HLA (біологія) — Вікіпедія

HLA-комплекс, HLA-система, або система людських лейкоцитарних антигенів (англ. Human leukocyte antigen (HLA) system) — це важлива частина імунної системи людини, що контролюється генами розташованими на 6-ій хромосомі. Ці гени кодують молекули, що розташовуються на поверхні клітини і презентують частини білків для розпізнавання T-клітинними рецепторами.[1]

Комплекс HLA відомий своєю значною роллю у пересаджуванні органів. Для того, щоб зменшити ризик відторгнення органу, донор і реципієнт підбираються за принципом найкращої сумісності між їхніми HLA-генами.[2]

Варіації HLA-генів пов'язані із багатьма захворюваннями, включаючи інфекційні, автоімунні захворювання, а також деякі види раку.[2]

Комплекс HLA — це людська версія комплексу, що наявний у багатьох тварин і має більш загальну назву «головний комплекс гістосумісності»(англ. MHC).[2]

HLA-гени і білки[ред. | ред. код]

HLA-система зокрема містить наступні гени, що кодують відповідні білки:[3]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Human Leukocyte Antigen (HLA) System - Immunology; Allergic Disorders. Merck Manuals Professional Edition (англійською) . Квітень 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 7 червня 2021.
  2. а б в Human leukocyte antigen (HLA). MS Trust (англійською) . Грудень 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  3. Choo, Sung Yoon (28 лютого 2007). The HLA System: Genetics, Immunology, Clinical Testing, and Clinical Implications. Yonsei Medical Journal. Т. 48, № 1. с. 11—23. doi:10.3349/ymj.2007.48.1.11. ISSN 0513-5796. PMC 2628004. PMID 17326240. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 7 червня 2021.