CureVac — Вікіпедія

CureVac
Тип бізнес і публічна компанія
Форма власності Aktiengesellschaft[d]
Галузь Біотехнологія
Засновано 2000
Засновник(и) Ingmar Hoerr[1], Steve Pascolo, Florian von der Muelbe, Gunther Jung and Hans-Georg Rammensee
Штаб-квартира Тюбінген, Німеччина
Ключові особи Інґмар Герр (нім. Ingmar Hoerr) (CEO)[2]
Виторг EUR 1,4 млрд (2017)[3]
Власник(и) Дітмар Гопп і KfW[4]
Співробітники > 450[5]
www.curevac.com
Нагороди
CMNS: CureVac у Вікісховищі

CureVac — біофармацевтична компанія зі штаб-квартирою в Тюбінгені, Німеччина, яка розробляє методи лікування на основі матричної РНК (мРНК). Компанія спеціалізується на розробці вакцин проти інфекційних захворювань, ліків проти раку і рідкісних захворювань. Заснована в 2000 році. В листопаді 2014 року CureVac налічувала близько 240 співробітників[6], а в травні 2018 року — 345 співробітників[5].

CureVac уклав різні угоди з організаціями, зокрема угоди з Boehringer Ingelheim, Sanofi Pasteur, Johnson & Johnson, Genmab, Білла і Мелінди Гейтс, Eli Lilly and Company[7], Коаліцією за інновації в галузі забезпечення готовності до епідемій та Міжнародною ініціатівою щодо вакцини проти СНІДу[8]

Історія[ред. | ред. код]

У жовтні 2013 року CureVac розпочала співпрацю з Janssen Pharmaceuticals Inc., компанією Johnson & Johnson, з метою розробки нових вакцин проти грипу.[9] Також 2013 року CureVac анонсувала четвертий спільний проект в серії партнерських відносин з Інститутом дослідження раку, для проведення клінічних випробувань нових імунотерапевтичних методів лікування раку.[10]

У березні 2014 року компанія CureVac була відзначена премією на 2 мільйони євро, присудженою Європейською комісією за стимулювання нових технологій виробництва вакцин, які можуть допомогти світу, що розвивається, оскільки дослідження компанії можуть привести до створення нового покоління вакцин, які не потребують охолодження.[11]

У березні 2015 року інвестор CureVac, Фонд Білла і Мелінди Гейтс, погодився надати окреме фінансування для декількох проектів з розробки профілактичних вакцин на основі запатентованої платформи мРНК CureVac.[12] до вересня 2015 року CureVac розпочав співпрацю з Міжнародною ініціативою щодо вакцин проти СНІДу (IAVI), щоб прискорити розробку вакцин проти СНІДу з використанням імуногенів, розроблених IAVI та партнерами та доправлених за допомогою технології мРНК CureVac.[13] Того ж місяця CureVac оголосила, що відкриє філію в Сполучених Штатах у Бостоні, штат Массачусетс.[14]

Відповідно до угоди з Lilly, 2016 року компанія розпочала будівництво виробничого об'єкта.[15] До 2017 року CureVac отримала близько 359 мільйонів доларів США у вигляді інвестицій в акціонерний капітал і була оцінена в 1,65 мільярда доларів США.[16]

Вакцина від SARS-CoV-2 та втручання Трампа[ред. | ред. код]

Докладніше: CVnCoV

11 березня 2020 року стало відомо, що генеральний директор CureVac AG Даніель Менікеллі втратив цю посаду, його змінив засновник компанії Інґмар Герр. З'явилися також повідомлення, що 2 березня 2020 року Менікеллі зустрівся з президентом США Дональдом Трампом[17][2][18]. За даними німецької газети Welt am Sonntag, Трамп спробував переконати CureVac передати в розпорядження США ексклюзивні права на майбутню вакцину SARS-CoV-2, а також пропонував провідним співробітниками компанії переїхати до Сполучених Штатів.[19][20][21] Reuters, CNBC та South China Morning Post повідомили, що міністерство охорони здоров'я Німеччини підтвердило заяви Welt am Sonntag[22][23]. У заяві CureVac від 15 березня 2020 року було оголошено, що можлива вакцина від SARS-CoV-2 повинна бути доступна не одній нації, а всьому світу[24].

15 травня 2020 року фірма оголосила про перший успіх в розробці вакцини від SARS-CoV-2. За повідомленням CureVac, тести на тваринах дали позитивний результат щодо ефективності нової вакцини[25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ CureVac Announces New Management Structure (Пресреліз) (англ.). Curevac. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 17 березня 2020.
  2. ↑ а б Company Founder Ingmar Hoerr Succeeds Daniel Menichella as CEO of CureVac AG. CureVac. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  3. ↑ Річний звіт концерну від 31 грудня 2018; Відомості на сайті www.unternehmensregister.de
  4. ↑ https://www.tagesschau.de/wirtschaft/curevac-105.html
  5. ↑ а б Company Information. Curevac. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 17 березня 2020.
  6. ↑ Gates, Hopp back $110M megaround for CureVac's mRNA work. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  7. ↑ Carroll, John (18 жовтня 2017). Eli Lilly is making a $1.8B leap into the mRNA field, targeting next-gen cancer vaccines. endpts.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  8. ↑ CureVac Opens up an mRNA Hub in Moderna's Cambridge Backyard. 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  9. ↑ J&J's Janssen Companies Launch a Trio of Collaborations. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 17 березня 2020.
  10. ↑ CRI, Ludwig to Test Cancer Immunotherapy Combinations with CureVac. 4 листопада 2013.
  11. ↑ German RNA Vaccines Company Bags €2 Million E.U. Vaccine Prize. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 17 березня 2020.
  12. ↑ Bill And Melinda Gates Foundation Makes Its Largest Ever Equity Investment In A Biotech Company. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  13. ↑ IAVI and CureVac partner to further AIDS vaccine candidates. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  14. ↑ CureVac Opens up an mRNA Hub in Moderna's Cambridge Backyard Xconomy. Xconomy (англ.). 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 9 червня 2017.
  15. ↑ Curevac starts work on RNA-based drug plant with capacity for Lilly deal. in-pharmatechnologist.com. 30 жовтня 2017.
  16. ↑ The 8 Biggest Startups in Europe by Funding - Nanalyze. Nanalyze. 3 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  17. ↑ Was it something he said? Biotech CEO who met Trump this month exits without a word. FierceBiotech (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  18. ↑ Germany and US wrestle over coronavirus vaccine: report. Deutsche Welle (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  19. ↑ Jan Dams (14 березня 2020). Corona: USA will Zugriff auf deutsche Impfstoff-Firma. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  20. ↑ jat/dpa/AFP. Donald Trumps Test auf Coronavirus negativ ausgefallen. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  21. ↑ Germany tries to stop US from luring away firm seeking coronavirus vaccine. CNBC (англ.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  22. ↑ Trump trying to poach scientists working on virus vaccine, report claims. South China Morning Post (англ.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  23. ↑ Germany tries to stop US from luring away firm seeking coronavirus vaccine. Reuters (англ.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  24. ↑ Deutscher Corona-Impfstoff nicht nur für die USA – DW – 15.03.2020. DW.COM (нім.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  25. ↑ Corona-Impfstoff: Durchbruch im Kampf gegen Corona?​ CureVac meldet erfolgreiche Tests

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CureVac&oldid=35906744