HMS Eagle (1918) — Вікіпедія

Кар'єра Велика Британія
Названий на честь: попередніх 17-і кораблів флоту на ім'я «Ігл»[1]
Замовлено: 29 липня 1912
Виробник: Armstrong Whitworth
Закладено: 20 лютого 1913
Спущено на воду: 8 червня 1913
Укомплектовано: 28 лютого 1918
Прийнятий на озброєння: 20 лютого 1924
Номер вимпела: 94
Загибель: 11 серпня 1942 року затоплений німецьким підводним човном U-73
Загальні характеристики
Клас: Авіаносець переобладнаний лінкор типу «Альміранте Латорре»
Водотоннажність: 22 200 тон
Довжина: 203,5 м
Ширина (найбільша): 35,1 м
Осадка: 8,1 м
Швидкість: 24 вузли (46 км/год)
Особовий склад: від 791 до 1087 офіцерів та матросів
Дальність плавання: 4 800 миль (8 900 км) на швидкості 16 вузлів
Силова установка (тип): 4 парових турбіни, 32 водотрубних котли
Силова установка (потужність): 50 000 к.с.
Рушій: 4 гвинта
Бронювання: Борт: 114 мм;
Палуба: 25-38 мм;
Надбудови: 102 мм
Озброєння
Корабельна артилерія: 9 × 152-мм гармати типу Mk XIII—XVIII

5 × 101,6-мм зенітні гармати типу QF Mk V

Авіаційна група: 25-30 палубних літаків

«Ігл» (1918) (англ. HMS Eagle (1918) — військовий корабель, авіаносець, переобладнаний лінкор типу «Альміранте Латорре» Королівського військово-морського флоту Великої Британії.

«Ігл» будувався на замовлення чилійського уряду, як дредноут типу «Альміранте Латорре» під попередньою назвою «Альміранте Кохрейн» у відповідь на плани розширення бразильського і аргентинського флотів. Закладка корабля відбулася на верфях американської кампанії Armstrong Whitworth. У зв'язку з труднощами, пов'язаними з темпами будівництва новітніх кораблів під час Першої світової війни, в 1918 році Велика Британія придбала цей корабель і переобладнала його до закінчення війни в авіаносець. Остаточно роботи були завершені лише в 1924 році. Спочатку авіаносець був приписаний до Середземноморського флоту метрополії, згодом переведений до Китаю.

Перші 9 місяців Другої світової війни авіаносець провів в Індійському океані в пошуках німецьких рейдерів. У травні 1940 передислокований на Середземне море, де діяв як ескорт для конвоїв на Мальту та Грецію, а також боротьби з італійськими конвоями в Середземномор'ї.

11 серпня 1942 року під час операції «П'єдестал» торпедований німецьким підводним човном U-73. «Ігл» затонув після влучення чотирьох торпед в 65 милях на південь від острова Мальорка в точці з координатами 38°03′00″ пн. ш. 3°01′12″ сх. д. / 38.05000° пн. ш. 3.0200000° сх. д. / 38.05000; 3.0200000Координати: 38°03′00″ пн. ш. 3°01′12″ сх. д. / 38.05000° пн. ш. 3.0200000° сх. д. / 38.05000; 3.0200000. Загинуло 2 офіцери і 261 матрос. Позбавлений повітряного прикриття конвой був розгромлений, крім авіаносця були потоплені ще 9 торгових суден, 2 легких крейсери і есмінець, вціліло лише 5 транспортів.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David (1973). HMS Eagle. Warship Profile. Т. 35. Windsor, Berkshire, UK: Profile Publications. OCLC 33084560.
  • Friedman, Norman (1988). British Carrier Aviation: The Evolution of the Ships and Their Aircraft. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-054-8.
  • Gustavsson, Håkan; Slongo, Ludovico (2010). Desert Prelude: Early Clashes June–November 1940. Sandomierz, Poland: Stratus. ISBN 978-83-89450-52-4.
  • Nailer, Roger (1990). Aircraft to Malta. У Gardiner, Robert (ред.). Warship 1990. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 151—65. ISBN 1-55750-903-4.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Rev). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Shores, Christopher; Cull, Brian and Malizia, Nicola (1987). Air War for Yugoslavia, Greece, and Crete. London: Grub Street. ISBN 0-948817-07-0.
  • Shores, Christopher; Cull, Brian and Malizia, Nicola (1991). Malta: The Spitfire Year: 1942. London: Grub Street. ISBN 0-948817-16-X.
  • Smith, Peter C. (1995). Eagle's War: War Diary of an Aircraft Carrier. Bristol, UK: Crécy Books. ISBN 0-947554-60-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. у перекладі «Орел»