DITA — Вікіпедія

Архітектура типізованої інформації Darwin (англ. Darwin Information Typing Architecture, DITA) — це заснована на XML технологія, що охоплює весь цикл розробки, випуску та доставки технічної інформації. Ця архітектура складена з набору принципів, що описують як створення модулів з ​​«типізованою інформацією» на рівні окремих тем, так і використання цієї інформації, наприклад в онлайн-довідці або на вебпорталі технічної підтримки.

Принципи DITA[ред. | ред. код]

Принцип єдиного джерела у DITA[ред. | ред. код]

DITA підтримує принцип єдиного джерела за допомогою:

  • можливості багаторазово використовувати контент;
  • профілювання та фільтрації контенту;
  • публікації у безліч форматів з одного джерела.

Контент може багаторазово використовуватись на наступних рівнях:

  • Контент усередині Топіка.
  • Топік загалом.
  • Карта документа.

DITA дозволяє профільтрувати контент за допомогою атрибутів. Фільтрування контенту здійснюється за допомогою фільтрів, що визначаються у форматі *.ditaval.

Контент може бути опублікований у безліч форматів, включаючи XHTML, PDF, ODT, Eclipse Help, HTML Help, JavaHelp, RTF, DocBook, Troff.

Багаторазове використання контенту на рівні топіка[ред. | ред. код]

Профілювання контенту — розмітка різних варіацій одного і того ж контенту і визначення в яких випадках повинна застосовуватися кожна з варіацій. Наприклад, той самий контент може мати різні варіації для різних клієнтів або для різних версій продуктів. Умовний контент - різні варіації контенту. При публікації залишається одна або кілька варіацій, релевантних для даного випадку, решта всіх варіацій відфільтровуються. Умовний контент позначається за допомогою атрибутів. Атрибути можуть бути визначені будь-якого елемента. Основні атрибути для профілювання контенту:

  • audience;
  • platform;
  • product;
  • xml: lang.

Нові атрибути можна додати через механізми спеціалізації DTD.

Фільтрація умовного контенту під час публікації відбувається за допомогою фільтрів, що визначаються у форматі *.ditaval. Файли *.ditaval складаються з:

  • Пара атрибут-значення.
  • Дії (приховати або показати) для кожної пари атрибут-значення, наприклад:

<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<val>

   <prop att="audience" val="p" action="exclude"/>

   <prop att="audience" val="a" action="include"/>

   <prop att="xml:lang" val="ru-ua" action="include"/>

   <prop att="xml:lang" val="en-us" action="exclude"/>

</val>

При застосуванні фільтра всі елементи, в яких задано атрибут audience="p" будуть виключені, а елементи, з атрибутом audience="a", будуть включені.

Для отримання різних результатів, залежно від того, який контент має бути фільтрований, може підтримуватися кілька фільтрів. Приклад використання в dita-розмітці:

<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<conbody>

    <p xml:lang="en-us">Кінець English text</p>

    <p xml:lang="ru-ru">Деякий російський текст</p>

</conbody>

Багаторазове використання контенту на рівні карти[ред. | ред. код]

Топик може бути увімкнений або виключений з певної картки документа. У кожній карті документа, один і той же топік може бути поміщений на різні рівні ієрархії та займати будь-яке місце в послідовності топіків. Якщо ряд топіків зустрічаються в одній і тій же послідовності й в одній і тій ієрархії, вони можуть бути об'єднані в міні-карту. Міні-карта може використовуватись як єдине ціле в інших картах. У різних картах міні-карта може знаходитися на різних рівнях ієрархії та займати будь-яке місце у послідовності топіків.

Топік-орієнтований підхід[ред. | ред. код]

  • Документ подано як організовану колекцію окремих контекстно-незалежних топіків.
  • Топік описує єдиний предмет.
  • Кожен топік написаний таким чином, що дозволяє його використовувати в багатьох контекстах.
  • У топіці може використовуватися умовний текст.
  • Усі топіки зберігаються в окремому місці.
  • Для публікації топіки збираються разом у картку документа. Карта визначає порядок та ієрархію документа.
  • Залежно від типу інформації, яку описує топік, топік має певну внутрішню структуру.

Типізація інформації[ред. | ред. код]

  • Concept — тип топіка для опису загальної інформації.
  • Task — тип топіка для покрокового опису процедур.
  • Reference — тип топіка для документування команд і налаштувань.

Відділення контенту від форматування[ред. | ред. код]

  • Топик містить лише контент.
  • Інформація про форматування елементів топіка зберігається в окремих файлах - шаблонах форматування.
  • Один і той же контент може бути представлений безліччю способів шляхом накладання різних шаблонів.
  • Форматування накладається на контент під час створення контенту та під час публікації.

Спеціалізація[ред. | ред. код]

Під спеціалізацією DITA розуміється механізм адаптації DITA для потреб. Можуть бути створені:

  • Нові інформаційні типи.
  • Нові домени.
  • Нові атрибути

Джерела[ред. | ред. код]

  • Darwin Information Typing Architecture (DITA) Version 1.3. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 1 листопада 2020.
  • Darwin Information Typing Architecture (DITA) Version 1.2. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
  • OASIS Darwin Information Typing Architecture (DITA) TC. OASIS. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 5 жовтня 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=DITA&oldid=41862025