Boeing KC-135 Stratotanker — Вікіпедія

Boeing KC-135 Stratotanker
KC-135 Stratotanker
Призначення:	військово-транспортний літак/літак-заправник
Перший політ:	31 серпня 1956
На озброєнні у:	США
Розробник:	Боїнг
Виробник:	«Boeing»
Всього збудовано:	803
Максимальна швидкість (МШ):	933 км/год
Дальність польоту:	5550 км
Практична стеля:	15 200 м
Довжина:	41,53 м
Висота:	12,70 м
Розмах крила:	39,88 м
Площа крила:	226 м²
Порожній:	44 663 кг
Споряджений:	146 000 кг
	Boeing KC-135 Stratotanker у Вікісховищі

Boeing KC-135 Stratotanker
Виробник	Боїнг
Перший політ	31 серпня 1956
Виготовлено	803
	Boeing KC-135 Stratotanker у Вікісховищі

Боїнг KC-135 «Стратотанкер» (англ. Boeing KC-135 Stratotanker^[1]^[a]) — американський реактивний чотиридвигуновий спеціалізований багатофункціональний військово-транспортний літак/літак-заправник, спроєктований на початку 1950-х на базі транспортного літака C-135 Stratolifter^[en].

Виробництво і модифікації[ред. | ред. код]

Літак KC-135 розроблявся насамперед для збільшення радіуса дії стратегічних бомбардувальників типу B-52, для чого була розроблена дистанційно-керована телескопічна штанга довжиною до 14,3 метра. Спочатку передбачалося перекачування близько половини бортового палива танкера (43,5 т).

Перший дослідний серійний KC-135, створений на базі Boeing 367-80^[en] і елементів конструкції 707 злетів у серпні 1956 року. Постачання для Стратегічного командування ВПС США, на авіабазу Castle в Каліфорнії, були розпочаті у червні 1957 року. Надалі літак глибоко модернізувався, з заміною двигунів і бортових систем, що значно підвищило його характеристики.

На базі KC-135 були створені різноманітні модифікації: розвідники, розвідники радіоелектронних засобів противника, розвідники погоди, літаки для наукових досліджень, повітряні командні пункти управління і зв'язку зі стратегічними ядерними силами — МБР, підводними човнами з БРПЛ, бомбардувальників, на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, перевезення командування збройних сил США. Нині KC-135 і його різні військові та науково-дослідні модифікації продовжують літати. Передбачається їх експлуатація до 2040 року.

Конструкція[ред. | ред. код]

Аеродинамічна схема: чотиримоторний турбовентиляторний (перші модифікації були з ТРД) низькоплан зі стрілоподібним крилом і однокілевим оперенням.

Відмітні особливості літака[ред. | ред. код]

Перший у світі крупносерійний реактивний спеціалізований літак-заправник.
Військовий реактивний літак-заправник — літак-довгожитель (можлива служба до 80-85 років).

Хвостове оперення Боїнга КС-135. Добре видна заправна штанга.

Модифікації[ред. | ред. код]

KC-135 Stratotanker — заправник:

KC-135A — базова модель, з турбореактивними двигунами Pratt & Whitney J-57-P-59W. Всього випущено 732.
KC-135E — перша модифікація KC-135A, з двигунами Pratt & Whitney TF-33-PW-102 (на 14 % більш економічними). Всього переобладнано 167 машин. Знято з озброєння у 2009 році.
KC-135Q — друга модифікація KC-135A. Всього переобладнано 56 машин. 30 з них були призначені, через специфічність палива JP-7, для дозаправки однієї-єдиної моделі літака — літака-розвідника Lockheed SR-71 («Чорний дрізд»)^[2].
KC-135R — третя модифікація. Встановлено чотири турбовентіляторних двигуни CFM International CFM-56-2B-1, проведена заміна частини обшивки нижній поверхні крила, встановлено більш досконале пілотажно-навігаційне обладнання, електрична та гідравлічна системи, запас палива був збільшений з 86 до 92 тонн. У результаті цього маса літака зросла з 137 до 146 тонн. Вартість модернізації одного літака з KC-135 KC-135R становила 16 млн доларів США. Всього переобладнано не менш 361 машини.
KC-135T — модернізація KC-135Q до рівня KC-135R. Всього переобладнано 54 машини.
KC-135F —
KC-135FR — модифікація для ВПС Франції.

C-135 Stratolifter — транспортувальник:

KC-135A —
KC-135B —
KC-135E —
KC-135C —

Літаки для перевезення командування збройних сил США:

VC-135 (VTP) — військовий пасажирський варіант.

