Embraer Phenom 300 — Вікіпедія

Embraer Phenom 300
Embraer Phenom 300 в аеропорту Цюриха
Тип бізнес-джет
Розробник Бразилія Embraer
Виробник Бразилія Embraer
Перший політ 29 квітня 2008 року
Початок експлуатації 2009
Статус експлуатується
Роки виробництва з 2008
Виготовлено 500 (на початок 2019) [1]
Варіанти Embraer Phenom 100
CMNS: Embraer Phenom 300 у Вікісховищі

Embraer EMB-505 Phenom 300 — легкий реактивний бізнес-літак, розроблений бразильською авіабудівною компанією Embraer. Він може перевозити від 6 до 10 пасажирів на дальність до 3650 км. Вартість стандартного літака без будь-яких додаткових елементів складала 8955000 доларів США в 2015 році.

Проектування[ред. | ред. код]

Embraer почала проектувати Phenom 300 після усвідомлення, що потенційні клієнти Phenom 100 також хотіли б мати більший літак. Це був новий дизайн створений з метою польотів у невеликі аеропорти, такі як Лондон-Сіті та аеропорт Теллурайд.

Перший політ здійснено 29 квітня 2008 року, а 3 грудня 2009 року був виданий сертифікат типу.

29 грудня 2009 року Embraer поставив перший Phenom 300 в авіакомпанію Executive Flight Services на церемонії в штаб-квартирі компанії в Сан-Жозе-дус-Кампус, Бразилія. Всього за чотири роки, Phenom 300 піднявся на перше місце в списку найбільш популярних бізнес-джетів з 60 екземплярами переданими замовникам в 2013 році.

Конструкція[ред. | ред. код]

Phenom 300 — це низькоплан зі стрілоподібним крилом, що має горизонтальний стабілізатор з Т-образною конфігурацією оперення і висувним триколісним шасі. В задній частині літака на пілонах розміщені два турбовентиляторних двигуна Pratt & Whitney Canada PW535E, по одному на кожній стороні фюзеляжу. В герметичній кабіні є місце для дев'яти пасажирів та екіпажу з двох пілотів, а при польотах з одним пілотом на борту може знаходитися додатковий пасажир. Доступ до кабіни пілотів і салону здійснюється за допомогою вбудованого трапу на лівій стороні фюзеляжу.

Конструкція літака розрахована на 28000 циклів польоту або 35000 годин. Він побудований на 18% композиційних матеріалів, оснащений вінглетами, але не має реверса тяги двигунів.

Phenom 300 має єдину точку заправки, закриту туалетну кімнату і багажний відсік. Для створення інтер'єру літака залучалися фахівці компанії DesignworksUSA. В кабіні пілотів встановлена авіоніка Embraer Prodigy, яка базується на Garmin G1000.

Оператори[ред. | ред. код]

Велика Британія Велика Британія
Flairjet[2] (Перший замовник в Європі)
США США
Flight Options[3]

Поставки[ред. | ред. код]

Рік 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019[4]
Кількість[5] 1 26 42 48 60 73 70 63 54 53 51

Специфікації[ред. | ред. код]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 чи 2 пілота
  • Пасажиромісткість: 6 пасажирів (стандартна конфігурація) + 1 в кокпіті; максимум 10 включаючи[6] 1 в кокпіті та 1 на компактному туалеті)
  • Довжина: 15,90 м
  • Висота: 5 м
  • Розмах крила: 16,20 м


Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 834 км/год
  • Практична дальність: 3650 км

Авіоніка

  • Embraer Prodigy Touch (базується на системі Garmin G3000)[7]


Аварії та інциденти[ред. | ред. код]

Станом на 15 лютого 2016 року було втрачено 2 літаки[8].

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
19.09.2014 США N322QS США поблизу Х'юстона 0/2 Зісковзнув із злітно-посадочної смуги в аеропорту Lone Star Executive Airport (IATA: CXO) в місті Conroe, штат Техас після урагану.
31.07.2015 Саудівська Аравія HZ-IBN Велика Британія Гемпшир 4/4 Врізався в стоянку автомобілів при спробі приземлитися в аеропорту Блекбуш, Велика Британія.

Див. також[ред. | ред. код]

Пов'язані розробки[ред. | ред. код]

Подібні літаки[ред. | ред. код]

Списки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Embraer delivers the 500th Phenom 300 series aircraft, the most successful business jet of the decade (Пресреліз). Embraer. 25 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 9 травня 2020.
  2. ↑ Reed Business Information Limited. FlairJet to add Europe's first Embraer Phenom 300 to fleet of two Embraer Phenom 100s. flightglobal.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 15 лютого 2016.
  3. ↑ EMBRAER AND FLIGHT OPTIONS SIGN FOR 100 PHENOM 300 JETS. embraer.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 лютого 2016.
  4. ↑ Embraer Phenom 300 was the most delivered light jet last year. — aero-mag.com, . Архівовано з джерела 1 березня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  5. ↑ 2018 Annual Report (PDF) (Звіт). GAMA. 31 березня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2020.
  6. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ ASN Aviation Safety Database. Embraer Phenom 300. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
Переріз Embraer Phenom 300
Phenom 300 в розрізі від Flightglobal.com
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Embraer Phenom 300



Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Літаки компанії Embraer
Пасажирські
Реактивні
Турбогвинтові
Бізнес-джети
Військові
Сільськогосподарські
Побудовані за ліцензією
Розробка припинена
Вебсайт: www.embraer.com
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Embraer_Phenom_300&oldid=40688965