатор мови. Вважається, що саме це досягнення відображене в романі «Космічна Одіссея» Артура Кларка (HAL 9000).

У Лабораторіях Белла були створені операційні системи Unix, Plan 9 і Inferno, мови програмування C та C++.

Як науково-дослідний центр Lucent Technologies, Bell Labs зробила для розвитку зв'язку більше, ніж будь-яка інша компанія, що займається дослідницькою і конструкторською діяльністю. Це дозволило Lucent Technologies досягти високих рівнів системної надійності в устаткуванні.

Найвідоміші розробки[ред. | ред. код]

• 1933 — Карл Янський відкрив радіохвилі, що йдуть з центру галактики (початок радіоастрономії).
• 1947 — винайдено транзистор. В 1956 році Джон Бардін, Вільям Бредфорд Шоклі і Волтер Гаузер Браттейн отримали за це Нобелівську премію з фізики.
• 1948 — Клод Шеннон опублікував статтю англ. «A Mathematical Theory of Communication», одну з основних робіт із теорії інформації.
• 1954 — у Bell Labs створені перші практичні фотоелементи.
• У 1970-х Браян Керніган, Денніс Рітчі і Кен Томпсон розробили перші версії операційної системи UNIX та мови C.
• У 1980-х Б'ярн Страуструп розробив мову C++.
• З кінця 1980-х — початку 1990-х розробляється перспективна експериментальна операційна система Plan 9.
• Розробка мови програмування AMPL.

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт компанії Лабораторії Белла. [Архівовано 31 серпня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.