Військові модифікації KC-135:

EC-135 Looking Glass (дзеркало) — повітряна система, що відображає/повторює наземні системи керування пусками МБР з використанням системи ALCS.
EC-135H —
RC-135 Rivet Joint — серія літаків (A, B, D, E, M, R, U) для радіоелектронної розвідки та аерофотозйомки, не мають озброєння. У складі ВПС і ВМФ США. Крім льотного екіпажу, на борту працюють 25-30 операторів.
RC-135S — літак телеметрії під час випробування балістичних ракет.
RC-135U — літак радіоелектронної розвідки варіант з двигуном TF33-P9
RC-135W — літак радіоелектронної розвідки, подовжена носова частина
RC-135V — літак радіорозвідки та збору даних про роботу іноземних радіоелектронних засобів, що застосовується при розробці нових систем радіоелектронних перешкод. Літак RC-135V/W обладнаний комплексною апаратурою радіоелектронної розвідки та системами управління і цілевказування наземним і повітряним засобам ППО, у складі екіпажу працюють сім операторів.
WC-135B Constant Phoenix — літак-розвідник погоди, належить Повітряним силам США.
OC-135B Open Skies — літак на базі розвідника RC-135B для контролю за військовою діяльністю держав у рамках міжнародної програми «Відкрите небо».

Науково-дослідні модифікації KC-135:

NKC-135A — дослідний літак, у складі Повітряних сил США.
EC-135N ARIA — літак зв'язку і спостереження за космічними об'єктами.
EC-135E ARIA —

Інші військові та розвідувальні літаки, схожі на KC-135 створювалися на базі планера Boeing 707.

Втрати літаків[ред. | ред. код]

За одними даними, з початку експлуатації в 1956 році до січня 1990 року в авіакатастрофах було втрачено 73 літаки КС-135 різних модифікацій^[3]; по іншим — 62 шт. КС-135 всіх модифікацій^[4]^[5].
3 травня 2013 року на півночі Киргистану в районі села Чалдовар зазнав аварії KC-135R бортовий номер AMC-38877, що належить американського Центру транзитних перевезень аеропорту Манас.

Експлуатанти[ред. | ред. код]

Велика Британія — 2 RC-135W, станом на 2016 рік^[6]
Сінгапур — 4 KC-135, станом на 2016 рік
США — 363 KC-135R, 54 KC-135T, 2 WC-135, 8 RC-135V, 9 RC-135W, 3 RC-135S, 2 RC-135U і 2 OC-135B, станом на 2016 рік
Туреччина — 7 KC-135R, станом на 2016 рік
Франція — 6 KC-135 і 22 C-135FR, станом на 2016 рік
Чилі — 3 KC-135, станом на 2016 рік

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Екіпаж: 3 чол (командир, другий пілот і оператор дозаправки)
Довжина: 41,53 м
Розмах крила: 39,88 м
Висота: 12,70 м
Площа крила: 226 м²
Вага порожнього: 44 663 кг
Максимальна злітна вага: 146 000 кг
Двигуни: 4 турбовентиляторних CFM International CFM-56 (тяга кожного — 96 кН) або Pratt & Whitney TF-33-PW-102 (тяга кожного — 80 кН)
Максимальна швидкість: 933 км/год
Дальність польоту: 5550 км
Стеля: 15 200 м
Швидкопідйомність: 1490 м/хв.

Див. також[ред. | ред. код]

КС-45

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Від англ. stratosphere та tanker — «стратосферний танкер»
Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «транспортний літак», а індекс K означає, що літак модифіковано для задач літака-заправника.

↑ Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.
↑ Авиационная энциклопедия «Уголок неба». SR-71 Blackbird. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 14 квітня 2018.
↑ США // «Зарубежное военное обозрение», № 1, 1990. стр. 95
↑ C-135 FLIGHT MISHAP HISTORY [Архівовано 19 березень 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 березня 2012)
↑ Список втрат «танкерів» (ASN Aviation Safety Database). Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 162. — ISBN ISBN 9781857438352.

[2] Від англ. stratosphere та tanker — «стратосферний танкер»
Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «транспортний літак», а індекс K означає, що літак модифіковано для задач літака-заправника.

[1] Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.

[3] Авиационная энциклопедия «Уголок неба». SR-71 Blackbird. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 14 квітня 2018.

[4] США // «Зарубежное военное обозрение», № 1, 1990. стр. 95

[5] C-135 FLIGHT MISHAP HISTORY [Архівовано 19 березень 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 17 березня 2012)

[6] Список втрат «танкерів» (ASN Aviation Safety Database). Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.

[7] International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2016. — London : Taylor&Francis, 2016. — С. 162. — ISBN ISBN 9781857438352.

[1]

[a]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]